Ухвала суду № 65966861, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3354/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників

позивача - Ткачук Ю.В.,

відповідача - Кондакової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівоча башта-20011» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівоча башта-20011», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка є процесуальним правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Інспекції щодо складання та винесення протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності, припису, акту перевірки від 07.11.2013, постанов про накладення штрафів від 26.11.2013;

визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2013 №№ З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, З-2611/3-7/10-92/2611/08/04.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню; щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд першої інстанції за наслідками розгляду матеріалів справи, з урахуванням висновку експерта ПП «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» Вець В.В. № 49 від 12.05.2015, дійшов висновку про спростовання тверджень відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 07.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з боку ТОВ «Дівоча башта-20011», яке зареєстроване за адресою: 08710, Київська область, Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, за результатами якої було складено акт перевірки від 07.11.2013.

В акті перевірки встановлено наступні обставини: «станом на 07 листопада 2013 року на земельній ділянці загальною площею 1,4294 га за адресою: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15, яка належить на підставі договору оренди земельної ділянки площею 0,32 га від 08 листопада 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді за №24 від 16.05.2007 р., договору оренди земельної ділянки площею 0,3004 га від 21 березня 2006 року, зареєстрованого у Підгірцівській сільській раді за №25 від 15.09.2007 р. та державного акту на право власності Серія ЯЖ №691815 від 15.06.2006 р., зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за №010991600772 побудований у 2011 р. та експлуатується ресторанний комплекс «Бакінський бульвар». Цільове призначення земельних ділянок «Будівництво готельно-ресторанного комплексу». Замовник будівництва - ТОВ «Дівоча башта - 20011».

Проектною документацією, яка надана замовником будівництва - ТОВ «Дівоча башта - 20011» передбачено будівництво ресторану площею 1100,8 кв.м., готелю площею 238,3 кв.м., адміністрації площею 35,9 кв.м., доготовочного цеху для літніх залів комплексу площею 96,5 кв.м., залу для мало мобільних верств населення площею 44,98 кв.м., літнього залу №1 площею 73,2 кв.м., будинку охорони площею 10,6 кв.м., котельні площею 12,9 кв.м., громадської вбиральні площею 26,7 кв.м., альтанки площею 20,2 кв.м., опорного пункту пож. приміщення площею 67,2 кв.м. Проектна документація на будівництво ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» розроблена ТОВ ВВП «Термо». Головний архітектор проекту ОСОБА_5 ДП «Укрдержбудекспертиза» виданий позитивний висновок № 178-2010/АБ від 16.12.2010 р. щодо проекту «Будівництво ресторанного комплексу «Бакінський бульвар». Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28.01.2011 р. видано сертифікат відповідності за №00001794.

Будівлі готелю побудовано з порушенням затверджених проектних рішень, а саме, відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та затвердженої замовником, готель на 12 місць (поз. №13 по ГП) прямокутної форми, розмірами між осями 7,0х40,27 м і складається з однієї одноповерхової будівлі, а по факту побудовано три окремі одноповерхові будівлі з мансардою загальною площею 238,3 кв.м. чим порушено ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

У 2011 році замовником будівництва - ТОВ «Дівоча башта-20011» виконані будівельні роботи з будівництва 4-ї будівлі готелю площею 75,04 кв.м. на підставі проектної документації, розробленої ТОВ ВВП «Термо» та декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій в Інспекції за №КС08311027588 від 11.08.2011 р. 08.12.2011 р. Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з добудови приміщень готелю ресторанного комплексу «Бакінський бульвар» за №КС14311097252.

Чотири одноповерхові будівлі готелю експлуатуються.

Також під час перевірки встановлено, що на території ресторанного комплексу замовником будівництва - ТОВ «Дівоча башта-20011» побудовано у 2011 році тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Станом на 07.11.2013 тандир з навісом розмірами 4,2 м. х 3,8 м. експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2013: №1-Л-З-0711/1858, №1-Л-З-0711/1964, №1-Л-З-0711/1857.

26.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено три постанови про накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

№З-2611/1-7/10-90/2611/08/04, якою ТОВ «Дівоча башта-20011» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 103230 грн.;

№З-2611/2-7/10-91/2611/08/08, якою ТОВ «Дівоча башта-20011» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 51651 грн.;

№З-2611/3-7/10-92/2611/08/04, якою ТОВ «Дівоча башта-20011» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 103230 грн.

Вважаючи дії щодо складання та винесення протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису, акту перевірки, постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також, вважаючи вищенаведені постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (пункт 5 Порядку № 553).

За приписами пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з пунктом пункту 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

За приписами пунктів 20 - 22 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Таким чином, вищезазначеними нормами законодавства орган державного архітектурно-будівельного контролю на підставі вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки зобов'язаний провести позапланову перевірку та у разі виявлення порушень вимог законодавства складати за її наслідками необхідні документи (акт перевірки, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафу).

Втім, як вбачається з матеріалів справи, копії припису №С-0711/1 від 07.11.2013 матеріали справи не містять, що ставить під сумнів дотримання суб'єктом владних повноважень приписів Порядку № 553.

У той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позовних вимог позивача щодо оскарження ним дій Інспекції по складанню та винесенню протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності, припису, акту перевірки від 07.11.2013, постанов про накладення штрафів від 26.11.2013 та зазначає, що діяльність посадових осіб суб'єкта владних повноважень щодо проведення позапланової перевірки та складання за її результатами акту перевірки, протоколів про правопорушення, припису (доказів існування припису матеріали справи не містять), постанов про накладення штрафів є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог чинного законодавства, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта містобудування та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права і обов'язки суб'єкта містобудування, так як належним способом захисту прав та інтересів буде оскарження рішень, винесених за результатами такої перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх протиправність та скасування та зазначає наступне.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно із статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно із статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8).

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В частині другій статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; 6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, з аналізу вищенаведених статей вбачається, що будівництво об'єктів дозволяється на підставі проектної документації на будівництво об'єктів та реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а експлуатація закінченого будівництвом об'єкта дозволяється з дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в той же час будівництво та експлуатація об'єктів без отримання вищенаведених дозвільних документів забороняється, а до суб'єкта містобудування застосовується відповідальність, зокрема, у вигляді штрафів.

Як визначено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виявлені порушення спростовуються сертифікатом відповідності №00001794, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28.01.2011, згідно якого закінчене будівництво об'єкта Ресторанний комплекс «Бакінський бульвар» відповідає проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил і який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації.

Аналогічного висновку дійшов експерт ПП «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» Вець В.В. за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014, відповідно до якого (висновку № 49 від 12.05.2015), об'єкт будівництва ресторанний комплекс «Бакінськийй бульвар», що розташований за адресою: 08710, Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 15 відповідає проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 11.04.2017 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.