Ухвала суду № 65967012, 12.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року справа №812/969/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар Челахова О.О.,

за участю: представник позивача не зявився,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 812/969/16 за позовом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2016 року Рубіжанська обєднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області (далі позивач, податковий орган, контролюючий орган) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» (далі відповідач, товариство, підприємство, платник податків) про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 75 520,88 грн. (а.с.3-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у задоволені позову відмовлено з підстав необґрунтованості позовних вимог (а.с.88-89).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції й прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків. Зазначає, що у чинному законодавстві України відсутня податкова пільга із сплати земельного податку (а.с.96-99).

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звернувся з клопотанням про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, наголошуючи на законності та обґрунтованості рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач, Рубіжанська обєднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області є субєктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегляр» (код ЄДРПОУ 13389169, площа Хіміків, б. 2 ж/1, м. Рубіжне, Донецька область, 93000), зареєстроване у якості юридичної особи 24 грудня 1991 року за № 1 390 120 0000 000458, зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.5-6), перебуває на податковому обліку в Рубіжанській обєднаній державній податковій інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.36). Має відкриті рахунки в установах банків, що підтверджується довідкою Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області від 20 липня 2016 року (а.с.7-8).

Відповідачем до податкового органу подана податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з самостійно визначеною сумою грошового зобовязання з орендної плати та земельному податку, однак у встановлений податковим законодавством строк зобовязання не виконав, у звязку з чим утворився податковий борг.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податковим органом податкового боргу, який створився внаслідок несплати самостійно визначеної суми грошового зобовязання з орендної плати та земельного податку, що регулюється нормами Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

За вимогами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

Пунктом 381 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

За вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Землекористувачі відповідно до пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

За вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, несплачена сума узгодженого податкового зобовязання набуває статусу податкового боргу платника податків, відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу приписів пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу податковим органом сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» № 27-25 від 05 лютого 2015 року (а.с.14).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкову вимогу відкликаною, визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Разом з зазначеним колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається з рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 812/1357/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання списати безнадійний податковий борг з орендної плати за земельну ділянку, яке набрало законної сили, у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі та встановлені наступні обставини.

Відповідачем надано на адресу суду копії уточнюючих податкових декларацій ТОВ «Цегляр» з плату за землю за 2014 - 2015 року, відповідно до яких позивачем знято податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 рік з квітня по грудень 2014 року на загальну суму 91367,06 грн., за весь 2015 рік у сумі 159742,49 грн. та донараховано зобов'язань по декларації за 2016 рік з червня по грудень 2016 року на суму 129768,52 грн., а також нараховано самостійно штраф та пеню (а.с. 71-79)

Тобто, на час розгляду справи позивач самостійно шляхом уточнення своїх податкових зобов'язань скористався пільгою, передбаченою ст. 6 Закону № 1669-VII.

Уточнюючі декларації прийнято податковим органом, про що свідчать дані інтегрованої картки ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю, відповідно до якої відповідачем 30.01.2017 здійснено коригування податкових зобов'язань позивача у бік зменшення (а.с. 80-91).

При цьому, під час зменшення зобов'язань на підставі уточнюючих декларацій відповідач одночасно здійснив нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 30.01.2017 податковий борг ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю становив 207183,90 грн., з яких 73522,31 грн.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджена відсутність податкового боргу, що позивачем не спростовано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні підстави для відмови у стягненні податкового боргу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги, у звязку з чим постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 812/969/16 підлягає залишенню без змін, оскільки оскаржувану постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 163, 184, 185, 186, 195,196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 812/969/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 812/969/16 за позовом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Луганські області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляр» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 квітня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 13 квітня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3