Ухвала суду № 65966935, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17905/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу №67Ш від 17.08.2015, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 р. позовну заяву залишено без розгляду з підстав визначених у ст.ст. 99, 100 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати зазначене рішення, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши докази по справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправним пункт 5 наказу Генеральної прокуратури України № 67Ш від 17.08.2015 року та його скасування.

Апелянт, мотивуючи свою позицію, зазначає, що він дізнався про існування оскаржуваного наказу 28 вересня 2016 року, отримавши фотокопію його першої сторінки в соціальній мережі.

Якщо особа за захистом своїх прав, свобод або інтересів звертається до суду, вона зобов'язана дотримуватися встановленого процесуальним правом порядку звернення.

Відповідно до п.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання правил, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує висновок, що строк звернення до суду з позовом становить шість місяців з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Колегія суддів звертає увагу, що в своєму позові ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуваний наказ порушує його права і охоронювані законом інтереси, оскільки протиправно створений орган (військова прокуратура на правах регіональної) притягнув ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності і здійснював процесуальні повноваження, у тому числі пов'язані із позбавленням ОСОБА_2 свободи, підтримував таке обвинувачення в суді.

Судом першої інстанції встановлено, що новоствореним органом - Військовою прокуратурою сил антитерористичної операції підтримується державне обвинувачення по кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 і ще 21 вересня 2015 року позивачу було вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 296 КК України.

Отже, про утворення військової прокуратури сил антитерористичної на правах регіональної позивачу було відомо ще у 2015 році під час вчинення процесуальних дій щодо нього прокурорами, слідчими цієї прокуратури тощо, а відтак позивач міг дізнатись про наказ № 67Ш від 17.08.2015 року, на підставі якого утворено зазначений вище орган прокуратури.

Однак із даним позовом ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 07 листопада 2016 року.

Жодних доказів того, що позивач дізнався про існування наказу № 67Ш 28.09.2016 року позивачем та його представниками суду не надано.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.