Ухвала суду № 65966401, 29.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2017 рокусправа № 804/4246/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року по справі за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 7525,43 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, р.к.н.о.п.п. НОМЕР_1 податковий борг в сумі 7 525,43 грн. з них: 6942,19 грн. - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100), одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013); 583,24 грн. - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33119341700013).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

У відповідності до вимог статті 55 КАС України судом апеляційної інстанції здійснено процесуальне правонаступництво позивача з Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на Кам'янську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (ОСОБА_2С.) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Представник позивача за довіреністю (ОСОБА_3В.) заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до інтегрованої картки платника в ОДПІ, за відповідачем станом на 10.06.2016 року обліковувався податковий борг, на загальну суму 9240,43 грн., а саме: з ПДВ - 6942,19 грн, (основний платіж - 5439,21 грн. і пеня - 1502,98 грн.) та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами декларування - 2298,24 (основний платіж) (а.с.6).

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки належними доказами підтверджено наявність податкового боргу, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом 10.04.2015 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми "Ф" № 2716-25 від 11.06.2014 року на суму 437,84 грн., яка вручена відповідачу 22.01.2015 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с.7). У визначений законодавством строк відповідач суму податкового боргу не сплатив, у адміністративному та судовому порядку суму боргу не оскаржував

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

Приписами п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника додатків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З метою повного та всебічного розгляду справи суд апеляційної інстанції ухвалою від 01 березня 2017 року витребував у податкового органу належні докази виникнення податкового боргу.

На виконання вищезазначеної ухвали суду позивачем було надано зворотного боку інтегрованих карток платника податку ФОП ОСОБА_1 за 2014р., 2015р., 2016р., 2017р., з яких вбачається, що податковий борг виник у відповідача станом на червень 2014 року, внаслідок донарахування податковим органом відповідно до ст. 126 ПК України штрафних санкцій та винесення податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 21.05.2014 року.

Зі зворотного боку інтегрованої картки відповідача встановлено, що сплачені позивачем кошти, на підставі п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в попередніх податкових періодах незалежно від напряму сплати визначеного позивачем.

Таким чином, з урахуванням самостійно визначених податкових зобов'язань та відповідних сплат до бюджету відповідачем, сума недоїмки з податку на додану вартість станом на 31.12.2014 року становить 6766,83грн. (у т.ч. суму недоїмки - 6327,70 грн. та залишок несплаченої пені 439,13грн.) .

Станом на 31.12.2015 року сума заборгованості з податок на додану вартість становить 6910,15 грн., у т.ч. 6721,99 грн. - недоїмка, 188,16 грн.- залишок несплаченої пені.

Станом на 02.06.2016 року сума заборгованості з податок на додану вартість становить 6942,19грн., у т.ч. 5439,21 грн. - недоїмка та 1502,98 грн.- залишок несплаченої пені.

Докази, які б спростовували встановлені судом апеляційної інстанції обставини відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року по справі №804/4246/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай