Ухвала суду № 65966872, 12.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17673/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року позов задоволено.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 05.08.2013 ОСОБА_2 майор міліції перебував на посаді начальника Часів - Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

Наказом МВС України від 11.08.2014 за №807 за фактом порушення окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області службової дисципліни відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 комісії було доручено провести за вказаним фактом службове розслідування.

За результатами проведення службового розслідування 11.08.2014 МВС України було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно зазначеного висновку службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області було закінчено, а відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування визнано такими, що підтвердилися.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_2 начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області слід звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (пункт 16 Висновку).

Згідно наказу МВС України від 11.08.2014 №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно витягу з наказу МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_2 начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог провив:

- визнати протиправним та скасувати наказ МВС України № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області» в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ МВС України №1667о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України у запас на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, позов було задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дискредитаційних вчинків, а тому обставини, щодо скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького склад, суд вважав не доведеними.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Громадянам згідно зі ст.43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).

Відповідно до ст.4 Закону №565 правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63- 65 Положення.

Окремо пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до пункту 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття спірних наказів став висновок службового розслідування, відповідно до якого позивач, у порушення своїх функціональних обов'язків, активно співпрацював з представниками самопроголошеної Донецької Народної Республіки, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції так і громадян, що мешкають в місті Артемівськ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, у висновку службового розслідування (яке тривало всього 1 день), так і у виданих на його підставі наказах відсутні будь-які вказівки з посиланням на конкретні події та докази щодо вчинення позивачем проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС (яким чином він співпрацював з ополченцями ДНР, кому і яку саме службову інформацію й анкетні дані та відносно якого кола осіб позивач надавав ополченцям супротивної сторони тощо), як і не зазначено, з яких джерел була отримана наведена у висновку інформація (офіційна (документально підтверджена) чи анонімна) та чим вона підтверджується.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України передбачено, що особа рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, стосовно якої проводиться службове розслідування, має, зокрема, право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Вказаним пунктом також встановлено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС (рядового/начальницького складу) письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування, результати якого зафіксовані у висновку від 11.08.2014, проведене на підставі наказу від 11.08.2014, проте пояснення у позивача були відібрані 01.08.2014, тобто ці пояснення позивача отримані не у рамках спірного службового розслідування.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про ознайомлення позивача із рішенням про початок службового розслідування та його висновком.

Відтак, при службовому розслідуванні не було дотримано встановлену процедуру його проведення та не забезпечено дотримання вищевказаних прав позивача, як особи, стосовно якої зокрема воно проводилось.

Наведене призвело до того, що при звільненні позивача за відсутності беззаперечних доказів вчинення ним дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, було порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Окрім того, в оскарженому наказі не мотивована необхідність застосування відносно позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення.

Аналогічну позицію було висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 02.11.2016 по справі № 826/16481/14, від 16.11.2016 по справі № 808/7598/14.

Апеляційний суд також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив висновок службової перевірки від 28.10.2014 оскільки, даний висновок було складено вже після завершення спірного службового розслідування, на підставі висновків якого було видано оскаржувані накази. З цих же підстав відхиляються посилання в апеляційній скарзі на показання ОСОБА_3, які не було відібрано та які не досліджувалися при проведенні спірного розслідування.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав на задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.