Рішення № 65972413, 10.04.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа № 412/3136/2012

2/412/2826/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: Головуючого судді -Башмакова Є.А.,

при секретарі -Карасьова К.Г.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та маральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (а.с. 3-4).

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ОСОБА_2 16 жовтня 2011 року, перебуваючи біля будинку № 1 Б по вул. Чернишевського в м. Дніпропетровську запропонував ОСОБА_1 тимчасово закласти прикраси останньої. Після чого, ОСОБА_1 довіряючи раніше знайомому ОСОБА_2 добровільно передала останньому майно, котре перебувало у її власності, а саме: золотий ланцюжок вагою 3,22 г., 585 проби, вартістю 591,68 гривень; золотий хрестик, вагою 0,51 г., 585 проби, вартістю 94,98 гривень; золоту каблучку вагою 1,38г., 585 проби, вартістю 483 гривні; золоту каблучку вагою 2,21 г., 585 проби, вартістю 718 гривень; золоту каблучку вагою 2,02 г., 585 проби, вартістю 519,14 гривень. Заволодівши переліченими прикрасами ОСОБА_2 залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном, як вирішив за потрібне, чим заподіяв ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2406,80 гривень. Після чого, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено покарання останньому у вигляді одного року шести місяців обмеження свободи, з випробувальним терміном в один рік і шість місяців, однак рішення щодо відшкодування матеріальної шкоди судом вирішено не було. В обґрунтування своїх вимог стосовно компенсації заданої моральної шкоди позивач посилалась на неодноразові погрози зі сторони ОСОБА_2 Таким чином ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію за матеріальну шкоду у розмірі 2406,80 грн. та компенсацію моральну шкоду у розмірі 8000 грн., а також покласти судові витрати на відповідача.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, визнавши заподіяну матеріальну шкоду. Проти задоволення позову в частині маральної шкоди позивач заперечував, посилаючись на те, що жодних погроз в адресу ОСОБА_1 він не висказував.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 січня 2012 року, вироком Жовтневиого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 412/76/2012 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 УК України (а.с. 6).

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Так в ході судового засідання сторонами був визнаний факт заподіянню ОСОБА_1 майнової шкоди, тому ця обставина не потребує доказуванню.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Як вбачається зі ст. 1167 моральна шкода, фізичним

В ході судового слідства позивач ОСОБА_1 в достатній мірі доказала підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо суми компенсації моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що розмір компенсацію моральної шкоди якої позивач просить задовольнити не відповідає обставинам з'ясованим у ході судового засідання.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 104 грн., які підтверджуються платіжним дорученням про сплату відповідної суми(а.с. 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 61, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 208, 212-215 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3406, 80 грн. (три тисячі чотириста шість гривень 80 коп.) у тому числі 2406, 80 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 104 грн. (сто чотири гривні).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков