Постанова № 65963151, 10.04.2017, Галицький районний суд м. Львова

№ 461/6298/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017 Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючої: судді - Городецької Л.М.

при секретарі: Думичі Р.М.,

з участю представників

позивача - ОСОБА_1

відповідача- ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» про скасування постанови, -

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» про скасування постанови №128 Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 07 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11 липня 2016 року позивач отримала постанову Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №128 від 7 липня 2016 року про накладення на неї штрафу у розмірі 1700,0 гривень на підставі ст. 152 КУпАП за порушення правил благоустрою території населених пунктів, а саме п. 20.1.1. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 2.104.11 року №376, а саме здійснено самовільне скидання ґрунту на газон за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 198-200. Дана постанова була оскаржена до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради. Проте, 08.08.2016 року позивач отримала лист від 03.08.2016 року №3103-551 та №1104-640, що постанова не підлягає скасуванню та розяснено право звернення за захистом свого порушеного права до суду. Повідомляє ТОВ «Чисто 24» жодних робіт на вищевказаній земельній ділянці не проводились, не являється володільцем чи користувачем даної ділянки, не виступає замовником чи підрядником. Окрім того, представники органів Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у фабулі позовної заяви. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що постанова № 128 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4, прийнята в межах чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст.2 ч.3 п.1,3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Судом встановлено, що Адміністративна комісія Галицької районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову №128 від 07 липня 2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 порушила правила благоустрою території населених пунктів, а саме п. 20.1.1 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 року №376, тобто здійснено самовільне скидання ґрунту на газон (без дозволу районної адміністрації) за адресою м. Львів вул.. Б. Хмельницького, 198-200, чим порушив ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 152 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ст.278 КУпАП Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Частиною 1ст. 268 КУпАПпередбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що розгляд справи відбувся 07.07.2016 року, у відсутності позивача, чим порушено її права та позбавлено можливості здійснювати захист своїх інтересів при розгляді адміністративної справи. На момент розгляду справи та винесення постанови, у відповідача не було даних про належне та своєчасне повідомлення позивача про час і місце слухання справи, але не зважаючи на це, в порушення вимогст.268 КУпАП, розгляд справи відбувся.

Крім того, постанова №128 Адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради винесена на підставі протоколу №5-050б КП «Адміністративно-технічне управління» від 16.06.2016 року, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме без компетентної перевірки обставин адміністративного правопорушення.

Суд вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Остаточна оцінка поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дається в постанові по справі.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

У відповідності до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обгрунтованість постанови по справі повязана з повним, всебічним і обєктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до принципу презумпції невинності обовязок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, така винесена без належної мотивації оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.

Відтак, суд не бере до уваги дані зазначені у постанові, оскільки при винесенні постанови не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тобто повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи.

Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду жодних достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, а відтак доводи позивача не спростовано.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, скасувавши постанову №128 Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 07 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як така винесена з порушенням вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 6, 18, 69, 71, 102, 159, ч. 3 ст. 161-163 КАС України, ст.33, 252, 256, 278 КпАП України, суд

постановив:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_4 задоволити.

Постанову №128 Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 07 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень скасувати.

Стягнути з місцевого бюджету м. Львова на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (код ЄДРПОУ 38007573 м. Львів, вул. Дудаєва,19) повернути ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір згідно квитанції № 9783905 від 06.09.2016 року при зверненні з позовом ОСОБА_4, в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна гривня) 20 коп.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М.Городецька