Ухвала суду № 65967003, 12.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року справа №812/1441/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі № 812/1441/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірним висновку та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

23 листопада 2016 року ОСОБА_2. (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, (далі - відповідач, ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 ЗУ "Про очищення влади" № 3640- 12-09-13-05 від 26.04.2016 р.; - зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області скласти новий висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 ЗУ "Про очищення влади" у відношенні Позивача, з остаточним результатом про достовірність відомостей, визначених п. 2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", вказаних ОСОБА_2 у Декларації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 06.12.2013 проходить службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, з 23.10.2015 обіймає посаду інспектора Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області. ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області відносно позивача проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". За результатами перевірки відповідачем складено висновок від 26.04.2016 № 3640-12-09-13-05 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", яким встановлено недостовірність відомостей зазначених в декларації про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік з урахуванням письмових пояснень та підтверджувальних документів вартість майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Позивач з таким висновком не згоден та вважає його таким, що підлягає скасуванню в частині невідповідності вартості легкового автомобіля VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску, придбаного за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 ЗУ "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Зазначив, що при підготовці Висновку № 3640-12-09-13-05 про результати перевірки Відповідачем не були враховані його пояснення щодо законності отримання доходів на придбання легкового автомобіля VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску, а також були проігноровані надані ним копії підтвердних документів (свідоцтва про реєстрацію автомобілю VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску, довіреності та довідки про доходи батьків за 2013 рік).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі № 812/1441/16 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанськ Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", № 3640-12-09-13-05 від 26.04.2016. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ДПІ у м. Лисичанську під час проведення перевірки та надання висновку діяла на підставах та в рамках визначеного чинного законодавства, а саме у відповідності з нормами Закону № 1682, Порядку № 563 та Порядку № 1100, де чітко вказаний алгоритм дій та процедура проведення перевірки контролюючим органом.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 06.12.2013 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, з 23.10.2015 обіймає посаду інспектора Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, що підтверджується довідкою від 22.11.2016 № 5/185 та витягом з наказу від 23.10.2015 № 60 о/с (а.с.21-22).

25.01.2016 Позивач подав заяву про проведення перевірки передбаченої ЗУ "Про очищення влади" начальнику управління ДПтС України в Луганській області ОСОБА_3

Управління ДПтС України в Луганській області до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області направило запит про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_2 (а.с. 100).

Результати перевірки Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області оформлено у вигляді висновку від 26.04.2016 № 3640-12-09-13-05. У висновку зазначено, що з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних ОСОБА_2 у декларації (а.с.9-10).

Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області звернулось до ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області із запитом від 29.04.2016 № 5/1460 щодо проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII стосовно ОСОБА_2 (а.с. 99), на який відповідачем надано відповідь від 12.05.2016 № 3999/12-09-13-05 про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки, оскільки додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, для проведення додаткової перевірки від ОСОБА_2 до ДПІ у м.Лисичанську не надходило (а.с.83).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, частиною 1 статті 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині 4 статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 статтею 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Таким чином, посада інспектора Лисичаснького міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, яку займає ОСОБА_2, відноситься до посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади відповідно до Закону № 1682-VII, та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на вказаній посаді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682.

Згідно з частиною четвертої статті 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з частиною 10 статті 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з підпунктами 19, 20 Порядку № 563 з метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у підпунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 пункту 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною 4 статті 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною 4 статті 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено пунктом 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому частиною 4 статті 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз. 2 пункту 11 статті 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктах 1, 2 частини п'ятої статті 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у пункті 39 Порядку № 563.

Встановлено, що перевірку щодо ОСОБА_2 проведено ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів частини 7 статті 5 Закону № 1682, пункту 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, а також довідка про трудову діяльність та проходження служби, копія паспорта, копія заяви про проведення перевірки. Надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_2 до Центральної бази даних ДРФО України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного агентства земельних ресурсів України, регіонального сервісного центру МВС України у Луганській області.

У висновку зазначено, що Територіальний сервісний центр 4444 підпорядкований Регіональному сервісному центру МВС України у Луганській області повідомив про перебування у власності ОСОБА_5 легкового автомобіля VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі на нерухоме майно відсутні відомості по ОСОБА_2 Згідно з відомостями з центральної бази даних ДРФО ДФС України загальна сума доходу ОСОБА_2 за 2015 рік складає 48 310,72 грн. Інформація від Державного агентства земельних ресурсів України на дату написання Висновку не отримана. Згідно з інформацією, отриманою від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ОСОБА_2 серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10 відсотків і більше статутного капіталу) емітентів не значиться. За інформацією Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті в Судновій книзі України та Державному судновому реєстрі України відсутні записи, щодо суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_2 Згідно з інформацією Державної авіаційної служби України за ОСОБА_2 в державному реєстрі цивільних повітряних суден України повітряні судна не зареєстровані. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 у Декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_2 за пас перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2 Перевіркою також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у Декларації, набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_2 із законних джерел. У Розділі IV Декларації вказано легковий автомобіль VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску, який було придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади". Вартість легкового автомобілю перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел (а.с.9-10).

Встановлено, що при проведенні перевірки фіскальним органом на виконання вимог підпункту 5 пункту 3 Порядку № 1100 отримано пояснення ОСОБА_2, в яких зазначено, що

- у п. 5 Декларації за 2015 р. Позивач вказав суму загального доходу 48161,00 гривень. Дану суму він вказав згідно з відомостями, отриманними із бухгалтерії УДПтСУ в Луганській області. Сума загального доходу була вказана, виходячи із суми заробітної плати 43331,00 грн (п. 6 Декларації) та суми матеріальної допомоги на оздоровлення 4330,00 грн. (п.10 Декларації). Дохід в сумі 150,00 грн отриманий від донорства крові в Декларації зазначений не був, оскільки ОСОБА_2 вважав дану суму не доходом, а компенсаційною виплатою на харчування (а.с.24);

- у п. 25 Декларації за 2014 р. ОСОБА_2 зазначив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, оскільки він зареєстрований та мешкає в даному будинку з 2012 р. Вказаний будинок належить матері Позивача ОСОБА_6, а Позивач є користувачем дому (а.с.24);

20.04.2016 р. ОСОБА_2 повторно з'явився до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, надав додаткове пояснення щодо п. 35 Декларації за 2014 р. та копії підтверджувальних документів (свідоцтва про реєстрацію автомобілю VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску, довіреностей та довідки про доходи батьків за 2013 рік). В поясненні Позивач вказав, що автомобіль VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску був придбаний 23.02.2014 р. за 85000 грн у ОСОБА_7 за довіреністю. Кошти, використані на придбання даного автомобіля, є сімейними збереженнями батьків Позивача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та власними заощадженнями позивача. Даний автомобіль у подальшому, а саме 24.12.2014 був перереєстрований з міста Первомайськ Луганської області до міста Лиспчанська Луганської області, позивача зареєстровано його власником (а.с.116-119, 123-126).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржений висновок фіскального органу у відповідності з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем висновок прийнято без дотримання вимог щодо обґрунтованості та пропорційності рішення суб'єкта владних повноважень.

Податковий орган при проведенні перевірки керувався пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682 та абз. 2 пункту 1 Порядку № 1100, якими не передбачено дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка.

Проте, слід зазначити, що обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень передбачає урахування останнім усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та індивідуальний підхід до особи, стосовно якої прийнято рішення (вчинено дію).

Встановлено, що в актовому записі про народження № 62, складеного 26 червня 1990 року на громадянина ОСОБА_2 в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_8; мати - ОСОБА_6 (а.с.26).

Як вбачається з копії паспорту серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

В поясненнях, що надані до податкового органу від 14.04.2016, Позивач зазначив, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить його матері - ОСОБА_6 на підставі договору дарування. Він зареєстрований і мешкає разом з батьками в цьому будинку з 2012 року (а.с.124).

Згідно з частинами 2-4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; права члена сім'ї має одинока особа; сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, позивач як повнолітній, неодружений син своїх батьків, що проживає разом з ними є членом їх сім'ї.

З наданих позивачем до податкового органу довідок про доходи батьків вбачається, що їх сукупний доход в 2013 році склав суму 101 174,13 грн, однак, ці довідки не взяті відповідачем до уваги в порушення вимог чинного законодавства, відомості, що вони містять не перевірені.

Відповідно до пояснень позивача, що надані до податкового органу від 20.04.2016, автомобіль VOLKSWAGEN Caddy 2004 року випуску придбано 23.02.2014 за 85000,00 грн у ОСОБА_7 за довіреністю (а.с.123, 125-126). Кошти використані на придбання даного автомобіля є сімейними збереженнями батьків (а.с.116-117).

24.12.2014 року вказаний автомобіль зареєстрований на ОСОБА_2 набув право власності на вказаний автомобіль, що підтверджується техпаспортом (а.с.36). Також зазначено, що ОСОБА_9 має право користування.

Згідно з частиною 4 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Чинним законодавством не передбачено заборони в реєстрації права спільної сумісної власності за одним з співласників.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України. Отже реєстрація права власності за позивачем як одним із співласників автомобілю є законною і не може мати негативних наслідків для позивача.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі ІІ"Відомості про доходи" декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї.

Враховуючи те, що в оскаржуваному висновку не зазначено, сукупного доходу членів сім'ї, отриманого із законних джерел до часу реєстрації права власності за одним з співвласків, відповідно, не проводиться порівняння суми доходу отриманого із законних джерел з сумою витрат на придбання майна. Лише зазначено сукупний доход позивача за 2015, зазначений ним в декларації.

Отже, в зазначеному документі податковим органом взагалі не обгрнтовано мотивів оскарженого позивачем висновку про те, що вартість легкового автомобілю перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно зі змістом частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем". Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

У даному випадку суд першої інстанції дійшов висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_2 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, незважаючи на зазначення у оскарженому висновку урахування пояснень ОСОБА_2 та додатково наданих документів, фактично пояснення та документи до уваги не прийнято взагалі, не враховано доходи батьків ОСОБА_2, членом сім'ї яких є позивач, що також було відображено у деклараціях позивача за 2014, 2015 роки. Взагалі питання спільної власністі сімї ОСОБА_2 відповідачем не розглядалось.ю

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону № 1682, суд першої інстанції визначився, що висновок ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 26.04.2016 за № 3640-12-09-13-05, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області скласти новий висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 ЗУ "Про очищення влади" у відношенні Позивача, з остаточним результатом про достовірність відомостей, визначених п. 2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", вказаних ОСОБА_2 у Декларації суд першої інстанції зазначив наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на приписи Цивільного кодексу України щодо договору дарування з огляду на те, що а ні в матеріалах справи, а ні з пояснень позивача, свідка не вказується на договір дарування, як на підставу отримання грошей позивачем від батьків.

Статтями 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи це особи які спільно проживають, повязані спільним побутом та мають взаємні права та обовязки).

Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірний висновок не доводить невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування позивача на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржений висновок прийнято без дотримання вимоги щодо пропорційності, яка передбачає, зокрема, прийняття рішення субєктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та на обовязку суворого дотримання якого неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїй практиці (рішення у справах «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04), «Гримковська проти України» від 21.07.2011 (заява № 38182/03), «Савіни проти України» від 18.12.2008 (заява № 39948/06), та інші).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі № 812/1441/16 - залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі № 812/1441/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірним висновку та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок