Ухвала суду № 65938795, 03.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р.Справа № 816/124/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "Веліта" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 816/124/17

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Веліта"

до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

18.01.2017 року Приватне підприємство «Фірма Веліта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.12.2016 №№ 008142, 008143, 008144, 008145, 008146, 008147, 008148, 008149, 008150, 008151, 008152, 008153 008154, 008155, 008156, 008157, 008158, 008159, 008160, 008161, 008162, 008163, 008164, 008165, 008166, 008167, 008168, 008169, 008170.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позов.

В своїй апеляційній скарзі посилається на неправильне врахування судом фактичних обставин, що мають значення для справи, та вказує на грубе порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 21061974.

28.10.2016, на підставі направлення на перевірку від 27.10.2016 № 004933, посадовими особами відповідача проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOLVO FH 12 д.р.н. ВІ 1280 ВА (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САО 613718/СХХ 771522), що належить позивачу, на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 28.10.2016 № 0110016, в якому зафіксовано керування транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у кількості передбаченій Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення.

Водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення прийняті наступні постанови, а саме: від 26.12.2016 №№ 008142, 008143, 008144, 008145, 008146, 008147, 008148, 008149, 008150, 008151, 008152, 008153 008154, 008155, 008156, 008157, 008158, 008159, 008160, 008161, 008162, 008163, 008164, 008165, 008166, 008167, 008168, 008169, 008170 про застосування адміністративного господарського штрафу, за управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного перевезення без щоденного реєстрації листка режиму правці та відпочинку за період з 30.09.2016 по 28.10.2016, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у розмірі по 680,00 грн. за кожен випадок порушення, а всього на суму 19 720,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції визнано порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів.

Відповідно до п. 21 вказаного порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до другого абзацу п.25 зазначеного порядку, у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ч.2 ст. 48 вказаного закону, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до ч. 8 ст. 53 Закону «Про автомобільний транспорт», водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до ч.1 ст.60 зазначеного вище закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведеної перевірки в порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у водія були відсутні документи, що необхідні для міжнародних автомобільних перевезень, а саме: оформлені щоденні реєстраційні листи режимів праці і відпочинку, у кількості що передбачена ЄУТР.

Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку, регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.06.2010 №340.

Відповідно до п. 6.1 вказаного Положення, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385 визначено, що оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктами 3.3, 3.6 зазначеної інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Колегія суддів зазначає, що підставами для прийняття оскаржуваних постанов стало порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме, здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів за період з 30 вересня 2016 року по 28 жовтня 2016 року, та здійснення міжнародних автомобільних перевезень без реєстраційних документів на транспортний засіб.

Під час оформлення даних порушень позивачем не були надані пояснення чи заперечення перевіряючим, та не було зазначено у складених актах про наявність тахокарт.

Також, колегія суддів зазначає про правомірності застосування до позивача фінансових санкцій у відповідності до ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у вигляді штрафу на загальну суму 19 720 грн., за кожен випадок порушення.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки факт порушення підтверджується актом перевірки від 28 жовтня 2016 року № 0110016.

Окрім цього, колегія суддів не вважає надані позивачем до суду першої інстанції тахокарти за 27.10.2016 р.- 28.10.2016р., та за 28.10.2016р.- 29.10.2016 р. - належним доказом в підтвердження наданих пояснень, оскільки матеріали справи не містять доказів часу їх виготовлення.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача відповідають зазначеним вище критеріям, тому не підлягають визнанню протиправними, а позові вимоги - задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Веліта" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 816/124/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.