Рішення № 65971419, 12.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1060/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Марцинкевич В.А.

Провадження № 22-ц/796/4031/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов ПАТ «Альфа-Банк» у повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального процесуального права, неповне з'ясування судом обставини справи. Зазначає, що ПАТ «Альфа-Банк» було збільшено процентну ставку за користування кредитом відповідно до положень п. 6.2. кредитного договору, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позову.

В судове засідання представник ПАТ «Альфа-Банк» не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.

Представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490067454. За умовам договору банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 23 599,59 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 14,5% річних, строком до 06 травня 2015 року для придбання транспортного засобу (а.с. 4-6).

З 01 вересня 2008 року банком в односторонньому порядку було підвищено процентну ставку за користування кредитом до 16,5 % річних (а. с. 15).

Пунктом 3.4. кредитного договорупередбачено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від простроченої суми за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором 06 травня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки (а.с. 8).

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором, 13 січня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості, яка відповідно до наданих ним розрахунків станом на 06 грудня 2015 року становить 7865,74 доларів США, з яких: за кредитом - 1922,61 доларів США; відсотки - 317,28 доларів США; пеня - 5625,85 доларів США (а. с. 15).

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк», виходячи з того, що про збільшення процентної ставки відповідачі не були повідомлені, а між ПАТ «Альфа-Банк» і поручителем ОСОБА_3 не укладалася додаткова угода про зміну процентної ставки за користування кредитом.

З висновками суду першої інстанції колегія погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п. 6.2. укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 кредитного договору Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін в діючому законодавстві тощо. Сторони домовились, що такі обставини вважаються подіями, що не залежать від волі сторін Договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку. Зміна розміру процентів за користування кредитом здійснюється за правилом, відповідно до якого процентна ставка підвищується в разі підвищення вартості кредитних ресурсів. Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку з цим змін в Додаток № 1 до Договору Банк повідомляє Позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника, зазначену в Розділі 1 Договору. У зв'язку із зміною процентної ставки в разі настання події, незалежної від волі сторін, позичальник цим надає свою згоду на внесення змін до Додатку № 1 до Договору та викладення Додатку № 1 у новій редакції. Сторони погоджуються, що оновлений Додаток № 1 набуває чинності з дати зміни розміру процентної ставки. Оновлений розрахунок сукупної вартості кредиту та графік платежів по Кредиту, який скасовує попередній і стає невід'ємною частиною Договору, позичальник отримує в Банку самостійно. Банк не має права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку із зміною кредитної політики банку.

ПАТ «Альфа-Банк» зазначило, що ОСОБА_2 був повідомлений про підвищення процентної ставки з 01 вересня 2008 року у зв'язку з підвищенням вартості кредитних ресурсів.

Висновок суду про те, що ОСОБА_2 не був повідомлений про зміну розміру процентів за користування кредитом з 14,5 до 16,5 спростовується матеріалами справи.

Заперечуючи проти позову ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 зазначав, що про підвищення розміру відсотків за кредитом його повідомлено не було, заборгованість за кредитом перед банком у нього відсутня у зв'язку з повним виконанням умов договору в листопаді 2014 року, виходячи із ставки відсотків 14,5. Банк безпідставно нарахував заборгованість по кредиту за підвищеними відсотками після його звернення в листопаді 2014 року на погодження дострокового погашення кредиту за умови надання документу, що посвідчує повну сплату кредиту та відсутність претензій банку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Альфа-Банк» звертався до суду з позовом про стягнення з поручителя ОСОБА_3 наявної станом на 16 березня 2015 року заборгованості за кредитним договором № 490067454 від 06 травня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2 Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 24 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» було відмовлено з тих підстав, що без згоди поручителя ОСОБА_3 банком був підвищений розмір відсоткової ставки за кредитом. В даній справі ОСОБА_2 є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, в апеляційному порядку рішення суду не оскаржував. (а.с.90-91)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, який укладено між ЗАТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_2, встановлено рішенням суду і не підлягає доведенню в даній справі. Зміна умов кредитного договору без згоди поручителя ОСОБА_3 визнана судом підставою вважати поруку останньої припиненою відповідно до вимог ст. 559 ЦК України.

Також колегія суддів враховує наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, з якого убачається, що за користування кредитом з 01 вересня 2008 року відсоткова ставка становила 16,5%. До вересня 2014 року ОСОБА_2 належним чином виконував умови кредитного договору, виходячи із підвищеної процентної ставки (а. с. 15). Вказані обставини свідчать про те, що відповідач був повідомлений про підвищення банком процентної ставки.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно відмовив у задоволенні вимог ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2

Належних та допустимих доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_2 суду не надав.

Колегія суддів вважає законними та обґрунтованими вимоги ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 1922,61 доларів США та заборгованості за процентами в сумі 317,28 доларів США станом на 06 грудня 2015 року.

Разом з тим, ПАТ «Альфа-Банк» було безпідставно обраховано пеню за прострочення сплати кредиту та погашення процентів в доларах США. Чинним законодавством не передбачено стягнення банком штрафних санкцій в іноземній валюті, а тому пеня за прострочення сплати кредиту та процентів підлягає обрахуванню в гривні.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Оскільки нарахована позивачем пеня значно перевищує розмір збитків ПАТ «Альфа-Банк», а також той факт, що ОСОБА_2 протягом шести років не допускав порушенням умов кредитного договору, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з позичальника пені до 10 000 грн.

При вирішенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» суд першої інстанції не надав оцінки тому, що вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до поручителя ОСОБА_3 про стягнення наявної станом на 16 березня 2015 року заборгованості за кредитним договором № 490067454 від 06 травня 2008 року вже були предметом судового розгляду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року, в задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 було відмовлено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, рішення суду першої інстанції у частині вирішення вимог ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490067454 від 06 травня 2008 року станом на 16 березня 2015 року, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Оскільки рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року встановлено, що порука ОСОБА_3 є припиненою, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за період з 17 березня 2015 року по 06 грудня 2015 року підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню 1212 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року скасувати в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 16 березня 2015 року та закрити провадження в справі в цій частині.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490067454 від 06 травня 2008 року, яка станом на 06 грудня 2015 року становить: 1922,61 доларів США - заборгованість за кредитом, 317,28 доларів США - заборгованість за процентами, 25 000 грн. - пеня.

В іншій частині вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 1218 грн. судового збору.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 17 березня 2015 року по 06 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді