Постанова № 65966709, 13.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/291/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника відповідача Задорожка К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про скасування рішення оформленого висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, оформленого висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.12.2015 р. № 19-26-7777.32-8898/20-15 та рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформленого висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04.12.2015 р. № 17253/0/12/27-15.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з одночасним виходом за межі позовних вимог, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи (оскаржуваних висновків відповідачів), Головному управлінню Держгеокадастру у місті Києві було подано на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в обслуговуючому кооперативі «Магнолія» у Дарницькому районі міста Києва. Замовник: ОСОБА_3 Розробник: ТОВ «Ліга-Експерт». Площа земельної ділянки: 0, 1184 га. Цільове призначення: для ведення садівництва.

Також з вказаним проектом землеустрою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради 01.12.2015 р. звернулося ТОВ «Ліга-Експерт».

За результатом перевірки проекту землеустрою, рішенням Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 23.12.2015 р. № 19-26-7777.32-8898/20-15 відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 в обслуговуючому кооперативі «Магонолія» у Дарницькому районі м. Києва, у зв'язку з наявністю зауважень до документації із землеустрою та необхідністю виконати наступне (привести у відповідність та подати документи):

- пояснювальну записку привести у відповідність до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» та доопрацювати з урахуванням обмежень у використані земельної ділянки (за їх наявності);

- відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою долучити: перелік обмежень у використанні земельної ділянки; письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (довідку обслуговуючого кооперативу «Магнолія» про членство в ньому); завдання на виконання робіт, приведене у відповідність до типової форми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», статті 29 Закону України «Про землеустрій» та підстав для виконання робіт;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (зокрема топоплан 1:500, план відведення земельної ділянки 1:2000), оформлені у відповідності до пункту 3.2. Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Мінагрополітики України від 11.02.2014 р. № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2014 р. за № 395/25172, ст. 20 Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність»;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформленого відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120;

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність до Додатку 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за № 391/17686;

- на плані відведення земельної ділянки нанести межі прибережної захисної смуги водного об'єкта відповідно до рішення Київської міської ради від 26.02.2010 р. № 33/3471 «Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва» (Дарницький район);

- оформлення документів здійснити відповідно до вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163 - 2003 (а. с. 8).

Також, листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 04.12.2015 р. № 17253/0/12/27-15 зазначено про неможливість погодження проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи зі змісту статей 22, 38-39 Земельного кодексу України та враховуючи функціональне призначення земельної ділянки, оскільки згідно Генерального плану розвитку м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 р. № 370/1804, зазначена земельна ділянка належить до території перспективної житлової забудови, в той час як згідно ст. 22 ЗК України для ведення, в тому числі, садівництва, громадянам передаються землі сільськогосподарського призначення (а. с. 9).

Інші докази на час розгляду справи в суді першої інстанції в матеріалах справи були відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 6 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 зазначеної статті закріплено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Згідно підпункту 19 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 р. № 14 (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Відповідно до підпункту 6.33 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень погоджує в установленому порядку проекти землеустрою.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.04.2017 р. колегією суддів було витребувано від сторін по справі копію проекту землеустрою, що є предметом розгляду справи.

Витребуваний проект подано представником позивача до суду апеляційної інстанції 12.04.2017 р. та зареєстровано за вх. № 12959.

При дослідженні вказаного проекту на предмет наявності підстав для відмови у його погодженні в межах, визначених оскаржуваними висновками, колегією суддів було встановлено наступне.

Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві (далі - Управління) у висновку зазначено, що пояснювальну записку необхідно привести у відповідність до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» та доопрацювати з урахуванням обмежень у використані земельної ділянки (за їх наявності).

З тексту вказаного рішення вбачається, що ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, яка містить вартість 1 кв. м землі на території міста Києва в залежності від економіко-планувальної зони та коефіцієнту функціонального використання, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони в залежності від ренто утворюючих факторів та нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь по місту Києву.

В той же час, зазначеним рішенням не визначено, що вказана інформація має міститися у пояснювальній записці до проекту землеустрою, так само як і оскаржуване рішення не містить конкретної вказівки на спосіб усунення порушення, його суть та конкретну норму, невиконання якої призвело до прийняття оскаржуваного висновку, всупереч вимог статті 186-1 ЗК України.

З огляду на викладене, підставу для відмови у погодженні проекту землеустрою колегія суддів вважає необґрунтованою, відтак, в розумінні ст. 186-1 ЗК України протиправною.

Також Управлінням у оскаржуваному висновку зазначено, що відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою необхідно долучити перелік обмежень у використанні земельної ділянки.

У відповідності до ч. ст. 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 ЗК України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

У завданні на виконання робіт, що міститься в проектній документації зазначено, що обмеження відсутні.

В той же час, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України існування таких обмежень не доведено.

Крім того, Управління вказало, про необхідність надання письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально (довідку обслуговуючого кооперативу «Магнолія» про членство в ньому).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.04.2017 р. представник відповідача зазначив, що в проекті землеустрою позивач сам вказав, що користувачем земельної ділянки є обслуговуючий кооператив «Магнолія».

У відповідності до ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Зважаючи на те, що позивачем в якості доказів не надано до суду першої та апеляційної інстанцій статуту обслуговуючого кооперативу «Магнолія», а також визнання позивачем факту членства у садівничому товаристві, колегія суддів приходить до висновку, що під час перевірки проекту землеустрою та витребовування відповідної згоди відповідач мав з'ясувати наявність у статутних документах обслуговуючого кооперативу застережень щодо погодження отримання у власність земельних ділянок членами кооперативу, а також перевірити офіційність статусу ОК «Магнолія» як землекористувача земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено обов'язковість наявності у проекті землеустрою зазначеного погодження, в тому числі, у формі довідки про членство.

Також Управлінням зазначено, що завдання на виконання робіт необхідно привести у відповідність до типової форми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», статті 29 Закону України «Про землеустрій» та підстав для виконання робіт.

З даного приводу колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно типової форми завдання на виконання робіт, що міститься у додатку 1 до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 266, підставою для виконання роботи необхідно зазначити дату та номер рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач направив до Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яке у встановлений законодавством строк не було розглянуте органом місцевого самоврядування, що не заперечується відповідачами по справі.

З огляду на це, відображення у завданні на виконання робіт підстави для їх виконання у вигляді рішення Київської міської ради є неможливим з об'єктивної причини відсутності такого рішення.

В той же час, вимога про направлення на адресу ОМС повідомлення про замовлення розроблення проекту землеустрою виконана позивачем у повній відповідності до вимог ст. 118 ЗК України та, на думку колегії суддів, вірно кваліфікована позивачем як підстава для виконання робіт.

Також відповідачем зазначено про те, що матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (зокрема топоплан 1:500, план відведення земельної ділянки 1:2000), мають бути оформлені у відповідності до пункту 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Мінагрополітики України від 11.02.2014 р. № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2014 р. за № 395/25172, ст. 20 Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність».

В той же час, у відповідності до ст. 20 Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» від 23.12.1998 р. № 353-XIV (далі - Закон № 353) юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України з додержанням вимог цього Закону та Положення про цей фонд.

Під час користування матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України забороняється:

-несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних;

- передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачається умовами користування відповідними матеріалами;

- передача матеріалів аерозйомок, а також матеріалів, що є носіями відомостей, які становлять державну таємницю, організаціям, що не мають належних умов для забезпечення зберігання таких матеріалів.

У разі втрати топографо-геодезичних, картографічних матеріалів, що становлять державну таємницю, користувачі зобов'язані терміново повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або Міністерство оборони України (якщо воно є володільцем матеріалів) та інші державні органи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Мінагрополітики України від 11.02.2014 р. № 65, створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб'єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом.

Як вбачається з проекту землеустрою, ситуаційна схема, розбивочне креслення, кадастровий план підписані директором ТОВ «Ліга - Експерт» та ОСОБА_4, що має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, виданий 12.12.2014 р. (а. с. 163).

В свою чергу, у висновку не визначено, в чому саме полягає порушення позивачем ст. 20 Закону № 353, натомість, матеріали справи не містять доказів, що позивачем чи розробником проекту порушено правила користування матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України.

Відтак, доводи відповідача в цій частині колегія суддів в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України вважає необґрунтованими.

Також Управлінням встановлено, що позивачем не надано копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформленого відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120.

В той же час, вказане клопотання наявне в матеріалах справи, з відміткою про отримання на зворотньому повідомленні Київською міською радою 04.04.2014 р., що повністю нівелює доводи відповідача (а. с. 137 - 139).

Щодо вказівки привести у відповідність до Додатку 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за № 391/17686, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання колегія суддів зазначає наступне.

