Рішення № 65971254, 10.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.2017 Справа № 905/3210/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО", м.Макіївка Донецької області

про визнання кредиторських вимог у розмірі 5 357 353 грн. 48 коп. та зобов'язання ліквідаціної комісії включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

За участю представників сторін:

від позивача: представник не зявився;

від відповідача: представник не зявився;

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.04.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО", м. Макіївка Донецької області про визнання кредиторських вимог у розмірі 5 357 353 грн. 48 коп. та зобов'язання ліквідаціної комісії включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.09.2016р. був внесений запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО" в результаті ліквідації, за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржників до 13.11.2016р. Зважаючи на те, що адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, куди необхідно надсилати/подавати кредиторські вимоги, було зазначено лише адресу: 86116, Донецька область, місто Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 78, а м. Макїівка входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, позивач позбавлений можливості надіслати свої кредиторські вимоги на вказану адресу, позивач звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою суду від 15.11.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі №905/3210/16 та розгляд справи призначено на 29.11.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 11.01.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено розгляд спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 25.01.2017р.

У звязку з закінченням повноважень судді Уханьової О.О., за результатами автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.01.2017р., справу №905/3210/16 передано на розгляд судді Мельниченко Ю.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2017р. Ухвалою суду від 14.02.2017р. розгляд справи відкладено на 28.02.2017р.

Ухвалою суду від 28.02.2017р. господарським судом Донецької області було продовжено розгляд спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 23.03.2017р. Ухвалою суду від 23.03.2017р. розгляд справи відкладено на 10.04.2017р.

15.12.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача частково надійшли витребувані судом документи, разом із якими також надійшла заява вих. №140-9-2-00/16-664 від 13.12.2016р. Вказаною заявою позивач повідомив про те, що по укладеному 08.12.2016р. договору факторингу, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (клієнт) відступило (передало) іншій юридичній особі Публічному акціонерному товариству «ВЕКТОР БАНК» (фактору) право вимоги по кредитному договору № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р., кредиторські вимоги по якому АТ «ОСОБА_1 Аваль» просить суд визнати по зазначеній справі та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «ФІРМА «КОЛБІКО». Таким чином, право вимоги по кредитному договору № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р. перейшло до Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК».

19.12.2016р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача довідку відділу ДВС про розмір заборгованості відповідача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №905/475/15 від 21.09.2015р. станом на дату звернення до суду. Дане клопотання було розглянуто та задоволено.

Також 19.12.2016р. відповідач через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, посилався на те, що позивач, вважаючи себе кредитором відповідача, не звертався до ліквідаційної комісії з вимогами кредитора для включення їх в ліквідаційний баланс. Крім того, на думку відповідача, відсутність поштового звязку із м. Макіївка не позбавляє кредитора можливості заявити свої вимоги іншим, ніж поштовий, способом, адже законодавство не встановлює обовязковість заявлення вимог виключно за допомогою поштового звязку. Також зазначив, що позивачем не надано інформації щодо фактичного розміру заборгованості за наказом господарського суду Донецької області від 21.09.2015р.

05.01.2017р. від позивача на адресу господарського суду Донецької області надійшов відзив на заперечення відповідача на позовну заяву. У вказаному відзиві позивач зазначив, що в оголошенні, яке відповідач розмістив в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, для надіслання кредиторських вимог, не зазначено альтернативних поштових адрес на іншій території України, де не проводиться антитерористична операція, куди можна було б надіслати кредиторські вимоги в документальному виді, не зазначив інтернет адреси, куди можна було б надіслати кредиторські вимоги в електронному виді. Крім того, відповідач не повідомляє ані суд, ані позивача яким саме способом можна було заявити кредиторські вимоги до ТОВ фірма «Колбіко». Отже, відповідач на момент розміщення оголошення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації знав та усвідомлював, що у кредиторів не буде іншого виходу як звернутись до суду з позовною заявою про визнання кредиторських вимог.

Також 05.01.2017р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що постановою від 01.04.2016р. ВДВС Краснолиманського МУЮ було відкрите виконавче провадження за № 50673719 за наказом господарського суду Донецької області по справі № 905/475/15, по якому станом на 29.12.2016р. виконавчих документ стягувачу не повертався.

Крім того, 05.01.2017р. від позивача надійшла заява № 140-9-2-00/16-716 від 03.01.2017р. про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

11.01.2017р. позивач через канцелярію суду надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи № 905/3210/16 без фіксування його звукозаписувальним технічним засобом, а заяву № 140-9-2-00/16-716 від 03.01.2017р. залишити без розгляду.

24.01.2017р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої позивач вважає, що вказані ТОВ ФІРМА «КОЛБІКО» у зазначеному листі опитування: електронна адреса, номер факсу (які за три з половиною роки могли неодноразово змінитись), не повинні прийматись до уваги судом в якості альтернативних засобів звязку для представлення позивачем своїх кредиторський вимог. Крім того, відповідач сам встановив порядок заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, зазначивши у вищевказаному оголошенні єдину адресу, де проводиться антитерористична операція, що зробило неможливим надіслання позивачем своїх кредиторських вимог до ТОВ ФІРМА «КОЛБІКО».

14.02.2017р. від позивача на адресу господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній повідомив про те, що згідно укладеного договору факторингу від 08.12.2016р. від Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ПАТ «ВЕКТОР БАНК» були передані оригінали договорів, на які посилався позивач в позовній заяві по зазначеній справі.

27.02.2017р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень на день укладання договору факторингу (08.12.2016р.) сума кредиторських вимог АТ «ОСОБА_1 Аваль» та ТОВ ФІРМА «КОЛБІКО» по зазначеній справі, в розмірі 5 357 353 грн. 48 коп. не була погашена відповідачем позивачу ні повністю, ні частково.

15.03.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі. Згідно наданих пояснень по справі, що розглядається на даний час, неустойка по кредитному договору №010/42-2/0208 від 12.05.2011р. розрахована позивачем за період з 30.09.2011р. по 26.09.2016р. Таким чином, сума процентів за користуванням кредиту і пені, які зазначені в рішенні господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі № 905/475/15 (і не були сплачені відповідачем), включені до розміру заборгованості, яка розрахована та заявлена в позовній заяві по справі що наразі розглядається господарським судом Донецької області (№905/3210/16).

10.04.2017р. від позивача на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява, в якій позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив провести судове засідання, призначене на 10.04.2017р., за відсутності його представника.

10.04.2017р. на електронну адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач наполягав на тому, що станом на день розгляду справи у позивача відсутнє право кредиторської вимоги до відповідача у звязку з відступленням позивачем на підставі договору факторингу від 08.12.2016р. Публічному акціонерному товариству «ВЕКТОР БАНК» права вимоги по кредитному договору № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р., кредиторські вимоги по якому до ТОВ ФІРМА «КОЛБІКО» позивач просив суд визнати по зазначеній справі та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу. Також 10.04.2017р. від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив провести судове засідання, призначене на 10.04.2017р., за відсутності його представника.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

Встановив:

12.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (далі кредитор/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО" (далі позичальник) було підписано кредитний договір №010/42-2/0208 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» (далі за текстом кредитний договір).

Згідно п. 1.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 010/42-2/0208/3 від 07.06.2013р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) відповідно до умов договору кредитор зобовязується надати кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 4 392 932,03 (чотири мільйони триста девяносто дві тисячі девятсот тридцять дві грн. 03 коп.) гривень, а позичальник зобовязується використати його за цільовим призначенням, виконати усі обовязки, що витікають із умов договору, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредиту відповідно до умов договору».

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/4 від 22.10.2013р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23.0% річних. Під фіксованою процентною ставкою сторони розуміють процентну ставку, яка не може змінюватись в односторонньому порядку протягом дії договору.

За період з 01.10.2013 року до 31.05.2014 року плата за користування кредитом розраховується на основі пільгової фіксованої процентної ставки в розмірі 15,0 % річних, яка застосовується протягом цього періоду за умови відсутності прострочення виконання зобовязань позичальником щодо своєчасності сплати платежів за кредитом більше тридцяти днів підряд.

У разі прострочення виконання позичальником зобовязань щодо сплати платежів за кредитом більше тридцяти днів підряд, протягом періоду з 01.10.2013 року до 31.05.2014 року включно, з 31 дня прострочення плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23,0 % річних без укладання сторонами окремої додаткової угоди до договору з цього приводу. Застосування пільгової процентної ставки відновлюється протягом періоду з 01.06.2013 року до 31.05.2014 року включно шляхом укладення окремої додаткової угоди до договору з цього приводу не раніше, ніж на тридцять перший день після погашення прострочених платежів.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) на умовах договору, на підставі письмової заяви позичальника, в якій повинно зазначатися конкретне цільове призначення кредитних коштів, після виконання позичальником обовязкових умов, вказаних в пунктах 2.4., 5.1. та статті 4 договору, кредитор зобовязаний (якщо інше не передбачено договором) надати кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 МФО 335076 в Донецькій обласній дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно п. 6.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/3 від 07.06.2013р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) позичальник зобовязаний здійснювати погашення основної заборгованості у відповідності до графіка, а у випадку, якщо такий не був укладений не пізніше останнього дня строку кредиту, зазначеного в п. 1.2. цього договору.

При цьому, позичальник з червня 2013 року по квітень 2014 року щомісячно спрямовує на погашення кредиту та процентів, нарахованих за цим договором не менш, ніж 117 650,00 гривень (сто сімнадцять тисяч шістсот пятдесят гривень 00 копійок) наступним чином: в першу чергу сплачуються проценти, нараховані в поточному місяці, решта сплачується в рахунок погашення кредиту.

До 31 травня 2014 року позичальник сплачує залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості:

- сплата пені, неустойки та штрафів за неналежне виконання зобовязань за договором;

-сплата прострочених комісій;

-сплата прострочених процентів;

-погашення простроченої до сплати основної заборгованості позичальника;

-сплата комісій;

-сплата процентів;

-повернення основної заборгованості позичальника;

-сплата інших платежів, передбачених договором або договорами забезпечення.

Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості. За запитом позичальника, кредитор інформує позичальника про застосовану черговість погашення заборгованості.

Згідно п. 6.7. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) сплата комісій, пені, неустойки та штрафів на користь кредитора здійснюється позичальником в гривні. Якщо валюта кредиту є іншою ніж гривня, для розрахунку належних до сплати сум комісій, пені, неустойки та штрафів застосовується офіційний курс валют, встановлений Національним банком України на день сплати.

У випадку передачі кредитору у забезпечення виконання зобовязань позичальника майнових прав вимоги по договору про грошовий вклад, отримання кредитором вимоги позичальника/поручителя (вкладника) про витребування вкладу, або настання терміну повернення вкладу є істотною зміною обставин, якими сторони керувались про визначенні строку кредиту. Керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України, сторони визначили такі наслідки отримання кредитором зазначеної вимоги позичальника/поручителя (вкладника): термін виконання зобовязань щодо погашення заборгованості (останній день строку кредиту) вважається таким, що настав в день отримання кредитором відповідної вимоги вкладника про повернення вкладу (п. 6.8. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.)).

Відповідно до п. 13.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

Згідно п. 13.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому:

13.3.1. за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за договором пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі: S х 2 (де «S» - облікова ставка Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня). Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобовязання мало бути виконаним;

13.3.2. у разі виявлення фактів нецільового використання кредиту штраф в розмірі 25 % від суми кредиту, яка була використана не за цільовим призначенням;

13.3.3. за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої з умов, викладених в пунктах 6.4., 7.2., 7.3., статті 8 та пункті 9.1. договору штраф в розмірі 0,1 % від ліміту кредитування, за кожен факт невиконання або неналежного виконання зобовязань;

13.3.4. за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якого з обовязків, передбачених пунктами 4.2., 4.3. та 7.1., статтею 9 договору неустойку в розмірі 0,17 % від залишку основної заборгованості на дату порушення обовязку. Надалі, за кожний повний календарний місяць, в якому тривало порушення, - в розмірі 0,17 % від основної заборгованості на кінець останнього банківського дня календарного місяця в якому тривало порушення.

Відповідно до п. 14.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/42-2/0208/2 від 27.06.2012р. до кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/42-2/0208 від 12.05.2011р.) договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобовязань відповідно до договору.

Кредитний договір та додаткові угоди до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

У звязку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором позивач 22.06.2015р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2201216,84грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль, м. Київ в особі Запорізької обласної дирекції АТ "ОСОБА_1 Аваль" м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Колбіко м.Макіївка про стягнення 2201216,84грн. задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Колбіко на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в особі Запорізької обласної дирекції АТ "ОСОБА_1 Аваль" 1826708,74грн. простроченої заборгованості за кредитом, 346842,62грн. заборгованості зі сплати процентів, 1468,69грн. пені за порушення строків погашення заборгованості по тілу кредиту, 26196,78грн. пені за порушення строків погашення відсотків, 44024,34грн. судового збору.

Вищевказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В подальшому позивачу із загальнодоступних джерел стало відомо, що рішенням засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО" (код ЄДРПОУ 24658276, юридична адреса: 86116, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 78) було прийнято рішення про його припинення в результаті ліквідації. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.09.2016р. був внесений запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО" в результаті ліквідації, за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржників до 13.11.2016р. Адреса в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, куди необхідно надсилати/подавати кредиторські вимоги, була зазначена ліквідаційною комісією як 86116, Донецька область, м.Макіївка, вул. Лебедєва, буд. 78, а саме, це зареєстроване місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО". Іншої адреси для предявлення кредиторських вимог ліквідаційною комісією ТОВ Фірма "КОЛБІКО" не зазначено.

Приймаючи до уваги, що м. Макїівка входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р., позивач позбавлений можливості надіслати свої кредиторські вимоги на вказану адресу, останній звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Як випливає зі змісту ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивачів субєктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» (далі клієнт) та Публічним акціонерним товариством «ВЕКТОР БАНК» (далі фактор) був укладений договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) - далі «договір факторингу».

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобовязується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги.

Згідно п. 2.2. договору факторингу загальний розмір прав вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в реєстрі відступлених прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови виконання фактором умов по оплаті згідно п. 3.1. договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги (за формою, наведеною у додатку №2 до договору). Сторони погодили, що реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 (пяти) робочих днів з дати підписання договору та реєстру кредитних операцій до відступлення.

Відповідно до п. 2.3. договору факторингу з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлених прав вимоги, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами та набуває всіх прав за ними. Права вимоги переходять до фактора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.

Фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг (п. 2.4. договору факторингу).

Згідно п. 2.9. договору факторингу у звязку з відступленням прав вимоги, при умові належного виконання фактором обовязку сплатити клієнту загальну суму фінансування у порядку, передбаченому п. 3.1. цього договору, клієнту зобовязується здійснити відступлення фактору прав за договорами забезпечення, для чого сторони на протязі 5 (пяти) робочих днів з дати відступлення прав вимоги окремо укладають відповідно договір відступлення прав за іпотечними договорами за формою, наведеною у додатку № 9 до цього договору, договір відступлення прав за договорами застави за формою, наведеною у додатку № 10 до цього договору, договір відступлення прав за договорами застави, що нотаріально посвідчені, за формою, наведеною у додатку № 11 до цього договору, та договір відступлення прав вимоги за договорами поруки за формою, наведеною у додатку № 12 до цього договору. Всі витрати, повязані з нотаріальним посвідченням договору відступлення прав за іпотечними договорами та договору відступлення прав за договорами застави, що нотаріально посвідчені, несе фактор.

Фактор зобовязаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення цього договору сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта № 290995329, МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909 у АТ «ОСОБА_1 Аваль» (п. 3.1. договору факторингу).

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобовязаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання-передачі за формою, наведеною у додатку № 8 до договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою клієнта: Україна, 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок № 9. Передача документації щодо договорів забезпечення і поручителів здійснюється сторонами в день укладення договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення відповідно до умов, погоджених сторонами в таких договорах.

Фактору відомо, що заборгованість за кредитними договорами прострочена, відомий строк існування простроченої заборгованості, позичальники є або можуть бути неплатоспроможними, а також позичальники можуть висувати свої заперечення або зустрічні вимоги, в т.ч. шляхом оскарження в суді розміру заборгованості за кредитними договорами, дійсності кредитних договорів/договорів забезпечення та/або прав вимоги, щодо підстав стягнення заборгованості або щодо прав вимоги, права на які заявлені фактором до боржників в позасудовому або судовому порядку (п. 5.1.8. договору факторингу).

Згідно п. 5.1.12. договору факторингу з дати відступлення прав вимоги фактор приймає на себе всі ризики, повязані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення на майно за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги, за кредитними договорами та звернення стягнення на майно за договорами забезпечення, а також здійснює їх на власний розсуд з урахуванням вимог чинного законодавства України. Виникнення будь-яких процесуальних перепон щодо стягнення фактором заборгованості, що випливає із прав вимоги, не є підставою для розірвання цього договору та/або зворотнього відступлення права вимоги та/або відшкодування клієнтом будь-яких платежів чи збитків, що можуть виникнути у фактора внаслідок наявності таких перепон.

Відповідно до п. 7.1. договору факторингу договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по договору.

Зазначений договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

В матеріалах справи наявний меморіальний ордер № 1633 від 08.12.2016р., з якого вбачається перерахування ПАТ «ВЕКТОР БАНК» грошових коштів в сумі 2 000 000 грн. 00 коп. згідно договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016р. АТ «ОСОБА_1 Аваль».

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №3-42гс12 від 02.10.2012року).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з реєстру відступлених прав вимоги до договору факторингу (портфельного відступлення прав вимоги) від 08.12.2016р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та Публічним акціонерним товариством «ВЕКТОР БАНК», обсяг прав вимоги за кредитним договором №010/42-2/0208 від 12.05.2011р. (з урахуванням договорів про внесення змін та додаткових угод) становить: основна (позичкова) заборгованість 1 826 708 грн. 74 коп., нараховані проценти за користування кредитом 1 232 096 грн. 09 коп., штрафні санкції 27 665 грн. 47 коп.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження існування права вимоги до боржника первісний кредитор ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» передав новому кредитору - ПАТ «ВЕКТОР БАНК» усі наявні у нього документи, повязані з наявною заборгованістю за кредитним договором №010/42-2/0208 від 12.05.2011р., що підтверджується витягом з акту прийому-передачі документів від 08.12.2016р.

Приймаючи до уваги вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль» до Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК».

Відповідно до ч. 2 ст. 527 Цивільного кодексу України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З огляду на те, що позивачем було передано право вимоги до відповідача за кредитним договором №010/42-2/0208 від 12.05.2011р. на підставі договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016р., господарський суд дійшов висновку, що позивач не є належним кредитором за кредитним договором №010/42-2/0208 від 12.05.2011р., та відповідно, про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача, у звязку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір покладається на позивача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 512, 513, 514, 517, 527 Цивільного кодексу України; ст.ст.1 -3, 4, 42-47, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОЛБІКО", м.Макіївка Донецької області про визнання кредиторських вимог у розмірі 5 357 353 грн. 48 коп. та зобов'язання ліквідаціної комісії включити їх до проміжного ліквідаційного балансу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 10.04.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко