Постанова № 65941615, 11.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа № 917/1639/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №29-14/13 від 03.01.2017 року;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 20.03.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м.Полтава, (вх.№993П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року по справі №917/1639/16,

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м.Полтава,

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м.Полтава,

про укладення договору,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», в якому просило визнати укладеним договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року між позивачем та відповідачем в редакції позивача, що направлений відповідачу з пропозицією за №29-17/2438 від 19.09.2016 року.

20.10.2016 року позивач надав до суду клопотання, в якому конкретизує пункт 2 прохальної частини позовної заяви, а саме: просить визнати укладеним договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» в редакції, яка наведена у клопотанні та з додатками.

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 01.11.2016 року прийняв дане клопотання та розглядав позовні вимоги з його урахуванням.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року у справі №917/1639/16 (суддя Тимощенко О.М.) припинено провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем було порушено норми процесуального права, а саме: передбачений п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України 20-денний строк розгляду позивачем умов запропонованого договору з водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року.

Як зазначає відповідач, керуючись нормами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на адресу позивача 20.10.2016 року був надісланий підписаний екземпляр договору разом з двома примірниками протоколу узгодження розбіжностей, який позивач повинен був розглянути та належним чином відреагувати, проте не зробив цього.

Відповідач звертає увагу, що на момент подачі апеляційної скарги жодної реакції позивача на направлений екземпляр договору та протокол узгодження розбіжностей не було. Крім того, відповідач вказує на неможливість виконання договору в редакції позивача, оскільки запропонований позивачем договір складений з порушенням норм чинного законодавства та суперечить інтересам відповідача.

Відповідач також вважає неправомірними висновки суду першої інстанції про відсутність доказів направлення позивачу у 20-денний строк двох примірників протоколу узгодження розбіжностей, оскільки такі висновки спростовуються наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року з урахуванням ухвали від 10.01.2017 року про виправлення описки у даті прийняття постанови, ухвалу місцевого господарського суду від 06.12.2016 року зі справи скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року зі справи №917/1639/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

10.04.2017 року від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3919), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 11.04.2017 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні. При цьому, представник відповідача усно уточнив вимоги прохальної частини апеляційної скарги, а саме, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Представник позивача проти позиції скаржника заперечував з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 19.09.2016 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (позивач у справі) звернулось до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (відповідач у справі) із пропозицією за №29-17/2438 щодо укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року в редакції, яка направлена разом із двома примірниками договору рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації відповідача.

Однак, як зазначає позивач, в порушення ч. 3 та ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідач залишив пропозицію про укладання договору без відповіді та реагування.

Таким чином позивач вважає, що дії відповідача щодо не укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року є незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з обставин, за якими встановив, що відповідач отримав проект спірного договору 21.09.2016 року, а отже двадцятиденний строк сплинув 11.10.2016 року. Разом із супровідним листом за №юр/2813 від 20.10.2016 року відповідач направив на адресу позивача підписаний примірник договору №107-6 від 08.08.2016 року без застережень та на підписаному відповідачем примірнику договору відсутні будь-які відомості щодо підписання його з протоколом розбіжностей. Суд зазначив, що доказів направлення позивачу у двадцятиденний строк двох примірників протоколу розбіжностей, як передбачено ст. 181 Господарського кодексу України, відповідачем не надано.

За таких обставин, керуючись ст. 207, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, зважаючи на те, що фактичне підписання договору відбулося після порушення провадження у справі, місцевий господарський суд припинив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, між сторонами у справі виник спір з приводу укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року в редакції позивача, що направлений відповідачу з пропозицією за №29-17/2438 від 19.09.2016 року.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач як виконавець послуг з постачання холодної води та водовідведення зобов'язаний підготувати і укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. У свою чергу, споживач згідно з п.1 ч. 3 ст. 20 Закону зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем.

Відповідно до умов ч. 5 ст. 26 Закону, процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач отримав проект договору у редакції позивача 21.09.2016 року, а отже перебіг 20-денного строку для розгляду оферти позивача почався з 22.09.2016 року та мав закінчитися 11.10.2016 року.

Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, з метою подальшого врегулювання договірних відносин, відповідач 10.10.2016 року направив на адресу позивача лист за вихідним №юр/2708, яким позивача було проінформовано, що про остаточний результат розгляду проекту договору буде повідомлено додатково протягом визначеного чинним законодавством строку.

Керуючись нормами ч.5 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач надіслав 20.10.2016 року на адресу позивача підписаний екземпляр договору разом з двома примірниками протоколу узгодження розбіжностей. При цьому, доказом направлення на адресу позивача двох примірників протоколу узгодження розбіжностей є копія опису вкладення у цінний лист, яким підтверджується факт направлення на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (36008, м.Полтава, вул. Комарова, 2А) супровідного листа юр№2813 від 20.10.2016 року; протоколу розбіжностей від 20.10.2016 року до договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року; договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року. На описі наявний штамп відділення Укрпошти із зазначенням відправки.

Зазначені обставини спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність доказів направлення позивачу у двадцятиденний строк двох примірників протоколу розбіжностей, як передбачено ст. 181 Господарського кодексу України.

Додатково слід відзначити, що жодний з додатків до договору позивачем не підписаний, а направлені відповідачем протоколи розбіжностей залишились позивачем без належного реагування.

Вказані обставини на думку колегії суддів не дають можливості стверджувати, що спір між сторонами був врегульований у відповідності до вимог чинного законодавства, як цього вимагають норми ст. 181 Господарського кодексу України.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він не може прийняти умови проекту договору у редакції позивача, оскільки запропонований позивачем договір складений з порушенням норм чинного законодавства та суперечить інтересам відповідача. Зокрема, у проекті договору містяться посилання на нормативно-правові акти, які втратили чинність «Правила приймання стічних вод в каналізаційну мережу м.Полтави», затверджені рішенням виконкому Полтавської міської ради №240 від 12.09.2007 року; акти розмежування балансової належності повинні бути до конкретного об'єкта, визначеного у додатку 1 до договору; додаток №1 до договору заповнений неповністю (не вказана відповідальна особа за кожен конкретний об'єкт з наведеного переліку) та інше.

Тобто, відповідач звертає увагу на те, що проект договору суперечать нормам чинного законодавства та не регулює в повному обсязі наявні між сторонами правовідносини, що є неприпустимим.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Проте, наразі матеріалами справи підтверджується факт не досягнення сторонами домовленості щодо укладання договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №107-6 від 08.08.2016 року, а судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та не досліджено в повному обсязі факту направлення відповідачем на адресу позивача протоколу розбіжностей і відсутності реагування на нього з боку позивача.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність предмету спору між сторонами по справі, у звязку з чим необґрунтовано та безпідставно припинив провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року по справі №917/1639/16 підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Щодо вимоги апелянта здійснити розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає, що згідно п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 року по справі №917/1639/16 скасувати.

Справу №917/1639/16 передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко