Ухвала суду № 65966626, 12.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Величко О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року справа №235/6075/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Покровської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року у справі № 235/6075/16-а за позовом Українського державного підприємства поштового звязку « Укрпошта» до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

26.09.2016 року Українське державне підприємство поштового звязку « Укрпошта» в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку « Укрпошта» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що листом № 57 від 14.01.2016 року він звернувся до УСЗН Покровської міської ради з проханням забезпечити виконання гарантованих державою виплат щодо збереження заробітку мобілізованим на час призову. До вказаного листа було долучено звіт про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та введення воєнного стану , а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом у грудні 2015 року. За наслідком розгляду вказаного листа відповідач листом № 06/0051 від 15.01.2016 року повідомив ЦПЗ № 8 про те, що в державному бюджеті на 2016 рік на виконання Постанови КМУ від 04.03.2015 року № 105 « Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям» у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період» та постанови КМУ від 04.03.2015 року № 105 бюджетні кошти не передбачено. У звязку з чим, у 2016 році звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період згідно з додатком 1 від підприємств для відшкодування прийматись не будуть. Листом № 01-06/0679 від 13.04.2016 року відповідачем звіт було повернуто ЦПЗ № 8. Позивач вважає відмову протиправною та такою, що порушує його права та інтереси та просив суд визнати протиправним дій відповідача та зобов'язати останнього вчинити дії, зокрема, прийняти подані позивачем звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період за грудень 2015 рік.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року у справі № 235/6075/16-а позов задоволено. Визнано невключення УСЗН Покровської міської ради відомостей, наданих Центром поштового звязку № 8 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» листом № 57 від 14.01.2016 року у звіті про фактичні витрати на виплату компенсації виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за грудень 2015 рік до Зведеного звіту (додаток №2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам,організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період») протиправною бездіяльністю. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради включити надані Центром поштового звязку» Укрпошта» листом № 57 від 14.01.2016 року відомості у звіті про фактичні витрати на виплату компенсації за грудень 2015 рік до Зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом та надати зведений звіт про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2 та копію ОСОБА_2 Центру поштового звязку № 8 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку « Укрпошта» про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за грудень 2015 року за формою згідно з додатком 1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за нецільове використання бюджетних коштів ст. 119 Бюджетного кодексу України передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність. При цьому розпорядники бюджетних коштів приймають зобовязання тільки в межах бюджетних асигнувань.У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно листа Центру поштового звязку № 8 ДД УДППЗ № 57 від 14.01.2016 року 05.01.2016 року була перерахована заробітна плата за грудень у сумі середнього заробітку працівникові, призваного на військову службу ОСОБА_3 на картрахунок .( а.с. 5).

Вказаним листом підприємство Красноармійське УСЗН компенсувати суму у розмірі 3460,12 грн, вказану в додатку № 1 за січень 2016 рік . ( а.с. 5)

До вказаного листа було долучено ОСОБА_2 про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом за грудень 2015 року щодо ОСОБА_3 ( а. с. 6)

15.01.2016 року відповідачем ОСОБА_2 про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період повернуто без виконання з посиланням на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»бюджетну програму на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування та форми власності та ФОП у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період не встановлено, тому здійснити компенсацію за 2015 рік не має можливості.

Правомірність та обґрунтованість відмови відповідача в здійсненні відшкодування сплаченого позивачем середнього заробітку мобілізованим працівникам позивача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Частиною 1ст. 39 обовязок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-Х11(далі - Закон № 2232-XII) встановлено зокрема, що призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою ст. 119 КЗпП України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту» (ч. 2ст. 39 Закону 2232-XII).

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених обовязок і військову службу» і « Про альтернативну ( невійськову) службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» (далі - бюджетні кошти) визначений Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ від 04.03.2015 року № 105 відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП ( далі-Порядок № 105).

Пунктом 2 Порядку № 105 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком з Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Аналіз вказаного в сукупності дає підстави дійти висновку, що за громадянами України, які починаючи з 18.03.2014 були призвані на військову службу на підставі Указу президента від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», згідно із Законом України від 20 травня 2014 року N 1275-VII, зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, і компенсується із бюджету з урахування ч. 3 ст. 119 КЗпП у відповідності до Порядку №105.

Поряд з цим, виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку №105), у той час коли, бюджетні кошти в силу присів пунктів 3 Порядку №105 спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі - компенсация).

Таким чином, враховуючи, що дію ч. 3 ст. 119 КЗпП поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», дія Порядку №105 поширюється на виплату підприємствам компенсаційних витрат на виплату середнього заробітку таким працівникам.

З вказаного слідує, що відповідачем не було виконано покладених на нього законом зобов'язань та протиправно не внесено надані позивачем відомості у ОСОБА_2 про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за грудень 2015 рік до Зведеного звіту відповідача до Департаменту соціальної політики КМДА.

Слід зауважити, що компенсація підприємствам витрат на виплату середнього заробітку передбачена ст. 119 КЗпП , у той час коли, Порядок №105 деталізує механізм отримання відповідних компенсацій.

Окрім того, щодо посилань відповідача в листі № 01-06/0679 від 13.04.2016 року на відсутність бюджетних асигнувань для таких виплат, слід зазначити наступне.

Європейський Суд у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

При цьому, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, враховуючи, що за підприємствами, установами та організаціями, працівники яких призвані на військову службу, закріплене право на відшкодування виплаченого середнього заробітку таким працівникам за рахунок коштів державного бюджету, зокрема за грудень 2015 року, - відсутність відповідних бюджетних асигнувань не позбавляє наявного у позивача права на відшкодування понесених витрат.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Покровської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року у справі № 235/6075/16-а - залишити без задоволення.Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року у справі № 235/6075/16-а за позовом Українського державного підприємства поштового звязку « Укрпошта» до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4