Рішення № 65923920, 10.04.2017, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1707/16-ц

Провадження № 2/565/103/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Панчук Г.І.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні правом власності шляхом виселення з житлового приміщення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом про виселення відповідача із квартири №40 в будинку №9/1 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську Рівненської області (далі спірна квартира). Позов обґрунтовується тим, що відповідач не є власником (співвласником) спірної квартири і в цій квартирі не зареєстрований, хоча фактично проживає, всупереч волі позивача, як власника 1/2 спірної квартири. Тобто відповідач є особою, яка самоправно зайняла спірну квартиру і на підставі ст..157, ч.3 ст.98 та ч.3 ст.116 ЖК підлягає виселенню.

Згідно письмових пояснень відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що він фактично проживає у спірній квартирі і є співвласником на підставі заповіту, складеного ОСОБА_5, а саме, ч.5 ст. 1268 ЦК.

У судовому засіданні, представник позивача просила задоволити позовні вимоги повністю з підстав, вказаних в позові. Також представник позивача визнала, що позивач має ключ від вхідних дверей спірної квартири, проте фактично в квартирі не проживає, оскільки побоюється відповідача, який є антисоціальною особою, раніше неодноразово судимий, вживає наркотики.

Представник відповідача під час судового розгляду просила закрити провадження у справі через ухвалення Кузнецовським міським судом рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав по справі № 565/1172/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні правом власності шляхом виселення з житлового приміщення, що набрало законної сили 15.11.2016 року.

Обставини справи. Постановою ВР України від 19.05.2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» (постанова набрала чинності 03.06.2016 року) місто Кузнецовськ Рівненської області перейменоване в місто Вараш.

Згідно технічного паспорту квартира №40 в будинку №9/1 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську Рівненської області розташована на 2-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з однієї кімнати житловою площею 21,3 кв.м, кухні площею 6,7 кв.м, вбиральні (сполученої) площею 2,2 кв.м, коридору площею 3,9 кв.м, вбудованої шафи 0,3 кв.м; квартира обладнана лоджією (заскленою) площею 3,9 кв.м. У відповідності із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2016 року спірна квартира перебуває у приватній спільній частковій власності позивача (1/2 частка) та ОСОБА_5. ОСОБА_5 померла 09.07.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивач з 02.08.2016 зареєстрована у спірній квартирі, проте фактично проживає за іншою адресою провулок Поліський, буд.2 в с.Озеро Воломирецького р-ну Рівненської області.

Згідно листа Кузнецовської міської державної нотаріальної контори та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.01.2017 року відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 через відсутність правовстановлюючих документів, зокрема на 1/2 частину спірної квартири. Даних про оскарження постанови нотаріуса судом не здобуто.

З письмових пояснень відповідача слідує, що фактично проживає у спірній квартирі з дозволу ОСОБА_5, але він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, корп.А, кв.1.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, в результаті повного, всебічного та обєктивного дослідження доказів, керуючись законом, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Позивач вказує, що відповідач не вправі проживати у спірній квартирі без її згоди, як власника житла, оскільки відповідач не є власником спірної квартири та не зареєстрований у цій квартирі. За таких обставин позивач позбавлена можливості вільно розпоряджатися та користуватися спірною квартирою, тому просить виселити відповідача.

Як встановлено рішенням суду по справі № 565/1172/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні правом власності шляхом виселення з житлового приміщення відповідач вселився у спірну квартиру зі згоди співвласника ОСОБА_5 за життя останньої та проживає у цій квартирі на даний час після смерті співвласника ОСОБА_5 Позивач має ключ від вхідних дверей спірної квартири, проте не бажає проживати разом із ОСОБА_4.

Частинами 1, 3 і 5 ст. 1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).

У відповідності до вимог ч.ч. 1 і 2 ст. 182 ЦК, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно виникає з дня державної реєстрації. На день розгляду справи відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину 1/2 частки спірної квартири.

Рішенням Кузщнецовського міського суду від 31.10.2016 року по справі №565/1172/16-ц встановлено, що відповідач вселився у спірну квартиру з дозволу колишньої співвласниці спірної квартири ОСОБА_5 і проживає у цій квартирі після смерті ОСОБА_5.

Проте відповідач проживає у спірній квартирі без згоди (дозволу) іншого співвласника позивача ОСОБА_3. Отже сам факт прийняття відповідачем спадщини за заповітом, зокрема 1/2 частки спірної квартири, не вказує на правомірність його проживання у цій квартирі без дозволу/ згоди іншого співвласника, за тих обставин, що відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, він не є наймачем (піднаймачем) спірної квартири.

Згідно із ч. 4 ст.156 ЖК до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. Як передбачено ст.157 ЖК членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідач ОСОБА_4 не є членом сім»ї співвласника спірної квартири позивача ОСОБА_3, проте правовідносини про виселення осіб, які не є членами сім»ї, але займають жиле приміщення належне громадянинові на праві власності (часткової власності), главою 6 ЖК не врегульовані. Тому за аналогією закону до спірних правовідносин осіб, які не є членами сім»ї, слід застосувати положення ч.3 ст.116 ЖК - осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без

надання їм іншого жилого приміщення.

Оскільки позивач як співвласник спірної квартири не давав дозволу відповідачу, який не являється співвласником (наймачем, піднаймачем) спірної квартири, проживати у цій квартирі після смерті іншого співвласника ОСОБА_5 та просить виселити відповідача на підставі ст.157 та ч.3 ст.116 ЖК, відповідача слід визнати особою, яка самоправно зайняла спірну квартиру та підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

При цьому право відповідача на спадщину за заповітом померлої ОСОБА_5, в тому числі на 1/2 частку спірної квартири, не пов»язане із виселенням відповідача з указаних вище підстав.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про закриття провадження у справі через ухвалення Кузнецовським міським судом рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав по справі № 565/1172/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні правом власності шляхом виселення з житлового приміщення, що набрало законної сили. Оскільки підставами позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні правом власності шляхом виселення з житлового приміщення по справі № 565/1172/16-ц було виселення на підставі ч.1 ст.387, ч.1 ст.392, ч.1 ст.400 ЦК України, ст.ст. 72, 109,114 ЖК УРСР, а не згідно із ст.ст. 98, 116, 157 ЖК УРСР, як у вирішеному спорі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, главами 2, 6 ЖК УРСР, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Виселити ОСОБА_4 із квартири №40 в будинку №9/1 по мікрорайону Будівельників в місті Вараш Рівненської області без надання іншого житлового приміщення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня ознайомлення особами, які беруть участь в справі, з повним рішення суду. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий