Ухвала суду № 65970349, 10.04.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 квітня 2017 року Справа № 915/1759/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не зявився,

представника відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 05.01.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Публічного акціонерного товариства ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО про розяснення рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2016 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО (89600, Закарпатська обл., м.Мукачеве, вул.Берегівська-обїздна, 11),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОНТ

(54018, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 1),

про: повернення палива дизельного ULSD 10 ppm в кількості 312,860 тонн, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОНТ про повернення останнім дизельного палива ULSD 10 ppm в кількості 312,860 тонн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2016 в задоволенні позову було відмовлено.

27.03.2017 від ПАТ ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО до суду надійшла заява №72 від 22.03.2017 про розяснення рішення суду, в якій позивач просить розяснити, чи є дизельне паливо в кількості 312,860 тонн, що перебуває у резервуарах нафтобази ТОВ «МИКОНТ»за адресою м.Миколаїв, вул..Космонавтів,1, власністю ПАТ ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО та чи було судом встановлено факт перебування спірного майна у володінні ТОВ «МИКОНТ».

Ухвалою суду від 30.03.2017 розгляд заяви призначено на 10.04.2017.

У судове засідання 10.04.2017 представник позивача не зявився, що в силу приписів ст.89 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідач письмових пояснень по суті заяви не надав. Представник відповідача у судовому засіданні зауважив, що підстави для розяснення рішення відсутні, оскільки судом було повно і всебічно розглянуто позовні вимоги та результат їх розгляду чітко та зрозуміло викладений у рішенні від 27.07.2016. Заявником не зазначено, які частини рішення є для нього не зрозумілими та потребують трактування у більш зрозумілий спосіб.

Керуючись ст.ст.86, 89 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Розяснити рішення суду від 27.07.2017 та зазначити наступне.

Під час розгляду справи №915/1759/15 судом було встановлено, що 16.11.2014 між сторонами був укладений Договір поставки №МЗ-19 (надалі Договір №МЗ-19), за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах цього договору та додатків до нього, які є невідємною частиною договору. Базис і терміни поставки, кількість, номенклатура і ціна товару зазначаються в додатках до цього договору.

21.11.2014 позивач, на виконання умов Договору №МЗ-19 передав, а відповідач прийняв на умовах EXW нафтобаза ТОВ МІКОНТ (м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 1) дизельне паливо ULSD 10 ppm (ULTRA LOW SULFUR DIESEL) у кількості 520 тонн загальною вартістю 9464000,00 грн., що підтверджується актом №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19 та поясненнями сторін.

16.06.2015 між сторонами укладена Угода про розірвання Додатку №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19, у відповідності до якої відповідач зобовязався протягом двох робочих днів з дня її підписання повернути позивачу по базису терміналу ТОВ МІКОНТ (м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 1) дизельне паливо ULSD 10 ppm (ULTRA LOW SULFUR DIESEL) в кількості 520 тонн.

16.06.2015 сторони склали та підписали ОСОБА_2 №4, згідно якого постачальник (позивач у справі) приймає, а покупець (відповідач у справі) передає по базису нафтобаза ТОВ МІКОНТ (м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 1) дизельне паливо ULSD 10 ppm (ULTRA LOW SULFUR DIESEL) в кількості 520 тонн.

Дослідивши акт прийому-передачі нафтопродуктів №1 від 21.11.2014, суд встановив, що в ньому викладений зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції у натуральному та вартісному виразі; акт містить посади і прізвища осіб, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку обох сторін, особисті підписи таких осіб та печатки підприємств, що цілком відповідає приписам Закону №996-ХІV та Положення №88, відповідно, зазначений акт має доказову силу та підтверджує факт поставки відповідачу дизельного палива ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн на виконання Додатку №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19.

Дослідивши акт прийому-передачі нафтопродуктів №4 від 16.06.2015, суд встановив, що в ньому викладений зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції у натуральному та вартісному виразі; акт містить посади і прізвища осіб, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку обох сторін, особисті підписи таких осіб та печатки підприємств, що цілком відповідає приписам Закону №996-ХІV та Положення №88, відповідно, зазначений акт має доказову силу та підтверджує факт повернення відповідачем позивачу дизельного палива ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн на виконання Угоди про розірвання Додатку №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19.

Надана суду відповідачем картка рахунку 631 підтверджує факт приходування 21.11.2014 дизельного палива ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн та факт повернення зазначеного товару на підставі акту №4 від 16.06.2015.

Таким чином, у період з 21.11.2014 до 16.06.2015 дизельне паливо ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн перебувало у власності ТОВ МІКОНТ на підставі укладеного між сторонами Договору №МЗ-19.від 21.11.2014.

Відповідно, до підписання сторонами акту №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19 дизельне паливо ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн перебувало у власності ПАТ ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО, а після підписання акту прийому-передачі нафтопродуктів №4 від 16.06.2015, дизельне паливо ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн повернулось у власності ПАТ ЗАКАРПАТНАФТОПРОДУКТ-МУКАЧЕВО.

Судом також було встановлено, що 07.10.2014 між сторонами укладений Договір про надання послуг по прийому, зберіганню та відпуску нафтопродуктів №МЗ-16 (надалі Договір №МЗ-16), за яким відповідач зобовязався за завданням позивача надати визначені даним договором послуги та виконати роботи, а позивач, в свою чергу, зобовязався прийняти їх належним чином та оплатити згідно з умовами даного договору.

Пунктом 3.3 Договору №МЗ-16 сторони визначили, що підтвердженням прийнятої на зберігання кількості нафтопродуктів є генеральний акт, акт-повідомлення та акт замірів у берегових резервуарах, складені за висновком незалежних інспекторів, які залучені сторонами.

Доказів складання зазначених документів, що підтверджували б факт прийняття на зберігання дизельного палива ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн, в момент його повернення позивачу по акту прийому-передачі нафтопродуктів №4 від 16.06.2015 або після цього, позивачем суду не було надано.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в період 2014-2015 років відповідачем за замовленням позивача надавались послуги з прийняття та зберігання нафтопродуктів по Договору №МЗ-16, про що свідчила картка рахунку 02 за період з 01.12.2014 по 31.07.2015, тобто правовідносини по Договору №МЗ-16 між сторонами існували, однак доказів того, що вони виникли саме відносно прийняття та зберігання дизельного палива ULSD 10 ppm у кількості 520 тонн суду не було надано.

В обґрунтування ж своїх вимог щодо повернення відповідачем дизельного палива ULSD 10 ppm в кількості 312,860 тонн позивач посилався на те, що на час звернення до суду у володінні відповідача знаходилось дизельне паливо ULSD 10 ppm в кількості 312,86 тонн, оскільки по ОСОБА_2 №23-06/ДТ від 23.06.2015 та №24-06/ДТ від 24.06.2015 відповідачем було повернуто зі зберігання лише 207,78 тонн з 520 тонн дизельного палива ULSD 10 ppm.

В підтвердження вказаних обставин, позивачем було надано також переписку з відповідачем. Судом вказані документи визнані такими, що не мають статусу первинних документів, тому не можуть прийматись судом до уваги в якості доказів, що підтверджують виникнення, існування або припинення правовідносин сторін, що були предметом розгляду у даній справі.

ОСОБА_2 №23-06/ДТ ОСОБА_2 №23-06/ДТ від 23.06.2015 та №24-06/ДТ від 24.06.2015 судом встановлено, що вони свідчать про повернення зі зберігання дизельного палива ULSD 10 ppm в загальній кількості 207,78 тонн в межах Договору №МЗ-16, однак не можуть розцінюватись як часткове повернення товару отриманого по акту №1 від 21.11.2014 до Договору №МЗ-19, оскільки товар отриманий по акту №1 від 21.11.2014 та Договору №МЗ-19 від 16.11.2014 було повернуто позивачу по акту прийому-передачі нафтопродуктів №4 від 16.06.2015 по цьому ж договору.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем під час розгляду справи не було доведено існування у відповідача обовязку повернути йому дизельне паливо ULSD 10 ppm в кількості 312,86 тонн на виконання Договору поставки №МЗ-19 від 11.11.2014 або Договору про надання послуг по прийому, зберіганню та відпуску нафтопродуктів №МЗ-16 від 07.10.2014.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва