Постанова № 6594982, 02.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 2.15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року о 14 год. 43 хв. Справа № 2а-5724/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Світлицькій О.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою», м. Запоріжжя

до : Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Антипенко О.П., довіреність № 195 від 28.01.2009 р.;

Слінчук В.В., довіреність № 2993 від 09.10.2009 р.

від відповідача: Шевченко Н.Ю., довіреність № 01-04/2463 від 01.09.2009 р.

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Запорізький інститут землеустрою» звернувся із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, в якому просить суд скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про стягнення адміністративних санкцій у сумі 196634,64 грн. від 05.09.2008 р. № 166. В обґрунтування позову посилається на те, що перевірка позивача, яка проводилась Державної інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області в період з 05.08.2008 р. по 22.08.2008 р., була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а зазначене рішення підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що про час проведення перевірки підприємство було повідомлено не письмовим повідомленням, а телефонограмою, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також зазначає, що розрахунок надлишково нарахованої та стягнутої з замовників суми виручки отриманої позивачем здійснено на підставі кошторисів, які не підтверджують отримання виручки, вони тільки відображають планову вартість послуг. Стверджує, що частина суми порушення, а саме 4470,82 грн. є безпідставно нарахованою, оскільки вона взагалі не була сплачена замовникам робіт. Крім того, вважає, що при застосуванні економічних санкцій відповідачем не дотримано вимог ст. 250 ГК України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги, з підстав викладених у позові, наполягають на його задоволенні та скасуванні оскаржуваного рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнає. В письмових запереченнях від 02.11.2009 р. (вх. № 21639) зазначає, що проведеною Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області перевіркою Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» встановлено отримання позивачем 65544,88 грн. необґрунтованої виручки. Вказує, що факт порушення державної дисципліни цін встановлено та доведено матеріалами перевірки. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення, викладені вище.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

В термін з 05.08.2008 р. по 22.08.2008 р. згідно з наказом № 118 від 04.08.2008 р. та на підставі посвідчення від 04.08.2008 р. № 1014 Державною інспекцією з контролю за цінами у Запорізькій області проведена планова перевірка ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», за результатами якої складено акт від 22.08.2008 р.

Перевіркою встановлено, що підприємством необґрунтовано отримано виручку в сумі 65544,88 грн. за рахунок стягнення з фізичних осіб плати за роботи (послуги) із землеустрою, за виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельні ділянки (паї) при безоплатній передачі громадянам України земельних ділянок у власність в завищеному розмірі від 42,50 грн. до 446,82 грн.

05.09.2008 р. заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами у Запорізькій області прийнято рішення № 166, яким вирішено вилучити у ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 196634,64 грн. у доход державного бюджету отриманої виручки, а саме 65544,88 грн. суми порушення та 131089,76 грн. суми штрафу.

Не погоджуючись із рішенням № 166 від 05.09.2008 р. ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Підпунктом 1 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджена постановою КМУ від 13.12.2000р. № 1819 встановлено, що Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Відповідно до пункту 4 та пп. 4 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держінспекція має право здійснювати перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій.

Повноваження відповідача, підстави та порядок проведення перевірок врегульовані спеціальним нормативним актом, зокрема, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р., а також внутрівідомчим актом Порядком проходження матеріалів перевірок в держінспекції Мінекономіки України, виданим Держінспекцією по цінам Мінекономіки України 14.05.1997р.

Так, відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. (далі Інструкція) рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В актах перевірок, зокрема зазначаються: нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою (п. 3.2 Інструкції).

Із змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення вимог ЗУ « Про захист конституційних прав громадян на землю» від 20.01.2005 р. № 2375 та Наказу Державного комітету України по Земельних ресурсах від 06.12.2005 р. № 368, а саме з фізичних осіб стягувалась плата за роботи (послуги) із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку (пай), при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, в завищеному розмірі від 42,50 грн. до 404,32 грн. за 1 пай. Інспекцією зроблено висновок про отримання інститутом за період з 01.08.2007 р. по 01.08.2008 р. необґрунтованої виручки у сумі 65544,88 грн., яка замовниками сплачена в повному обсязі. Вказано, що послуги замовникам інститутом надаються тільки за попередньою оплатою (проте, на підставі чого інспекція дійшла таких висновків не зазначено).

До акту перевірки доданий розрахунок надлишково нарахованих та стягнутих з замовників сум виручки за період з 01.08.2007 р. по 01.08.2008 р. Вказаний розрахунок складається із 6-ти граф: номер кошторису; дата кошторису; фактично стягнуто з замовника; слід було стягнути відповідно до ЗУ «Про захист конституційних прав громадян на землю»; надлишково; замовник (вказані П.І.Б. фізичних осіб).

Дослідивши акт перевірки та вказаний розрахунок, суд вважає, що вони не містять достовірних даних про отримання інститутом необґрунтованої виручки від надання послуг із землеустрою. Висновки суду ґрунтуються на тому, що ані в акті перевірки, ані у доданому до нього розрахунку, інспекція не посилається на будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне отримання відповідачем такої виручки.

Так, відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіна від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В акті перевірки зазначено, що до акту додається оборотно-сальдова відомість по рахунку 681.1 «Розрахунки по авансам, одержаним в національній валюті», яка на думку відповідача підтверджує факт отримання позивачем необґрунтованої виручки.

Проте суд зазначає, що оборотно-сальдова відомість є обліковим регістром, що призначений для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Пунктом 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Тобто, в даному випадку, оборотно-сальдова відомість не фіксує саму господарську операцію, а лише містить узагальнені дані про господарські операції вчинені за певний період.

Таким чином, державна інспекція з контролю за цінами, в порушення вимог п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами не вказала в акті перевірки (чи в додатках до нього) на підставі яких саме первинних бухгалтерських документів було зроблено висновок про фактичне отримання інститутом необґрунтованої виручки.

Враховуючи те, що відповідно до п. 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки та встановлене судом не доведення такого факту інспекцією, підстави для застосування економічних санкцій до позивача відсутні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач не довів факту одержання позивачем необґрунтованої виручки за рахунок стягування з фізичних осіб плати у завищеному розмірі за роботи (послуги) із землеустрою, за виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадян України, а отже і безпідставно застосував до позивача фінансові санкції рішенням № 166 від 05.09.2008р.

З цих підстав Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 166 від 05.09.2008р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» підлягає скасуванню.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 250 ГК України суд не приймає до уваги, оскільки із матеріалів перевірки не вбачається коли саме виникло порушення (дата отримання необґрунтованої виручки), а тому неможливо зробити висновки про пропущення відповідачем строку для застосування економічних санкцій.

Також не ґрунтуються на вимогах закону твердження позивача про неналежне повідомлення інституту про час проведення перевірки. Так, згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання під розписку.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про скасування рішення, - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 166 від 05.09.2008 р. про стягнення адміністративних санкцій у сумі 196634,64 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Запорізький інститут землеустрою» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 00698986) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Постанова складена у повному обсязі 06.11.2009 р.