Ухвала суду № 65943041, 16.02.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2498/17

Провадження № 1-кс/201/1903/2017

УХВАЛА

16 лютого 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем Джамаловою С.Г.

за участю:

прокурора Кривцуна С.О.

слідчого Буряк Г.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017040650000564 від 16.02.2017 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, вчинив знову повторний умисний корисливий злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 09.30 годин 16.02.2017, ОСОБА_1, перебуваючи в салоні маршрутного таксі №118 по вул. Барикадній,2 у м. Дніпро побачив потерпілого ОСОБА_4, який тримав в руках чорну шкіряну сумку, яку в подальшому ОСОБА_1, визначив як обєкт свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, своєю рукою відкрив блискавку на сумці та всередині з неї дістав мобільний телефон марки Леново А850, який належить потерпілому ОСОБА_4, та після чого поклав даний телефон до карману своєї темної куртки. Далі, ОСОБА_1, одразу покинув маршрутне таксі, але після виходу був зупинений пасажиром даного маршрутного таксі у звязку з чим не зміг розпорядитися даним майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1, скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, оскільки виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

16 лютого 2017 року ОСОБА_1 по даному факту було повідомлено про підозру.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у звязку з тим, що підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пяти років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 12017040650000564, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, судом встановлено, що вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2015 року ОСОБА_1 засуджено до двох років позбавлення волі із іспитовим строком два роки (відповідно до ст. 75 КК України), тобто на даний час іспитовий строк за вказаним вироком суду не сплинув та підозрюваний скоїв новий злочин в період іспитового строку, що є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 14 квітня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 32000 гривень, ОСОБА_1, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк