Ухвала суду № 65938377, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/2431/17 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту №2 рішення Чернігівської міської ради,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту №2 рішення Чернігівської міської ради від 28 лютого 2017 року №16/VII-27 «Про демонтаж малих архітектурних форм» відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів її незаконності та ухвалити нову, якою клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наявністю в рішенні міської ради вказівки вжити відповідних заходів щодо демонтажу малих архітектурних форм, що свідчить про наявність небезпеки демонтажу належних позивачу на праві власності тимчасових споруд.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з відокремлених матеріалів справи, 09 березня 2017 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.2 рішення Чернігівської міської ради від 28 лютого 2017 року №16/VII-27 «Про демонтаж малих архітектурних форм».

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії п.2 рішення Чернігівської міської ради від 28 лютого 2017 року №16/VII-27 «Про демонтаж малих архітектурних форм» та заборони Чернігівській міській раді, управлінню житлового господарства Чернігівської міської ради та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу малих архітектурних форм.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому в разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що свідчить про необґрунтованість поданого позивачем клопотання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

В силу вимог ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його клопотанням або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, постановлення ухвали про забезпечення позову є правом суду, а не обов'язком, та основними підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

- необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

З відокремлених матеріалів справи вбачається, що Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради 27 березня 2013 року було видано КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (замовнику) паспорт прив'язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - тимчасові прилавки (столи) за адресою: АДРЕСА_1.

31 липня 2015 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна, за умовами якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність торгові ряди, які знаходяться у АДРЕСА_1 та складаються з 83 тимчасових приміщень загальною площею 551 кв.м.

Між КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (інвестор) 01 серпня 2015 року укладено договір про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи №108/015:0298, предметом якого є спільна діяльність сторін з розміщення та експлуатації об'єктів соціально-торгового призначення - торгових рядів за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,1792 га, що передана підприємству у постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031083000014(730) від 19 травня 2010 року. Об'єктом інвестування за даним договором є розміщення (будівництво) та подальша експлуатація торгових рядів. Тип об'єкту інвестування - тимчасові некапітальні споруди.

28 лютого 2017 року Чернігівською міською радою прийнято рішення №16/VII-27 «Про демонтаж малих архітектурних форм», яким КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (ОСОБА_4) припинено право постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 0,1792 га, по АДРЕСА_1; управлінню житлово-комунального господарства міської ради (ОСОБА_5.) вжити відповідних заходів щодо демонтажу малих архітектурних форм.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З апеляційної скарги та відокремлених матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення позову ОСОБА_2 посилається на існування реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, яка полягає у наявності небезпеки демонтажу належних йому на праві власності тимчасових споруд, що потягне за собою значну шкоду та зробить неможливим використання ним майна, що належить йому на праві власності, а також стверджує про очевидність ознак протиправності дій міської ради, які викладені в позові, а тому вжиття заходів забезпечення позову є необхідним.

Разом з тим, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, оскільки вказані пояснення не підтверджують вчинення відповідачем реальних дій для здійснення демонтажу та інших аналогічних дій щодо малих архітектурних форм - торгових рядів, які знаходяться у АДРЕСА_1. Доказів отримання позивачем відповідних повідомлень або винесення обов'язкових до виконання приписів щодо демонтажу наведених тимчасових споруд відокремлені матеріали справи не містять.

У відповідності до п.11.9 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м.Чернігова, затверджених рішенням Чернігівської міської ради від 29 липня 2011 року, особи, які самовільно розмістили малу архітектурну форму, рекламу тощо, зобов'язані у 5-денний термін з дати попередження прибрати зазначений об'єкт, рекламу та інше.

Таким чином, примусовому демонтажу самовільно розміщених малих архітектурних форм передує попередження про добровільне виконання таких дій, що свідчить про необґрунтованість клопотання позивача та ненадання доказів на підтвердження наявності підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.

Посилання апелянта на п.2 рішення Чернігівської міської ради від 28 лютого 2017 року №16/VII-27, яким вирішено Управлінню житлово-комунального господарства міської ради вжити відповідних заходів щодо демонтажу малих архітектурних форм, як на підтвердження можливості здійснення відповідачем певних дій, направлених на демонтаж малих архітектурних форм - торгових рядів, які знаходяться у АДРЕСА_1, є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, відображають суб'єктивне ставлення позивача до оскаржуваного ним рішення та не можуть свідчити про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про наявність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, у клопотанні про забезпечення позову ОСОБА_2 ставить питання про заборону вчиняти будь-які дії щодо демонтажу малих архітектурних форм управлінню житлового господарства Чернігівської міської ради, яке не залучене до участі у справі, а також будь-яким іншим особам, що може призвести до порушення прав таких осіб, не залучених до участі у справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості клопотання позивача про забезпечення позову, з огляду на непідтвердження належними та допустимими доказами обставин та фактів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидних ознак протиправності рішення, а тому ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст.117, 118 КАС України та прийнята у відповідності до чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 12 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.