Ухвала суду № 65966419, 06.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2017 рокусправа № 804/4980/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі № 804/4980/16 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладників фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі №804/4980/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 (далі позивач), визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ ОСОБА_1 (далі відповідач-2) щодо не включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано відповідача-2 включити позивачку до переліку вкладників ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом згідно договору банківського вкладу (депозиту) Перше знайомство №980-031-000245162 від 20.05.2016р. у гривні. Суд також зобов'язав уповноважену особу Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ ОСОБА_1 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-1) інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ згідно договору банківського вкладу (депозиту) Перше знайомство №980-031-000245162 від 20.05.2016р у гривні.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення, в яких остання просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне і обґрунтоване.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 20 травня 2016 року між ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ та ОСОБА_3 Ісакієвною (вкладник) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №980-031-000245162 Перше знайомство в національній валюті (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору, вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (далі - Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ, в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ.

20 травня 2016 року на рахунок позивача №26202512005903, відкритий в ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ ОСОБА_3 було зараховано 192658,29 грн. з призначенням платежу залучення коштів на депозит згідно договору №980-031-000245162 від 20.05.2016 р., що підтверджується квитанцією №5042609

Постановою Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ.

Розпочато процедуру виведення ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ- провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.07.2016р. №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016р. № 1213, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ та призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію вказаного банку.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ ОСОБА_1 з 05.09.2016 (а.с.65-69).

Позивач неодноразово зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ із заявами про включення до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та здійснення виплати коштів за договором банківського вкладу (депозиту) №980-031-000245162 від 20.05.2016р. ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ, проте до реєстру вкладників її включено не було.

Вважаючи протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулася до суду із даним позовом

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що повідомлення про визнання договору банківського вкладу №980-031-000245162 від 20.05.2016р. нікчемним позивач не отримувала та протиправно не була включена до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Банк Михайлівський.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

В підпункті 4 частини 1статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 ч.1.ст.2 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (ч.2 ст.26 Закону).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2 висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі № 804/4980/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Н.П. Баранник

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.А. Щербак