Ухвала суду № 65927432, 10.04.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5259/17

Провадження № 1-кс/234/1787/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року слідчій суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., з участю секретаря судового засідання Романенко К.П., прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини А1965, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051110000043 від 29.03.2017 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання та додані до нього матеріали підозрюваний ОСОБА_2 отримав 08.04.2017 р. о 17.00 год.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у проваджені слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції перебуває кримінальне провадження № 42017051110000043 від 29.03.2017 за підозрою ОСОБА_2 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. ОСОБА_2 бґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а так само надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за наступних обставин.

Так, у період з квітня 2014 року по теперішній час з метою вчинення на території України терористичних актів та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, на території України та Російської Федерації створено терористичні організації «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», діяльність яких спрямована на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, впливу на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, обєднаннями громадян.

13 квітня 2014 року ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_5 національної безпеки і оборони України «Про невідкладені заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від

14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато проведення антитерористичної операції.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

ОСОБА_2, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу у військовій частині А1965, у відповідності до ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут Збройних Сил України), зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції, законів України та військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бездоганно і неухильно додержуватись порядку та правил, встановлених військовими статутами та іншими законодавчими актами щодо проходження військової служби, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних.

У той же час, з 4 вересня 2015 року на підставі наказу Генерального прокурора України №371/вк посаду військового прокурора Луганського гарнізону обіймає майор юстиції ОСОБА_5, який відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України, як керівник органу прокуратури та керівник органу досудового розслідування являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, повязаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обовязковими до виконання всіма прокурорами.

При цьому, керівник військової прокуратури Луганського гарнізону майор юстиції ОСОБА_5 відповідно до ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» та п.п. 2.3, 2.4, 3.1, 7 наказу Генерального прокурора України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, організовує діяльність місцевої прокуратури, призначає процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень, у разі необхідності створює групи прокурорів і призначає старшого прокурора групи відповідною постановою, здійснює контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні, перевіряє обґрунтованість повідомлень про підозру.

Згідно ст.ст. 2, 22 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 36, 392, 393, 395, 409 КПК України на органи прокуратури покладається функція здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідним органом досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення в суді.

У статтях 36 та 37 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 39 Кримінального процесуального кодексу України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обовязково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадку затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтями 277 та 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням прокурором та вручається в день його складання слідчим або прокурором.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено (далі - Закону), що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобовязані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених субєктів у сфері протидії корупції.

Поряд з цим, ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону передбачено, що особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Особа або член її сімї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у звязку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Окрім того, вимогами ст. 16 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №123 від 28.11.2012 для кожного працівника прокуратури України встановлено заборону щодо одержання неправомірної вигоди та обовязок неухильного додержання антикорупційного законодавства.

Однак, ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, маючи на меті схилити керівника військової прокуратури Луганського гарнізону, відповідно керівника органу досудового розслідування військової прокуратури Луганського гарнізону, майора юстиції ОСОБА_5 до упереджених дій та подальшого впливу на прийняття ним же, вигідних ОСОБА_2 процесуальних рішень у кримінальному провадженні, досудове розслідування та процесуальне керівництво у якому здійснюється військовою прокуратурою Луганського гарнізону, протиправно, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, спрямованої на оголошення керівнику органу прокуратури майору юстиції ОСОБА_5, який займає відповідальне становище, пропозиції та надання йому неправомірної вигоди, за вчинення останнім в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища, за наступних обставин.

Так, у провадженні слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №42016130610000505 від 08.11.2016, за фактом можливого викрадення та незаконного позбавлення волі громадянина України ОСОБА_7, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

У ході досудового розслідування, 17.03.2017 слідчий у провадженні ОСОБА_6 викликав для проведення слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні військовослужбовця військової частини А1965 капітана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 колишнього військовослужбовця 2-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (комплектується за рахунок резервістів) військової частини 3027 Національної гвардії України, з терміном прибуття до 27.03.2017.

Капітан ОСОБА_2 прибув до військової прокуратури Луганського гарнізону 27.03.2017 близько 18 год. та звернувся до військового прокурора Луганського гарнізону майора ОСОБА_5, який провів його у службовий кабінет слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6, що розташований у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону, за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганської області.

При цьому, 27 березня 2017 року, приблизно о 18.00 год., у службовому кабінеті слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6, що розташований у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону, за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганської області, очікуючи приходу слідчого, у ході спілкування ОСОБА_2, діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, оголосив ОСОБА_5, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати останньому неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у невизначеному розмірі, за вчинення в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням наданої влади та службового становища, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Одразу після цього, ОСОБА_5, вийшовши з кабінету слідчого, на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, доповів про вказану подію безпосередньому керівництву військової прокуратури сил антитерористичної операції у формі рапорту, за результатами розгляду якого слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції зареєстровано кримінальне провадження № 42017051110000043 від 29.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та розпочато досудове розслідування.

З цього часу, ОСОБА_5 діяв підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_2, спрямованої на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення та вчинення вищенаведених дій.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір,

ОСОБА_2, 7 квітня 2017 року близько 18.15 години прибув у приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області до ОСОБА_5 для обговорення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016.

Водночас, ОСОБА_2 під час розмови з ОСОБА_5 7 квітня 2017 року, приблизно о 18.15 год., перебуваючи у коридорі приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області, діючи умисно, надав військовому прокурору Мрочко Р.М., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 10200 грн., які були поміщені у сумку коричневого кольору, за вчинення дій з використанням наданої йому влади, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Одразу ж після цього, ОСОБА_2 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України правоохоронними органами, а його злочинну діяльність, припинено.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової частини А1965, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 3 і 22 Закону України «Про запобігання корупції» та Військової присяги, 27 березня 2017 року близько 18.00 години, перебуваючи у службовому кабінеті слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, оголосив керівнику органу прокуратури - військовому прокурору Мрочко Р.М., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати неправомірну вигоду матеріального характеру, у виді грошових коштів у невизначеному розмірі, за вчинення в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням наданої влади та службового становища, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Далі ОСОБА_2 продовжуючи реалізувати свій злочинний план, діючи з тих же мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення вищевказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 7 квітня 2017 року, перебуваючи у коридорі приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, близько 18.15 години, надав військовому прокурору Мрочко Р.М., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 10200 грн., за вчинення дій з використанням наданої йому влади, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколом затримання ОСОБА_2 та протоколами огляду місця події від 07.04.2017, наказом військового прокурора Луганського гарнізону № 6к від 24.02.2017, іншими доказами.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити інший злочин - дезертирство, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі. ОСОБА_2 проходить військову службу, володіє бойовою вогнепальною зброєю, за останнім безпосередньо закріплена особиста стрілецька зброя. Таким чином, ОСОБА_2, у т.ч. із застосуванням зброї, може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки є військовослужбовцем Збройних Сил України.

ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - враховуючи свій військовий досвід, наявність зброї може чинити тиск на слідство та суд.

Про можливість вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення свідчить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016130610000505 від 08.11.2016, за фактом викрадення та незаконного позбавлення волі громадянина України ОСОБА_7, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. З метою уникнення кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 запропонував та надав неправомірну вигоду військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_5

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені пп. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, обєктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших, більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий корупційний злочин, є військовослужбовцем, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обовязків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у військовій сфері, а також зважаючи на суспільні-політичну ситуацію в державі необхідність боротьби з корупцію, слід призначити ОСОБА_2 розмір застави у розмірі не менше ста мінімальних заробітних плат та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м. Краматорська, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю. 07.04.2017, о 19 год. 37., працівниками слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції затримано на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні зазначеного вище кримінального правопорушення. 08.04.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 протокол огляду та вручення грошових коштів, протоколом огляду місця події.

Згідно положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 197, 199, 200 КПК України

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із визначенням розміру застави не менше ста розмірів мінімальної заробітної плати.

Визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_2 наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м. Краматорська, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, мотивувавши це тим, що не наведено обставин, які б свідчили про існування ризиків, та не вказано доказів, які обґрунтовують ці обставини, це припущення органу досудового розслідування. Підозрюваний військовослужбовцем військової частини А 1965, має військове звання «капітан», у нього на утриманні знаходиться дружина, яка є інвалідом 3 групи, неповнолітня дитина, приймає участь у бойових діях в зоні АТО. Він безпосередньо приймав участь у визволенні Лисичанська,Папасної, визволяв військових з Іловайська, провів безліч успішних військових операцій разом із своєю другою штурмовою ротою батальйону Донбас. Захисник просила обрати

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, ОСОБА_2 був затриманий 07.04.2017 р., що підтвердив у судовому засіданні підозрюваний.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим та прокурором докази, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 29.03.2017 р. Та від 08.04.2017 року; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 29.03.2017 р. Та 8 квітня 2017 року; протокол огляду службових приміщень військової прокуратури Луганського гарнізону за адресою Луганська обл. ,м.Рубіжне. вул. Заводська,1, і вилучення вилучення грошових від 07 квітня 2017 року ( почато огляд 19.47 огляд закінчено )8 квітня 2017 року о 00 год.17 хв.).; свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 369 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією., що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

08 квітня 2017 р.ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Суд також вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що обґрунтовує та підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Має під собою підгрунття і заявлений прокурором ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2, використовуючи свою професійні та особисті зв'язки серед працівників правоохоронних органів має можливість здійснювати вплив на свідка ОСОБА_10 з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності; те, що він є військовослужбовцем, одружений, має на утриманні дружину інваліда 3 групи, неповнолітню дитину, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, однак самі по собі ці обставини не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Як видно,ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, раніше не судимий, а тому відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою. Досудове розслідування за кримінальним провадженням тільки почалось, не проведено ряд слідчих дій, під час яких буде встановлюватись причетність чи не причетність підозрюваного до вчинення злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, вчиненого без застосування насильства або погрозою його застосування; злочину, що не спричинив загибель людей; стосовно нього у цьому кримінальному провадженні не обиралась застава, та не порушувалась ним.

В судовому засіданні громадяни України : ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14,ОСОБА_15 надали до суду заяви про бажання взяти на особисту поруку підозрюваного. В засіданні вони підтвердили своє бажання взяти на особисту порку ОСОБА_2 Поясняли , що їм відомі вимоги ст.189 та 194 КПК України.

Згідно до вимог ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

В судове засідання ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14,ОСОБА_15 надали до суду тільки документи, які посвідчують їх особи, не надано ніяких доказів, чому суд може їх вважати такими, що заслуговують на довіру.

Тому суд вважає, що особисту поруку не можливо застосувати.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, суд визначає ОСОБА_2 розмір застави в 25 (двадцять пять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 25х1600 = 40000 грн., з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене клопотання є обґрунтованим, та викладені у ньому обставини виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України,суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 07 квітня 2017 р. до 05 червня 2017 р. включно в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відраховувати з 07 квітня 2017 р., тобто з дати його затримання.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 25 (двадцяти пяти ) мінімальних заробітних плат, що складає 80000 ( вісімдеят тисяч) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок 37311047011792, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 26288796, код банку 820172, Банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_2 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; ;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

4) здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_2, він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захисникам негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Державну установу «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області ОСОБА_16