Ухвала суду № 65961229, 12.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/5555/16-ц Номер провадження 22-ц/775/594/2017

Головуючий в 1 інстанції: Хмельова С.М

Доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Тимченко О.О.,

суддів: Дундар І.О., Кішкіної І.В,

за участю секретаря: Яворського О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: вжито заходи по забезпеченню позову, а саме: заборонено відчуження, а також безоплатна передача, укладення договорів застави частки відповідача ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ОСОБА_4»(код ЄДРПОУ 40726011, розмір частки: 34 % статутного капіталу) будь-якій особі. Накладено арешт на грошові кошти у сумі до

2 871 818, 02 грн., що знаходяться чи будуть знаходитися на банківських рахунках ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; паспорт:серія ВС №223602): в ОТР Bank в м.Харкові, провулок Банний,1, а також на всіх інших рахунках ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер:НОМЕР_1; паспорт: серія ВСВ №223602), які вже відкриті в ОТР Bank (АТ «ОТП Банк»МФО 300528 чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому.

Виконання ухвали доручено відповідним органам та державним установам, до компетенції яких входить вирішення даного питання.

З зазначеною ухвалою не погодився відповідач ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування ухвали суду у повному обсязі, посилаючись на неповне та всебічне зясування обставин справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ухвалами Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.3017 року та від 14.09.2016 року по даній справі вже двічі було забезпечено позов. Також невірним є висновок суду про те, що вид забезпечення позову є співмірним та адекватним позовним вимогам. Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рахунки в ОТР Bank є зарплатними. Крім того, вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності підприємства.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не зявились, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 30 серпня 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь позику у розмірі 3 727 500 гривен, один відсоток річних від простроченої суми у розмірі 11 888,02 грн. та судові витрати 6 890,00 грн.

17 лютого 2017 року представником позивача за первісним позовом подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що відповідачі навмисно ухиляються від погашення заборгованості в добровільному порядку, а також від переговорів.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про забезпечення позову ґрунтуються на законі, є адекватними, співмірними, не перевищують розмір заявлених позовних вимог, вжиті заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі не можливо з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В силу ч.3 ст.152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим конання рішення суду.

Згідно із п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як передбачено п.7 вказаної постанови забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

При розгляді заяви судом першої інстанції враховано, що позивачем до відповідача заявлені вимоги про стягнення суму заборгованості за договором позики у розмірі 3 727 500,00 грн., один процент річних у сумі 11 888,02 грн. Відповідачі ухиляються від виконання своїх обовязків за договором позики у визначений строк. Крім того, судом враховано, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 є одним із засновників (учасників) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ОСОБА_4». (код ЄДРПОУ 40726011). Розмір внеску відповідача до статутного фонду складає 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень (Розмір частки 34 % Статутного капіталу).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, а також безоплатну передачу, укладання договорів застави частки відповідача ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4».

Доводи апеляційної скарги, що такий спосіб забезпечення позову буде перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, є необґрунтованими оскільки вимогами ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. За положеннями ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Частиною 1 ст. 147 ЦК України та ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Отже, обєктом відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) у статутному капіталі товариства є сукупність корпоративних прав та обовязків, повязаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення). При цьому розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки. Зокрема, кількість голосів, яку має новий власник частки при голосуванні на загальних зборах учасників товариства, частина прибутку товариства, яку він має право отримати у разі виплати дивідендів, частина майна товариства, яку він може вимагати у разі виходу з товариства, що пропорційні до розміру придбаної ним частки. Разом із тим з урахуванням положень ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», за якими власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Проте заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що судом не враховано приписи п.4 ст. 152 ЦПК України, якими заборонено забезпечення позову шляхом накладання арешту на заробітну плату.

Як вбачається із матеріалів справи , рахунки ОСОБА_1 в ОТР Bank в м. Харкові використовуються для зарахування заробітної плати і відкривались як зарплаті проекти, що підтверджено листом ТОВ «Ю БИ СИ ОСОБА_4» (т.4 а.с.13).

Вимогами ч.4 ст. 152 ЦПК України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та дійшов невірного висновку про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у сумі до 2 871 818, 02 грн., що знаходяться чи будуть знаходитися на банківських рахунках ОСОБА_1 в ОТР Bank в м.Харкові, провулок Банний,1, а також на всіх інших рахунках ОСОБА_1, які вже відкриті в ОТР Bank (АТ «ОТП Банк»МФО 300528) чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, тому ухвала суду в цій частині на підставі вимог ст. п.2 ч.1 312 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволені заяви ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 2 871 818, 02 грн., ОСОБА_1 в ОТР Bank в м.Харкові, а також на всіх інших рахунках ОСОБА_1, які вже відкриті в ОТР Bank (АТ «ОТП Банк»МФО 300528) чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому.

Керуючись ст.ст.307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 2 871 818, 02 грн., що знаходяться чи будуть знаходитися на банківських рахунках ОСОБА_1 в ОТР Bank в м.Харкові, провулок Банний,1, а також на всіх інших рахунках ОСОБА_1, які вже відкриті в ОТР Bank (АТ «ОТП Банк»МФО 300528 чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому скасувати.

Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_7 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 2 871 818, 02 грн., що знаходяться чи будуть знаходитися на банківських рахунках ОСОБА_1 в ОТР Bank в м. Харкові, провулок Банний,1, а також на всіх інших рахунках ОСОБА_1, які вже відкриті в ОТР Bank (АТ «ОТП Банк»МФО 300528 чи будуть відкриті в цьому банку в майбутньому відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О.Тимченко

Судді: І.О.Дундар

ОСОБА_8