Ухвала суду № 65937919, 10.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 р. Справа № 876/2971/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3300,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.05. 2016 нею придбана квартира вартістю 330 тис. грн, у зв'язку з чим сплачено 3300 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Враховуючи, що придбала житло вперше, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 задоволено адміністративний позов в повному обсязі, так як суд першої інстанції погодився з доводами позивача про зобов'язання відповідача здійснити позовні вимоги у зв'язку з тим, що позивачем придбано нерухоме майно вперше, а тому підлягає поверненню сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Тернопільським ОУПФУ подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильно застосовані судом норми матеріального та порушення норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги сторона відповідача покликається на те, що згідно п. 8 ст. 2 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. У постанові КМУ від 03.11.1998 року № 1740 «Про затвердження Порядку сплати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», викладено вичерпний перелік випадків, коли збір не сплачується. ПФУ не володіє інформацією стосовно прав власності громадянина на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, а надані позивачем документи є недостатніми.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач придбала квартиру вартістю 330000 грн., що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1

Перед укладенням вказаного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості придбаного житла - 3300,00 грн відповідно до квитанції № 122 від 19.05.16, як це передбачає пункт 15.3 постанови КМУ від 03.11.1998 року № 1740 «Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» та пункт 10 ст. 4 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

19.07.2016 року позивач звернулась до УПФУ з проханням повернути безпідставно сплачені кошти, однак отримала відповідь Тернопільського ОУПФ від 20.07.2016 за № 7218/07 про відсутність підстав для повернення сплаченого збору, так як відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що 19.05.2016 позивач вперше придбала житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості, а саме 3300,00 грн, які підлягають поверненню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно із п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 зазначеного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 79791857 від 07.02.2017 за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2016 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка № 158 від 24.01.2017 ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації", яка свідчить про те, що станом на 29.12.2012 року за ОСОБА_2 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не було надано та судом не здобуто.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як така, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї у відповідності до ст. 200 КАС України слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі № 819/1739/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 11.04.2017р.