Ухвала суду № 65963977, 04.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4382/15 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/783/1992/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Костишина Н.Р., заінтересована особа ОСОБА_3 про скасування постанови про скасування процесуального документа від 19.07.2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 - відмовлено.

Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною і такою що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не виконано вимоги ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, а навпаки виконавче провадження після вступу постанови про закінчення виконавчого провадження в законну силу продовжено виконання рішення суду без належних на те правових підстав. Вважає, що закінчивши виконання даного провадження, згідно постанови від 08.06.2016 року державним виконавцем зроблено відмітку на виконавчому листі та завершено процес виконання рішення суду. Таким чином не маючи на це законних повноважень державним виконавцем повторно 02.09.2016 року здійснено вихід за місцем проживання боржника та безпідставно складено акт без підпису боржника.

Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду від 16.01.2017 року та прийняти нову ухвалу, якою вирішити по суті питання: 1) поновлення строку на оскарження постанови про скасування процесуального документа від 19.07.2016 року та скасувати таку; 2) поновлення строку на оскарження постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.07.2016 року та скасувати таку; 3) визнання неправомірними дії державного виконавця ВДВС Дрогобицького МРУЮ Костишина Н.Р. і зобов'язати останнього ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст. 49 Закону Україн «Про виконаваче провадження» 1999 року в зв'язку фактично повним виконанням рішення суду; 4) зобов'язання державного виконавця ВДВС Дрогобицького МРУЮ Костишина Н.Р. передати виконавчий лист № 442/4382/15-ц, 2/442/15228/15 з відміткою про проведене виконання до Дрогобицького міськрайонного суду.

В судове засідання на 04 квітня 2017 року представники ВДВС Дрогобицького МРУЮ не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч.1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_4 районний суд виходив з того, що оскаржувані дії державного виконавця відповідали вимогам закону і були правомірними, спрямовані на виконання рішення суду, яке в цілому не було виконано.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року вирішено зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1, шляхом перенесення існуючого вольєру для собаки на відстань не менше 15 метрів від будинку у відповідності до існуючих санітарних норм утримання свійських тварин.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту державного виконавця від 07.06.2016р (а.с.22) при виході за адресою боржника вольєр для собаки перенесено та усунено перешкоди для користування земельною ділянкою.

08.06.2016 року державним виконавцем Костишин Н.Р. Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №51287854 щодо виконання виконавчого листа №442/4382/15-ц, виданим Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом перенесення існуючого вольєру для собаки на відстань не менше 15 метрів від будинку у відповідності до існуючих санітарних норм утримання свійських тварин, оскільки усунено перешкоди для користування земельною ділянкою, а саме: перенесено вольєр для собаки на 15 м. від будинку у відповідності до існуючих санітарних норм утримання свійських тварин.

За положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі ст.. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органові державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу( посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Однак 19.07.2016 року начальником Дрогобицького міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 від 19.07.2016 року про вжиття заходів до боржника ОСОБА_4 у зв'язку з невиконанням рішення суду, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 08 червня 2016 року та винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа, чим державний виконавець фактично вийшов за межі рішення суду.

02.09.2016 року державним виконавцем Костишином Н.Р. складено акт про те, що при виході за адресою боржника вольєр для собаки розібрано та відсутній, однак на даному місці знаходиться собака та буда.

Проте на підставі заяви ОСОБА_3 від 19.07.2016 року було скасовано процесуальний документ, відновлено виконавче провадження та подано до суду заяву про роз`яснення рішення суду.

Як вбачається з Постанови Пленуму ВСУ 18.12.2009 N 14 відповідно до статті 221 ЦПК ( 1618-15 ) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Окрім того при винесені ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 районний суд в мотивах покликався на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.10.2016 року, яким заяву Дрогобицького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області задоволено та роз`яснено рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2015 року (№442/4382/15-ц (2-р/442/6/2016 року) про те, що ОСОБА_4 зобов`язано не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом перенесення місця утримання собаки на відстань 15 м. від будинку ОСОБА_3 у відповідності до існуючих санітарних норм утримання свійських тварин.

Однак зазначена ухвала 17.01.2017 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області скасована та передано питання на новий розгляд.( а.с. 46)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4 не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому приходить до висновку, що ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2017 року слід скасувати, а скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304 п.2 ч.3 ст.307, ст.ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2017 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову від 19.07.2016 року про скасування процесуального документа та постанову від 19.07.2016 року про відновлення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді