Рішення № 65934768, 10.04.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.04.2017

ЄУ № 420/737/16-ц

Провадження №2/420/16/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаряРожкової Л.В.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 407нп від 17.09.2013 у сумі 58854,98 грн., а також судові витрати по 344,50 грн. з кожного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.09.2013 між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 407 нп, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 22500 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою 70 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_5, КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №407/1, № 407нп/2, 407нп/3 відповідно. Однак відповідач ОСОБА_5 свої зобовязання за договором кредиту не виконала, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 11.08.2016 склала 58854,98 грн., а саме: основна сума боргу 21460 грн., заборгованість зі сплати відсотків 37394,98 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_7, в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в письмовому запереченні проти позову ОСОБА_5, де вона зазначила, що між нею та відповідачем договір кредитної лінії №407 нп від 17.09.2013 взагалі не укладався. Про його наявність вона дізналася лише після отримання копії позову. Після ознайомлення з позовом та доданими документами, вона помітила, що підписи від її імені в договорі кредитної лінії та договорах поруки виконані не нею, а іншою особою. Вважає договори поруки №407нп/1, 407нп/2, 407нп/3 від 17.09.2013 припиненими, у звязку з тим, що кредитор протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до поручителів. У звязку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В наданому до суду письмовому запереченні зазначила, що вимоги викладені в позовній заяві необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки між нею та відповідачем договір поруки не укладався, підпис в договорі поруки №407нп/2 від 17.09.2013 в графі «Поручитель» виконаний не нею, а іншою особою, тобто є підробленим. Вважає, що зазначений договір поруки є припиненим, так як дата останнього платежу згідно графіку платежів -17.09.2015. Строк предявлення вимоги до поручителів, встановлений ст. 559 ЦК України в 6 місяців на момент предявлення позову (04.04.2016), сплив, тому вимоги про стягнення коштів з поручителів задоволенню не підлягають.

Відповідач, ОСОБА_4, в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Зазначила, що вона не укладала договір поруки №407нп/3 від 17.09.2013 з позивачем, а підпис, що міститься в даному договорі в графі «Поручитель», належить не їй. Вважає, що договір поруки на час звернення з даним позовом є припиненим, так як дата останнього платежу згідно графіку платежів -17.09.2015. Строк предявлення вимоги до поручителів, встановлений ст. 559 ЦК України в 6 місяців на момент предявлення позову (04.04.2016), сплив, тому вимоги про стягнення коштів з поручителів задоволенню не підлягають.

Відповідач, ОСОБА_6, в судове засідання не зявилася, про дату та місце судового засідання повідомлена належним чином, до суду повернулися конверти з позначками «за закінченням терміну зберігання». В письмовому запереченні проти позову зазначила, що вважає позов необґрунтованим, просила в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтувала тим, що вона не укладала договір поруки №407нп/1 від 17.09.2013 з позивачем, а підпис, що міститься в даному договорі в графі «Поручитель», належить не їй. Вважає, що договір поруки на час звернення з даним позовом є припиненим, так як дата останнього платежу згідно графіку платежів -17.09.2015. Строк предявлення вимоги до поручителів, встановлений ст. 559 ЦК України в 6 місяців на момент предявлення позову (04.04.2016), сплив, тому вимоги про стягнення коштів з поручителів задоволенню не підлягають.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17.09.2013 між позивачем КС «Імперіал ЛТД»(далі кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_5 (далі Відповідач -1, позичальник) було укладено кредитний договір №407 нп (далі Договір), за умовами якого ОСОБА_5 отримала кредит у сумі 22500 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання.

Згідно п. 1.1. Договору позивач за первісним позовом зобовязується надати відповідачу ОСОБА_5 кредит у розмірі 22500 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1 -2.5 Договору кредит надається строком на 24 фактичних місяці від дати отримання позичальником кредиту. Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього Договору. Кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заяві. Датою отримання кредиту вважається дата видачі позичальнику суми кредиту готівкою через касу кредитодавця, а при безготівкових розрахунках дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів вважається дата оформлення кредитодавцем прибуткових касових ордерів на отримані суми, а при безготівкових розрахунках дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що плата за користування кредитом (проценти) становить 70 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту.

Згідно п. 3.3 Договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів, що є Додатком до цього Договору.

Погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем здійснюється в наступному порядку: в першу чергу сплачуються всі нараховані проценти, а за відсутності заборгованості по процентах погашається сума кредиту, що передбачено п. 3.5 Договору.

Відповідно до п. п. 3.7, 3.8 Договору у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення, цей кредит може за рішенням Кредитного комітету, визнаватися кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитором з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 140 % річних від суми залишку кредиту.

Згідно п. 5.1.3. Договору відповідач 1 за первісним позовом зобовязався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.

Відповідно до графіку платежів за кредитним договором № 407 нп від 17.09.2013, боржник ОСОБА_5 зобовязалася сплачувати кредит та відсотки за кредитом щомісяця до 25 числа кожного місяця, починаючи з 25.12.2013, 1788,99 грн. щомісячний платіж за основною сумою кредиту та відсотками за період з 25.10.2013 по 25.03.2014, 1789 грн. щомісячний платіж за основною сумою кредиту та відсотками за період з 25.04.2014 по 25.04.2014, 1788,99 грн. 25.07.2014, 1789 грн. з 25.08.2014 по 25.03.2015, 1788,99 грн. -25.04.2015, 1789 грн. з 25.05.2015 по 17.09.2015. Останній платіж 17.09.2015.

Згідно витягу з протоколу засідання Кредитного комітету КС «Імпераіл ЛТД» №89 від 02.06.2015 кредиту, виданому згідно договору №407нп від 17.09.2013, було надано статус кредиту з підвищеним ризиком та з цього приводу було змінено процентну ставку на 140% річних.

В якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_6 (поручитель -1) з однієї сторони, КС «Імперіал ЛТД» (кредитор) з другої сторони та ОСОБА_5 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки №407нп/1.

В якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_8 (поручитель -2) з однієї сторони та КС «Імперіал ЛТД» (кредитор), з другої сторони, та ОСОБА_5 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки № 407нп/2.

В якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_4 (поручитель -3) з однієї сторони та КС «Імперіал ЛТД» (кредитор), з другої сторони, та ОСОБА_5 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки № 407нп/3.

Дані договори поруки мають аналогічні умови.

Так, відповідно до п. 1.1 Договорів поруки поручитель зобовязується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором № 407 нп від 17.09.2013, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п.2.1 Договорів поруки у разі порушення боржником виконання зобовязання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобовязання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому Договорами поруки.

Пунктами 3.1, 3.2 Договорів поруки передбачено, що поручитель відповідає по зобовязаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обзязі, що й боржник. Солідарні боржники залишаються зобовязаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобовязання за кредитним договором не будуть виконані повністю.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договорів поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених у п. 5.2 цього Договору, не предявить вимогу до поручителя.

Згідно п. 5.2 Договорів поруки сторони домовилися, що кредитор має право звернутися з вимогами до поручителя у трирічний термін, з моменту настання права вимоги за зобовязаннями.

Порука є одним із способів забезпечення зобов'язань при укладенні кредитних договорів та має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори .

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Статтею 21 цього Закону передбачена господарська діяльність кредитної спілки, яка полягає, зокрема, у наданні кредитів своїм членам і залученні на договірних умовах внесків (вкладів) своїх членів на депозитні рахунки. Провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 627 ЦК України обрала для себе фінансову установу, яка надавала відповідні фінансові послуги, і уклала договір на запропонованих вказаних кредитною спілкою умовах. Сторони погодили між собою умови договору, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, про що свідчать їх підписи в кредитному договорі.

Суд не приймає доводи Відповідача-1 про те, що вона не отримувала кредитні кошти за даним договором, з огляду на таке.

ОСОБА_5 була ознайомлена з умовами кредитного договору № 407 нп від 17.09.2013 та графіком платежів за Договором, про що свідчить її підпис в ньому.

Крім того, відповідно до видаткового касового ордеру ОСОБА_5 отримала 17.09.2013 основну суму кредиту - 22500 грн. в Старобільському відділенні КС «Імперіал ЛТД», що підтверджується її підписом.

Таким чином, волевиявлення сторін було вільним і направленим на отримання реальних наслідків договору, тобто з боку відповідача -на отримання кредиту, а з боку позивача -на повернення виданих коштів і отримання прибутку у вигляді плати за користування кредитом.

Поряд з цим, сторони також погодили між собою відповідальність сторін, яка настає при невиконанні ними умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що відповідачем -1, ОСОБА_5, порушено умови Договору та графік погашення кредиту й сплати процентів, внаслідок чого станом на 11.08.2016 сума заборгованості за Договором склала 58854,98 грн., а саме: основна сума боргу 21460 грн., заборгованість зі сплати відсотків 37294,98 грн., що підтверджується відповідним розрахунком суми заборгованості за кредитним договором № 407нп від 17.09.2013.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 припустилася порушення умов кредитного договору та не виконала свої зобовязання за договором належним чином.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не приймає доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що вона не укладала договору кредитної лінії, оскільки підписи у договорі їй не належать, так як відповідач у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку не довела зазначені обставини.

Що стосується вимог позивача до поручителів, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як було встановлено п.4.2, п.5.2 договорів поруки, укладених між КС «Імперіал ЛТД» та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.09.2013, передбачають припинення поруки у тому разі, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителів.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 407нп від 17.09.2013 вбачається, що останнє повернення суми кредиту позичальником ОСОБА_5 було здійснено 30.07.2014, процентів 30.04.2015.

Кредитні кошти були надані ОСОБА_5 строком на 24 місяці, останній строк повернення -17.09.2015.

З даним позовом позивач звернувся до суду 04.04.2016, тобто у межах передбаченого договором поруки трирічного строку, а тому посилання відповідачів на те, що такий строк сплинув є помилковим.

Вказана практика викладена у правовій позиції Верховного Суду України у постанові № 6-18цс16 від 03 лютого 2016 року, згідно якої, коли договором передбачено припинення поруки якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не предявить вимоги до поручителя, у такому випадку трирічний строк обчислюється з настання строку виконання основного зобов'язання. Отже, суд не приймає доводи відповідачів проте, що порука є припиненою.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні 26.08.2016 представник відповідача ОСОБА_7 та відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заявили клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для визначення дійсності підписів в договорах поруки.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 02.09.2016 було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено сектору технічних досліджень документів та почерку Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу.

На виконання зазначеної ухвали суду до Новопсковського районного суду Луганської області надійшов висновок експерта №19/113/6-4/100е від 04.11.2016, відповідно до якого:

- підпис від імені ОСОБА_8, розташований у графі «підпис поручителя» у розділі «7.Реквізити та підписи сторін» у договорі поруки №407нп/2 від 17.09.2013, укладеному між ОСОБА_8 та КС «Імперіал ЛТД», виконаний не ОСОБА_3, а іншою собою;

- підпис від імені ОСОБА_4, розташований у графі «підпис поручителя» у розділі «7.Реквізити та підписи сторін» у договорі поруки №407нп/3 від 17.09.2013, укладеному між ОСОБА_4 та КС «Імперіал ЛТД», виконаний не ОСОБА_4, а іншою собою.

Для проведення почеркознавчої експертизи сектору технічних досліджень документів та почерку Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу було надано такі документи: оригінал договору поруки № 407нп/2 від 17.09.2013, оригінал договору поруки №407нп/3 від 17.09.2013, оригінал заяви ОСОБА_3 від 01.09.2016 з доданими до неї документами: квитанція № 27 від 16.07.2013, заява на переказ готівки № 94 від 20.09.2013, заява на переказ готівки № 53 від 05.09.2014, відомість про реєстрацію місця проживання фізичних осіб від 11.05.2016 (в оригіналах), оригінал заяви ОСОБА_4 від 01.09.2016 з доданими до неї документами: заява на переказ готівки № 126 від 03.04.2014, заява на переказ готівки № 65 від 04.10.2013, заява на переказ готівки № 4 від 31.12.2013, квитанція № 5137.96.2 від 03.12.2013 (в оригіналах), експериментальні зразки підписів відповідача ОСОБА_4 на 20 аркушах, експериментальні зразки підписів відповідача ОСОБА_3 на 20 аркушах.

Даний висновок експерта є належним та допустимим доказом, є повним та не викликає у суду сумнівів в його правильності та повноті.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки останні не укладали договорів поруки №407нп/2, 407нп/3, а тому не є поручителями за договором кредитної лінії №407нп.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з клопотаннями про призначення почеркознавчої експертизи не звертались, питання про дійсність підпису в договорі поруки №407нп/1 та договорі кредитної лінії №407нп від 17.09.2013 не ставились, тобто вказані ними в письмових запереченнях обставини не доведені та доказів на їх підтверження суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Таким чином, на основі повно і всебічно зясованих обставин, доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КС «Імпераіл ЛТД» підлягають задоволенню частково, а саме на користь позивача солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 58854,98 грн. В задоволенні позовних вимог КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Отже, з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 689 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 599, 610-612, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (р/р 26508300298585 в АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 35520810) заборгованість за кредитним договором у сумі 58854,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (р/р 26508300298585 в АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 35520810) судовий збір по 689 грн.

В інший частині позовних вимог Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 10.04.2017.

Суддя: О.С. Стеценко