При дослідженні колегією суддів типової форми акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та співставлення відомостей, що мають бути зазначені у ній, колегія суддів встановила, що акт від 20.11.2014 р. не містить відомостей щодо кроків межових знаків, а в решті відповідає типовій формі акту.

Натомість, зважаючи на ту обставину, що відповідач у висновку не зазначив у чому саме полягає суть порушень, колегія суддів вважає висновок відповідача в цій частині необґрунтованим.

Щодо вимоги Управління про нанесення на плані відведення земельної ділянки меж прибережної захисної смуги водного об'єкта відповідно до рішення Київської міської ради від 26.02.2010 р. № 33/3471 «Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва» (Дарницький район) та необхідності оформлення документів відповідно до вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163 - 2003 колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено, що спірна земельна ділянка межує з прибережною захисною смугою водного об'єкта.

Також Управлінням не зазначено, в чому саме полягає, на думку відповідача, неналежне оформлення документів.

В свою чергу, зазначений стандарт є об'ємним за змістом та установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Зважаючи на те, що відповідачем не вказано у оскаржуваному висновку конкретні недоліки поданих документів, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає рішення Головного управління Держгеокадастру у місті Києві необґрунтованим у повній мірі, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню.

Також Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) відмовляючи у погодженні проекту землеустрою вказав, що проект не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи зі змісту статей 22, 38-39 Земельного кодексу України та враховуючи функціональне призначення земельної ділянки, оскільки згідно Генерального плану розвитку м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 р. № 370/1804, зазначена земельна ділянка належить до території перспективної житлової забудови, в той час як згідно ст. 22 ЗК України для ведення, в тому числі, садівництва, громадянам передаються землі сільськогосподарського призначення (а. с. 9).

В той же час, вказане твердження відповідача матеріалами справи не підтверджується та в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України трактується на користь позивача.

Колегія суддів зауважує, що Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 р. № 548, не містить такого виду цільового призначення земель як «перспективна житлова забудова».

Крім того, з довідки Головного управління Держземагентства у м. Києві від 11.06.2015 р. № 9-26-0.6-8666/2-15 вбачається, що спірна земельна ділянка обліковується як землі, не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів.

Також колегією суддів враховано ту обставину, що 10.10.2016 р. за позивачем зареєстровано право власності на садовий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 94).

В судові засідання суду апеляційної інстанції 06.04.2017 р. та 13.04.2017 р. представник Департаменту, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не прибув, заперечень на позов та апеляційну скаргу до судів першої та апеляційної інстанції відповідач не подав.

В свою чергу, з оскаржуваного висновку Департаменту не вбачається, що бажана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням не відповідає меті її використання.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою, відтак, її протиправності.

Однак, щодо доводів апелянта про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві підмінило процедуру погодження проекту землеустрою процедурою державної експертизи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17.06.2004 р. № 1808-IV проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Процедура проведення державної експертизи включає:

- перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія);

- аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об'єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія);

- узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об'єктів державної експертизи (заключна стадія).

Ототожнюючи розгляд відповідачем проекту землеустрою та процедуру проведення державної експертизи, апелянт вказав на покладення на законодавчому рівні обов'язку засвідчувати відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником.

В той же час, відповідно до ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

З вказаної норми, всупереч твердженню апелянта, випливає, що відповідачі наділені повноваженнями при погодженні проекту землеустрою перевіряти такий проект на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Зважаючи на це, колегія суддів не приймає вказані доводи позивача в якості підстави для задоволення позовних вимог.

Також, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання оскаржуваних рішень відповідачів протиправними, позаяк, ці вимоги позивачем не заявлялися, однак, в розумінні ст. 162 КАС України, а також виходячи з суті оскаржуваних рішень, потребують задоволення, так як скасування рішень можливе лише у випадку їх протиправності.

Відтак, доводи апеляційної скарги в частині необгрунтованісті висновків відповідачів спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Крім того, вирішенню підлягає питання про розподіл судових витрат.

Так позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2046, 24 грн.

Зважаючи на те, що обидві позовні вимоги задоволені по одній до кожного з відповідачів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів судового збору на користь позивача у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про скасування рішення оформленого висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, оформлене висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23 грудня 2015 року № 19-26-7777.32-8898/20-15, та рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене висновком до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04 грудня 2015 року № 17253/0/12/27-15.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 08800, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1023, 12 грн. (одна тисяча двадцять три гривні 12 копійок).

Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 26345558) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 08800, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1023, 12 грн. (одна тисяча двадцять три гривні 12 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 13.04.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.