Рішення № 65971413, 12.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14473/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Луценко О.М.

Провадження № 22-ц/796/3962/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 100445,54 грн. та 1506,68 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати його зобов'язання перед банком виконаними. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що фактично кредит був наданий йому в гривні шляхом перерахування відповідної суми - 78 770 грн. в рахунок оплати вартості автомобіля на рахунок продавця ТОВ «Арма Моторс», а не в доларах США. За час дії договору ним було сплачено на користь банку 481 580,11 грн. Перед укладанням договору банк не ознайомив його з реальною вартістю кредиту. Суд не врахував його заперечень щодо правильності розрахунків здійснених платежів, оскільки сплачені суми банк направляв на погашення кредиту та процентів на власний розсуд. З 01 вересня 2008 року банк збільшив процентну ставку за користування кредитом до 14,5 % без згоди поручителя, а тому поруку ОСОБА_2 слід вважати припиненою.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1, його представник та представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 серпня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №700000742. За умовами договору ЗАТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 кредит на придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Арма Моторс», в сумі 15755,58 доларів США, зі сплатою 12% річних, який відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до Графіку платежів до 03 серпня 2013 року (а.с. 6-10).

24 листопада 2009 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №700000742, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо збільшення дати остаточного повернення кредиту до 03 серпня 2017 року (а. с. 13-15).

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 02 серпня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки №700000742-П (а. с. 21).

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, 05 листопада 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість, яка відповідно до наданих суду розрахунків станом на 03 вересня 2015 року становить 100445,54 грн. і складається з: заборгованості за кредитом - 4237,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 93 176,08 грн., заборгованості за процентами - 154,73 доларів США, що за курсом НБУ становить 3 402,31 грн., пені - 3867,15 грн. (а. с. 29-30).

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк».

В повній мірі з рішенням суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або іша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, а томусуд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що кредит фактично наданий у гривні шляхом оплати вартості автомобіля, а не в доларах США. Такі доводи не відповідають умовами договору. Пунктом 2.7. кредитного договору визначено надання кредиту у валюті з одночасною конвертацією суми в гривню.

Є безпідставними й доводи апеляційної скарги щодо неправильності наданого позивачем розрахунку заборгованості. Належних та допустимих доказів на спростування даного розрахунку відповідачі суду не надали.

Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_2, та безпідставно поклав на неї обов'язок сплати заборгованості за кредитим договором солідарно з ОСОБА_1

Відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту вказаних норм, внесення без згоди поручителя змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки, що призвело до збільшення обсягу відповідальності як боржника, так і поручителя, є підставою для визнання поруки такою, що припинена. При цьому, припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Вказані висновки були викладені в постановах Верховного Суду України від 21 травня 2012 року №6-88цс11, від 10 жовтня 2012 року №6-112цс12, від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172цс12.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК припинення поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 5.4. , укладеного з ОСОБА_2 договору поруки визначено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Альфа-Банк» з 01 вересня 2008 року в односторонньому порядку було збільшено процентну ставку за кредитом до 14,5% річних (а. с. 14). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 надавала свою згоду на збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Відтак, порука ОСОБА_2 є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи викладене, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року підлягає скасуванню в частині задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, стягнення з ОСОБА_2 судового збору з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог ПАТ «Альфа-Банк». В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості та судового збору й ухвалити цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді