Ухвала суду № 65968281, 12.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2017 р. м. Київ К/800/10886/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватної фірми «Олімп»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 р.

у справі № 820/16176/14

за позовом приватної фірми «Олімп»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року приватна фірма «Олімп» (далі - позивач, ПФ «Олімп») звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова), в якому просила суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014 р. № 0001912203 та 0001922203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 р., у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07.05.2014 р. по 14.05.2014 р., на підставі направлень від 07.05.2014 р. № 783, № 784, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 06.05.2014 р. № 637, посадовими особами ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПФ «Олімп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за період жовтень, листопад 2012 року, ТОВ «Юрполіс Компані» за період січень, жовтень 2012 року, квітень-червень 2013 року, ТОВ «Техно-Спецальянс» за період січень-березень 2013 року, ТОВ «Інформ-Прогрес Сервіс» за період серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період жовтень 2012 року, ТОВ «Пром-Техноінвест» та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях, за результатами якої складено акт від 21.05.2014 р. № 1612/20-34-22-03-05/24278993 та встановлено порушення позивачем вимог: - пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 156 016 грн.; - підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 152 459 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 06.06.2014 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001912203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 234 024 грн., з яких 156 016 грн. - за основним платежем та 78 008 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001922203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 228 688,50 грн., з яких 152 459 грн. - за основним платежем та 76 229,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як слідує з акту перевірки від 21.05.2014 р. № 1612/20-34-22-03-05/24278993, підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», ТОВ «Юрполіс Компані», ТОВ «Техно-Спецальянс», ТОВ «Інформ-Прогрес Сервіс», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та ТОВ «Пром-Техноінвест», оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час проведеної податкової перевірки порушення вимог податкового законодавства, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів, між іншим, є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В даному випадку висновок про правомірність визначення позивачу податкових зобов'язань у спірних сумах, судами попередніх інстанцій було зроблено без належного дослідження обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення позивачем господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та показника витрат позивача, який, між іншим, безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування, чи спричинили такі господарські операції реальні зміни в майновому стані позивача, без належного дослідження доводів позивача, з посиланням здебільшого лише на обставини зазначені перевіряючими в акті перевірки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що судам слід перевірити обґрунтованість їх висновків в частині визнання факту вчинення позивачем порушень, що слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у контексті викладеного застосування норм чинного законодавства.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу приватної фірми «Олімп» - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 р. у справі № 820/16176/14 - скасувати.

Справу № 820/16176/14 направити на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Н.Є. Маринчак