Ухвала суду № 65976577, 12.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2001/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Кравця Ю.І., Комлевої О.С.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою немайнового характеру, в якої просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що Одеська міська рада та Департамент по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступник Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради) дізнались про те, що нежитлові приміщення, загальною площею 99,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88 вибули з володіння починаючи з 09.10.2006 року та про особу ОСОБА_3 щонайменше починаючи з 23.05.2007 року в рамках розгляду справи №2-2043/06.

Представник заявника подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за якої просив суд заборонити будь-яким особам здійснювати вселення будь-яких осіб та виселення ОСОБА_3 з приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; заборонити передавати у власність зазначене приміщення будь-яким іншим особам.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року заяву про забезпечення позову було задоволено.

Заборонено будь-яким особам здійснювати вселення будь-яких осіб та виселення ОСОБА_3 з приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88.

Заборонено передавати у власність зазначене приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88 будь-яким іншим особам.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Одеської міської ради. В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, якою у задоволенні заяви слід відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За правилами ст. 210 ЦПК України ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про її обґрунтованість.

Відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою немайнового характеру, в якої просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що Одеська міська рада та Департамент по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступник Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради) дізнались про те, що нежитлові приміщення, загальною площею 99,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88 вибули з володіння починаючи з 09.10.2006 року та про особу ОСОБА_3 щонайменше починаючи з 23.05.2007 року в рамках розгляду справи №2-2043/06.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам здійснювати вселення будь-яких осіб та виселення ОСОБА_3 з приміщення підвалу загальною площею 99,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; заборони передавати у власність зазначене приміщення підвалу будь-яким іншим особам, суд першої інстанції в порушення статей 151, 210 ЦПК України не зясував які саме правовідносини виникли між сторонами та предмет спору, не зазначив в ухвалі мотивів, із яких дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також відповідність виду забезпечення позову, який просила ОСОБА_3 позовним вимогам та співмірність із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, ухвалюючи судове рішення про заборону субєктам реєстраційних дій вчинити певні дії, суд першої інстанції не визначив конкретно коло осіб, повноважних на вчинення дій, повязаних з забезпеченням позову.

За таких обставин оскаржувана ухвала є передчасною.

Враховуючи встановлене судова колегія вважає, що питання щодо забезпечення позову у справі вирішено судом всупереч нормам процесуального права з порушенням порядку, встановлений для його вирішення й це є підставою для скасування постановленої у справі ухвали за вимогами п. 3 ст. 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 312 ч. 1 п. 3, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року про забезпечення позову скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_4

ОСОБА_2