Ухвала суду № 65926102, 05.04.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11100/17

Провадження № 1-кс/761/7018/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В., за участю слідчого Ященка І.О., при секретарі Вергелес Л.В., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Ященко І.А. по матеріалам кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22016000000000269 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна ТОВ «ТІС-Руда»,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Ященко І.А., погоджене з прокурорм відділу Генервльної прокуратури Україним Скрипником О.М., по матеріалам кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22016000000000269 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна - коштів, що надходять та вже знаходяться на рахунках №№ 26100198004230, 26109198003210, 26106198002399, 26104198003732, 26101198002811, 26107198001690, 26101198001986, 26108198003738 ТОВ «ТІС - Руда» (код ЄДРПОУ 34526544), відкритих у

АБ «УКРГАЗБАНК».

Клопотання мотивовано тим, що на досудовому розслідуванні Головного слідчого управління СБ України знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22016000000000269 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як встановлено за матеріалми кримінального провадження, наказом Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 № 281 (далі - Наказ) внесені зміни до наказу від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», якими встановлено коефіцієнти при справлянні корабельного збору з суден, що входять в акваторію морського порту «Южний» для виконання вантажних операцій в операційних акваторіях, прилеглих до причалів № 18-22, власниками яких є ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».

У результаті вказаних змін, частина корабельного збору, яка раніше надходила від судновласників на банківські розрахункові рахунки

ДП «Адміністрація морських портів України» стала перераховуватись морськими агентами на банківські розрахункові рахунки ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».

В якості обґрунтування для проведення вищевказаних нормативних змін Міністерством інфраструктури України використано інформацію про те, що ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда» є власниками зазначених операційних акваторій причалів і тому на підставі ст. 22 Закону України «Про морські порти України» мають право на отримання корабельного збору.

Проте, відповідно до ст.ст. 5, 6 Водного кодексу України, внутрішні морські води, а також морські акваторії портів належать до водних об'єктів загальнодержавного значення і є виключною власністю Українського народу.

Надання ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» і ТОВ «ТІС - Руда» права отримувати частину корабельного збору, можливе лише за умови, що створення підводних котлованів, прилеглих до належних зазначеним товариствам на праві власності причалів №№ 18-22, було передбачене інвестиційними договорами, укладеними цими юридичними особами з адміністрацією морських портів України, а також за умови, що такими договорами були чітко визначені джерела, розміри та строки надання інвесторам компенсацій за вкладення ними коштів у створення підводних котлованів, прилеглих до належних їм на праві власності причалів №№ 18-22.

Однак, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що інвестиційний договір між ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС - Руда» та ДП «Адміністрація морських портів України» не укладався.

Крім того, згідно з висновком комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України № 14252/16-41/14253/16-42 від 15.02.2017 ділянки Малого Аджалицького лиману, що включають підводні котловани, прилеглі до причалів №№ 18-22, станом на 18.03.2014, 24.07.2015, 01.12.2015 та на теперішній час належали та належать до земель водного фонду. Окремо підводні котловани, прилеглі до зазначених причалів, відповідно до вимог нормативно-правових актів не віднесені до гідротехнічних споруд. Об'єкти - ділянки акваторії, що включають гідротехнічні споруди у вигляді підводних котлованів, прилеглих до причалів №№ 18-22, не є окремими об'єктами нерухомого майна.

Згідно з листом ТОВ «ТІС - Руда» від 05.12.2016 № 05/12-02 грошові кошти, отримані вказаним підприємством від справляння корабельного збору зараховуються на рахунки №№ 26100198004230, 26109198003210, 26106198002399, 26104198003732, 26101198002811, 26107198001690, 26101198001986, 26108198003738, відкриті у АБ «УКРГАЗБАНК».

На підставі викладеного, грошові кошти, які зберігаються та надходять на рахунки ТОВ «ТІС - Руда» №№ 26100198004230, 26109198003210, 26106198002399, 26104198003732, 26101198002811, 26107198001690, 26101198001986, 26108198003738, набуті кримінально протиправним шляхом.

У зв'язку з цим, 15.12.2016 грошові кошти, в порядку ст. 98 КПК України, на вказаних рахунках зазначеного товариства визнано речовими доказами.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наклавши арешт на вказані в клопотанні корпоративні парва Товариства.

Представник особи-володільця майна у судове засідання не викликався.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого та представника володільця майна, приходжу до наступного висновку.

Так, які підставу для задоволення клопотання та накладення арешту на майно слідчий вказує на потребу досудового розслідування у збереженні речового доказу у кримінальному провадженні № 22016000000000269, оскільки грошові кошти, які зберігаються та надходять на рахунки ТОВ «ТІС - Руда» у якості справляння корабельного збору, набуті кримінально протиправним шляхом та є речовими доказами у кримінальному провадженні і не забезпечення схоронності яких може призвести до їх приховування, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Окрім іншого, згідно ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом з тим з матеріалів клопотання вбачається, що на день звернення з останнім до слідчого судді, будь-кому у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру не вручено, доказів того, що майно, на яке планується накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчим слідчому судді не надано та не доведено необхідність саме у такому заході забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання слідчого не є належним чином обгрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 167, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Ященко І.А. по матеріалам кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22016000000000269 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна ТОВ «ТІС-Руда» - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя А.В.Трубніков