Ухвала суду № 65968101, 10.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2017 року м. Київ К/800/11079/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ФСЗІ) на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ФСЗІ до комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року представник ФСЗІ звернувся з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, якими відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову. Вказується на те, що підприємства не звільняються від відповідальності у випадку непрацевлаштування інвалідів.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто роботодавці зобов’язані лише подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). При цьому законодавством не встановлено обов’язку для роботодавця проводити добір працівників через територіальні органи Державної служби зайнятості України.

Звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.

Як установлено судами, КП «Київтранспарксервіс» протягом 2015 року інформувало центр зайнятості про наявність вакансій, шляхом подачі звітів за формою № 3-ПН.

Враховуючи зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а тому відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постановах від 2 квітня 2013 року (справа №21-95а13), від 16 квітня 2013 року (справа № 21-81а13).

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко