Ухвала суду № 65967236, 12.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2992/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Таранюк О.В., представника відповідача Поклад О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року подання задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову, а провадження у справі закрити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, начальником ГУ ДФС Демченком Л.Д., у зв'язку з наявністю підстав, визначених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Друкарня Вольф» від 24 лютого 2017 року № 4045.

27 лютого 2017 року о 09 год. 55 хв. Головне управління ДФС у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф», в якому просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дотримався встановлених ПК умов допуску контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок.

Згідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК встановлено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 77.1 ст. 77 ПК передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

У відповідності до абз. 1 п. 77.4 ст. 77 ПК про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п.п. 94.6, 94.10 ст. 94 ПК керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням чи діями податкового органу, що були підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, КАС не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач категорично не погоджується з призначенням спірної перевірки, у зв'язку із чим ним 01.03.2017 (тобто до прийняття оскаржуваної постанови) подано до Окружного адміністративному суді м. Києва позов про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.02.2017 № 931 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ», провадження в якій відкрито та присвоєно номер 826/3207/17. Окрім того, відповідачем на зазначений наказ було подано скаргу до Державної фіскальної служби України. Про те, що дії співробітників відповідача будуть оскаржені в судовому та адміністративному порядку, позивач повідомив в акті про недопущення до проведення планової перевірки від 23.02.2017.

З огляду на викладене, подання платником податків позову про визнання протиправними рішення заявника щодо призначення перевірки, не допуск до якої слугував підставою для виникнення обставин для внесення подання, свідчить про наявний спір про право, а тому колегія суддів дійшла висновку про неможливість розгляду цього подання в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС.

Враховуючи, що КАС не передбачає порядку дій суду у випадку виявлення підстав для відмови у відкритті провадження за поданням контролюючого органу, після відкриття такого провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС за аналогією закону, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну позицію підтримав також і Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 15.12.2016 по справі № 826/1438/16, від 12.05.2015 по справі № 1170/2а-346/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 12.04.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.