Ухвала суду № 65967872, 12.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 р.Справа № 820/880/16Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

позивач, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представники відповідача Юсупова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року по справі № 820/880/16 за позовом ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі (а.с. 99, 10-104).

Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 12.02.2016 № 0006741701 та №0006751701.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 113). Апелянт посилаючись на положення, зокрема норм підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК).ПК України, враховуючи, що позивач отримав дохід у вигляді анульованого банком боргу по відсоткам, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Зазначив, що спірна сума, є наслідком пробаченого боргу з відсотків по кредитному договору позивача з банком.

Позивач та його представник заперечували проти апеляційної скарги та наполягали на залишенні її без задоволення. Зазначили, що не може вважатися прибуток по відсоткам, тому як зазначені кошти не є такими, що були отримані позивачем.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №247/20-34-17-01-07/НОМЕР_2 від 29.01.2016.

Перевіркою встановлено допущенні порушення ОСОБА_1 п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 19 206, 88 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0006741701 від 12.02.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 376, 88 грн., у тому числі за основним платежем - 19 206, 88 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0006751701 від 12.02.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4801,72 грн.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень послугував висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", про те, що позивач у 2012 році отримав дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Як було встановлено судами, між позивачем (позичальник) та акціонерно-комерційним банком соціального розвиту "Укрсоцбанк" (кредитор) було укладено договір кредиту від 21.08.2008 №800/16/13-1/8-352.

Відповідно до розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №800/16/13-1/8-352 від 21.08.2008 ОСОБА_1 погашено заборгованість за вказаним кредитним договором від 21.08.2008 №800/16/13-1/8-352.

Згідно з повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" від 28.12.2012 №20.1-17/96-17154, банком здійснено анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору від 21.08.2008 №800/16/13-1/8-352, що включає відсотки в сумі 114243, 95 грн.. Повідомлено про необхідність відобразити цю суму в річній податковій декларації та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції свої висновки вмотивовував тим, що прощений борг за процентами за кредитом не є доходом, який включається до оподатковуваного доходу, оскільки це не призвело до збільшення активів позивача.

Здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів погоджується з висновками суду та виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "д" пп.164.2.17 Податкового кодексу України (в редакції на час анулювання) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, судом першої інстанції правильно зроблені висновки, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Між тим, до доходів взагалі, та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Отже, із суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитним договором доходом може вважатися лише та сума, яка фактично була надана йому банком у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту, а відсотки за користування кредитом та анульовані за його рішенням, не можуть вважатися доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Як вже було встановлено, що відповідно до інформації, наданої ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_1 анульовано заборгованість тільки за нарахованими процентами за договором від 21.08.2008 №800/16/13-1/8-352 у розмірі 114243, 95 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказана сума не є доходом позивача, отриманим як додаткове благо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що визначення сутності додаткового блага у випадках, передбачених нормами пунктів «ґ» та «д», саме як грошової суми, наданої кредитором боржнику, свідчить і та обставина, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. № 71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, пункт «д» підпункту 162.2.17 було змінено, а додаткове благо, на вартість якого збільшується оподатковуваний доход платника податку, визначено як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів також приходить до висновку, що анульовані проценти за кредитним договором, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. До того ж, не є доходом, отриманим позивачем як додаткове благо, оскільки на відміну від суми кредиту, що надається безпосередньо позичальнику, такі проценти ним не отримується, та вказана сума стягується на розсуд самого банку.

Відсутність необхідності донарахування податкового зобов'язання, вказує на відсутність підстав для подання відповідної податкової декларації, та як наслідок на безпідставність застосування санкцій за таке не подання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими посилання органу доходів і зборів на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України і не може їм суперечити.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року по справі № 820/880/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 13.04.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.