Постанова № 65965727, 11.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2017 р. № 820/7104/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж податковий борг по податку на додану вартість з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, шляхом стягнення коштів у розмірі 2165529,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж подано до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області податкові декларації, за якими податкові зобовязання складають всього 2165529,00 грн. У встановлений законодавством строк самостійно узгоджене податкове зобовязання відповідачем сплачено не було, у звязку з чим виник податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі. Крім того, зазначив, що на адресу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж були надіслані податкові вимоги та активи підприємства знаходяться у податковій заставі, про що зроблений запис у державному реєстрі обтяжень рухомого майна. За таких підстав, керуючись нормами Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача зазначену суму податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду заперечення на адміністративний позов в яких у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основною функцією ДПС відповідно до п. 191.1.1, ст.191 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та перебуває на податковому обліку в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 2165529,00 грн. - основний платіж, який виник внаслідок несплати в установлений строк, самостійно визначеного платником податку, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 17.09.2015.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 19.10.2015.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 19.11.2015.

- уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № НОМЕР_4 за березень 2015.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_5 від 21.12.2015.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 21.03.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 20.04.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_8 від 20.05.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_9 від 21.06.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_10 від 20.07.2016.

- уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № 929136483000 за червень 2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9149866821від 19.08.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_11 від 19.09.2016.

- податкова декларація з податку на додану вартість № НОМЕР_12 від 19.10.2016.

Згідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №46456395 від 27.02.2015 р. на майно позивача зареєстровано податкову заставу згідно акту опису від 20.03.2014р. №1/32284148 (а.с. 32).

Відповідно до ідентифікаційних даних відповідач є власністю Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області.

Суд зазначає, що статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідно до п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, слід зробити висновок, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж є комунальним підприємством та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області.

Також слід зазначити наступне: Згідно п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Слід зазначити, що податкові вимоги № 1/27 від 16.01.2004 року та № 2/28 від 21.02.2004 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник за період 2015-2016 р.р., оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2004 році відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність з 01.01.2011 року, а тому не може регулювати питання погашення податкового боргу платника податку, що виник після вказаної дати. Отже, на податковий борг який рахувався у відповідача за звітний період 2015-2016 років повинна була прийнята та надіслана платнику податків нова податкова вимога.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 11.03.2015 року по справі № К/800/16273/13.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до матеріалів справи не надано доказів здійснення після набрання чинності Податковим кодексом України встановлених цим Кодексом України заходів, які дають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та відповідач в письмових запереченнях обґрунтував безпідставність заявлених позовних вимог, суд вбачає достатньо підстав для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.М. Тітов