Рішення № 65940072, 11.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2017 Справа № 904/2083/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", м. Кам'янське

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення вартості недостачі у розмірі 1 408,08 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 67-23 від 04.01.2017

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 1408,08грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання на 11.04.2017.

11.04.2017 повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31, 32).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

У судовому засіданні 11.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (далі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (далі - постачальник) укладено договір № УПр14/37/176 від 27.02.2014 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі ресурси) по марочному составу, цінам та в кількості, зазначеної у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору кількість, марочний склад і асортимент вугільної продукції вказуються у специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною.

Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказаними у специфікаціях та включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням ресурсів (п. 4.1 Договору).

Договір діє до 31 грудня 2016 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобовязань (п. 10.5 Договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 01.12.2015).

03.03.2014 між сторонами Договору підписано протокол розбіжностей, яким врегульовано порядок та строки здійснення покупцем оплати передбачених Договором ресурсів.

17.11.2014 між сторонами Договору укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни в розділ 8 "Обставини форс-мажор" та змінено строки дії Договору.

01.12.2015 між сторонами Договору укладено додаткову угоду № 4 до Договору, якою внесено зміни в п. 6.7 Договору щодо умов приймання-передачі ресурсів та змінено строки дії Договору.

Відповідно до п. 1 Специфікації від 31.10.2016 постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступні ресурси: вугілля кам'яне марки Г(Г2) 0-100; ГЖО 0-100 (ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" ТУ У 05.1-30641927-108:2016).

За основною залізничною накладною № 52631777 від 23.11.2016 (а.с. 24) від вантажовідправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на адресу позивача 27.11.2016 року в вагонах №№ 56169717, 61015400, 53170015, 60456357, 61014924 надійшов вугільний концентрат (марка Г (Г2) 0-100).

За досильною залізничною накладною № 52680493 від 25.11.2016 (а.с. 25) на адресу позивача 02.12.2016 року в напіввагоні № 56265564 прибув вантаж концентрат вугільний.

У звязку зі встановленням вагової недостачі ресурсів в напіввагоні № 56265564 у загальній кількості 2 200 кг за вимогою працівників Добропільського відділення поліції був складений комерційний акт БА №786738/52/136 від 26.11.2016 (а.с. 26).

Позивач зауважує, що з врахуванням норми недостачі (природної втрати) у розмірі 2% недостача в напіввагоні № 56265564 складає: 2 200,00 кг (виявлена недостача) 1 380,00 кг (норма природної втрати) = 820,00 кг або 0,82 тонни. Вартість втраченого вантажу становить 1 430,97 грн. (вартість однієї тонни товару без ПДВ) х 1,2 (ПДВ) х 0,82 тонни (розмір недостачі) = 1 408,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану недостачею вантажу, у розмірі 1 408,08 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з п. 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (п. 23 Статуту залізниць України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Так, згідно з комерційним актом БА № 786738/52/136 від 26.11.2016, на підставі акту форми ГУ-23 № 1342 від 25.11.2016, складеного на станції Добропілля, здійснено комісійне зважування вагону № 56265564 з вантажем концентрат вугільний на вагонних тензометричних вагах (150 тонн) ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" повірених 02.09.2016. За накладною значиться: брутто 92 400 кг, тара 23 400 кг, нетто 69 000 кг, в дійсності виявлено: брутто 90 200 кг, тара з накладної - 23 400 кг, нетто 66 800 кг, недостача 2200кг. При огляді вантажу в вагоні встановлено: розміщення вантажу на рівні бортів, розрівняно та ущільнено катком, нанесенням на поверхню вантажу маркування однією поздовжньою смугою посередині кузова на піввагона, над 1, 2 люками за рухом поїзду поглиблення довжиною 1,8 м, шириною 3,0 м, глибиною 1,5 м. В місці поглиблення маркування порушене. На місці поглиблення нанесене маркування вапняним розчином. Вивантажувальні люка щільно зачинені, течі вантажу немає. Зважування вагону здійснювалось без розчеплення за участю начальника станції Добропілля ОСОБА_2 та прийомоздавача ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" ОСОБА_3

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту).

Згідно з рахунком № 2311-12 від 23.11.2016 та коригувальним рахунком № 0712-8 від 07.12.2016, акту приймання-передачі вугільної продукції згідно з Договором № УПр14/37/176 від 23.11.2016 (а.с. 21, 22, 23) кількість вантажу становить 1780,00 тонн, ціна вантажу 1 430,97 грн. за одну тонну.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Позивач розрахував вартість шкоди, спричиненою внаслідок недостачі, проведеної з урахуванням норм відповідно до Правил перевезення вантажу. Але, при розрахунку позивач допустив арифметичну помилку, у зв'язку з чим вартість недостачі вантажу складає 1408,07грн.

Оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, згідно вимог п. 110 Статуту залізниць України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу покладається на залізницю, тобто відповідача.

За вищевикладеного вбачається, що збитки у розмірі 1 408,07 грн. підлягають стягненню з перевізника - відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (51901, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. Колеусівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 05393085) шкоду, завдану недостачею вантажу, у розмірі 1 408,07 грн. (одна тисяча чотириста вісім грн. 07 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 599,99 грн. (одна п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 99 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.04.2017

Суддя ОСОБА_4