Постанова № 65922062, 31.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/5388/15-а

Провадження № 2-а/359/81/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року о 11 годині 20 хвилин Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «ОСОБА_2 лісове господарство» про визнання протиправним та скасування розпорядження

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_1 сільська рада Бориспільського району Київської області звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Державне підприємство «ОСОБА_2 лісове господарство», в якому просила суд:

- визнати акт комісії по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради затвердженого розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2014 року № 658 «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради, ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2014 року № 658 «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради, ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.» (т.1 а.с.1-5).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року було скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року у даній справі, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.03.2017 року позивачем подано заяви про зміну предмету адміністративного позову у справі та про зміну підстав позову (т.2 а.с.136-137, 139-142), відповідно до яких позивач зменшив та уточнив свої позовні вимоги та просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункту 1 та 1.1 розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014 року «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради, ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.» (т.2 а.с.137).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 16.12.2014 на адресу позивача надійшов лист ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» від 11.12.2014 №422 з проханням сплатити на рахунки ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» кошти на загальну суму 969595,50грн. на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2014 №568 «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради, ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.» , пунктом 1 якого було затверджено акт, складений на підставі розрахунку ДП «ОСОБА_2 лісове господарство», по визначенню розмірів збитків, вартості лісових насаджень площею 6,8 га ОСОБА_2 держлісгоспу та зарахування її до земель запасу села Проліски на території ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району київської області. В пункті 1.1. оспорюваного розпорядження №658 зазначено, ОСОБА_1 сільській раді Бориспільського району Київської області перерахувати кошти на загальну суму 969595,50грн, у термін і порядку, визначеному чинним законодавством. Позивач не згодний з розпорядженням та звертає увагу, що згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №284 від 19 квітня 1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» до складу комісії з визначення розміру збитків не було включено представника ОСОБА_1 сільської ради та представника виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради, а також, що відповідно до пункту 4 Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків. Позивач зазначає, що моментом заподіяння збитків є 24.02.2004 року, коли було прийнято рішення ОСОБА_1 сільської ради №153.12-16-ХХIV, тому акт відповідної комісії та розрахунок збитків повинен був складений ще у 2004 році, а не у 2014. Також позивач зазначає, що ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» на адресу ОСОБА_1 сільської ради направляло лист від 13.09.2006 року №268, в якому зазначало про те, що відшкодовано збитків вартості за лісові насадження лише на площі 3,2 га. Та пропонувало в термін до 25.09.2006 року перерахувати суму збитків вартості лісових насаджень на решту вилученої площі 6,8 га в сумі 584105,73 грн. на підставі рахунку №120 від 12 вересня 2006 року та розрахунку, затвердженого директором ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» на вказану суму. Позивач вважає, що п.1.1 оспорюваного розпорядження ОСОБА_1 сільську раду зобовязано сплатити кошти на загальну суму 969595,50грн., проте такі повноваження голови районної державної адміністрації чинним законодавством не передбачені (т.1 а.с.1-5).

Відповідно до заяви про зміну підстав адміністративного позову(т.2 а.с.139-142) позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2016 року, прийнятим у справі №911/1729/15, предметом позову якої є стягнення з відповідача збитків в сумі 969595,50грн., розмір яких визначено актом, складеним на підстав розрахунку ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» по визначенню розмірів збитків у вигляді вартості лісових насаджень у звязку з припиненням права користування земельною лісовою ділянкою площею 6,8 га ОСОБА_2 держлісгоспу і зарахуванням її до земель запасу села Проліски на території ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району київської області, який заьверджений оспорюваним у даній справі розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014 року, в позові ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 03.11.2016 року на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду. Позивач зазначає, що згідно висновків суду, підставою позову є прийняття ОСОБА_1 сільською радою рішення №153.12-16-ХХIV від 24.04.2004 року, а не прийняття ОСОБА_2 районною державною адміністрацією розпорядженя№658 від 10.11.2014 року, а також, що розмір збитків визначається в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків. Моментом заподіяння збитків є факт припинення права користування земельною ділянкою відповідно до рішення ОСОБА_1 сільської ради №153.12-16-ХХIV, а саме: 24.04.2004 року. Вказана дата є початком строку перебігу позовної давності, а також, що в постанові Вищого господарського суду країни від 12.01.2016 року зазначено: як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком позивача вартість майна, на момент заподіяння збитків складала 584105,73 грн. відповідно до ч.1 ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовими рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району київської області повністю підтримала уточнені позовні вимоги та вищевикладені обставини, що стали підставою заявлених позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації на судовий розгляд справи не зявився, письмових заперечень по суті позову не подав. Про час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином.

Представники третьої особи ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» проти задоволення позову заперечували, пояснили, що ОСОБА_1 сільська рада вилучила з користування ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» 10 га землі, проте відшкодувала збитки лише за 3,2 га за рахунок коштів землекористувачів, які були передані ці земельні ділянки, 6,8 га залишились в користуванні сільської ради, збитки, завдані лісовому господарству не були відшкодовані, тому розмір збитків визначався з урахуванням вартості лісових насаджень на момент складання акту, затвердженого розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації. Представник виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради запрошувався на засідання комісії, до складу якої було включеного голову ОСОБА_1 сільської ради. Вони також пояснюють, що їх звернення за відшкодуванням завданих збитків було повязано з тим, що ці обставини були встановлені проведеної на підприємстві перевіркою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що 24 лютого 2004 року Шасливської сільської радою Бориспільського району київської області було ухвалено рішення № 153.12-16-ХХIV «Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 лісгоспом» , відповідно до якого в звязку з необхідністю розширення меж села Проліски та влаштування територій для зон відпочинку територіальних громад сіл Щасливе, Проліски та Бориспільського району, враховуючи погодження ОСОБА_2 держлісгоспу на передачу до земель запасу ОСОБА_1 сільської ради земельної ділянки загальною площею 10,0 га лісів для цієї цілі, сільська рада вирішила: припинити право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 держлісгоспом загальною площею 10,0га лісів та залишити її у запасі земель сільської ради, як зелені насадження, що тимчасового не надана у власність, або користування громадян чи юридичних осіб (т.1 а.с.10).

Також встановлено, що 19.09.2006 року в адресу ОСОБА_1 сільської ради надійшов лист директора ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» №268 від 13.09.2006, а також рахунок №120 від 12 вересня 2006 року та розрахунок суми збитків, за змістом яких ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» підтверджувало, що відшкодовано збитки вартості за лісові насадження лише на площі 3,2 гектари, а також на підставі п.5 абз.2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» пропонувало в термін до 25 вересня перерахувати лісгоспу суму збитків вартості лісових насаджень на решту вилученої площа 6,8 га в сумі 584105,73 грн. (т.1 а.с.11,13,14-15).

Позивачем визнано, що ані зазначена сума 584105,73 грн., ані будь-яка інша сума в рахунок відшкодування збитків вартості лісових насаджень вилученої земельної ділянки площею 6,8 га до прийняття ОСОБА_2 районною державної адміністрацією оскаржуваного розпорядження, ОСОБА_1 сільською радою не перераховувалась.

Судом встановлено, що розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 18 червня 2014 року №380 «Про затвердження нового складу районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків лісових та інших багаторічних насаджень власникам землі та землекористувачам» було затверджено новий склад районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків лісових та інших багаторічних насаджень власникам землі та землекористувача (т.1 а.с.39), пунктом 2 якого визначено: комісії взяти до уваги, що до роботи залучаються : власники землі або землекористувачі (орендар), яким заподіяні збитки; представник підприємства, установи, організації або громадяни, який буде відшкодовувати затверджені збитки; сільський голова відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.

Так, згідно з Актом «по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень у звязку з припиненням права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 держлісгоспу та зарахуванням її до земель запасу села проліски ОСОБА_1 сільської ради» від 30 жовтня 2014 року (т.1 а.с.40), вищезазначеною комісією, до складу якої було включено ОСОБА_4 ОСОБА_1 сільського голову, було проведено визначення збитків вартості лісових насаджень з урахуванням зміни цін на лісопродукцію на земельні ділянці в кварталі 1 Вишеньківського лісництва площею 6,8 га, яка розміщена на площу 10,0 га, по які припинено право користування згідно рішення ОСОБА_1 сільської ради від 21.02.2004 року №15312-16-ХХIV.Комісією зазначено, що враховуючи вартість лісових насаджень, збитки становлять 969595грн.50 коп.(відповідний розрахунок суми збитків лісових насаджень, затверджений директором ДП «ОСОБА_2 лісгосп» на суму 969595,50грн, здійснений на підставі цін на лісопродукцію франко-верхній склад, затверджений наказом від 03.01.2014 року, долучений до матеріалів справи - т.1 а.с.41 ), а також, що комісія вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 сільською радою на користь державному підприємству «ОСОБА_2 лісове господарство» збитки в сумі 969595грн.50коп.

До складу комісії було включено ОСОБА_1 сільського голову-ОСОБА_4 (т.1 а.с.40).

Згідно з Протоколом засідання районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків лісових насаджень власникам землі та землекористувачам від 29.10.2014 року (т.1 а.с.52-54) головою комісії виконуючим обовязки голови районної державної адміністрації ОСОБА_5 на засідання комісії було зазначено, що на засідання комісії неодноразово було запрошено ОСОБА_1 сільського голову в телефонному режимі, проте він не зявився, то розгляд розрахунку буде проводитися у його відсутність.

Також встановлено, що ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області було прийнято розпорядження від 10.11.2014 року № 658 «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради, ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.» (т.1 а.с.9), пунктом 1, якого було затверджено акт, складений на підставі розрахунку ДП «ОСОБА_2 лісове господарство», по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень у зв'язку з припиненням права користування земельною ділянкою площею 6.8 га ОСОБА_2 держлісгоспу та зарахування її до земель запасу села Проліски на території ОСОБА_1сільської ради Бориспільського району Київської області.

Підпунктом 1.1 Розпорядження №658 «Про затвердження актів по визначеннюрозмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках ОСОБА_1 сільської ради ПП «Юридична справа», ПП «ОСОБА_3М.» від 10.11.2014 року, зазначено : ОСОБА_1 сільській раді Бориспільського району Київської області перерахувати кошти на загальну суму 969595, 50 грн. у термін та в порядку визначеному чинним законодавством.

У відповідності до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спорифізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно- правове регулювання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів.

Згідно з статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є неподільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, розпорядження ОСОБА_2 районної державною адміністрацією Київської області № 658 від 10.11.2014 року є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, предметом спору у даній справі є питання щодо правомірності дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при винесенні розпорядження про затвердження акту визначення розміру та відшкодування збитків.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 156 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу)сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до пункту 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконуючими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За змістом п.4 Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведення витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) .

Відповідно до абзацу 2 п.5 Порядку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

ОСОБА_1 сільська рада Бориспільського району Київської областізазначає, що їм не було повідомлено про створення комісії щодо визначення збитків, а також не було включено до складу комісії представника ОСОБА_1 сільської ради та представника виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради, яка визначала розмір збитків на суму 969595, 50 грн., а також, що розмір збитків визначений у звязку зі зміною цін на лісопродукцію, а не на момент заподіяння збитків

Проте дані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами,а саме копією акту від 30 жовтня 2014 року «По визначенню розміру збитків вартостілісових насаджень узвязкузприпиненням права користування земельноюділянкою ОСОБА_2 держлісгоспу та зарахування її до земель запасу селаПроліски ОСОБА_1 сільської ради», до складу якої було включено ОСОБА_1сільського голову - ОСОБА_4 та копією протоколу засіданнярайонної комісії з читань визначення та відшкодування збитків лісових насадженьвласникам землекористувачам від 29.10.2014 року, з якого вбачається що на засіданнякомісії неодноразово запрошувався голова ОСОБА_1 сільської ради, проте він нез'явився, узв'язкучим розгляд питання про затвердження розрахунку без здійсненобез його участі.

При цьому суд враховує, що за змістом ч.1,2 та 3 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, який здійснює свої повноваження на постійній основі та очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Отже, оскільки ОСОБА_1 сільський голова був включений до складу комісії з визначення розміру збитків, та повідомлений про розгляд питання з визначення розміру збитків, заподіяних ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» у звязку з вилученням ОСОБА_1 сільською радою земельної ділянки, суд прийшов до висновку, що і ОСОБА_1 сільська рада і виконавчий комітет ОСОБА_1 сільської ради в особі сільського голови були включені до складу комісії та належним чином повідомлені про розгляд питання.

Судом також встановлено, що на момент розгляду питання з визначення розмірів збитків вартості лісових насаджень у звязку з припиненням права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 держлісгоспу площею 6,8 га та зарахуванням її до земель запасу села проліски ОСОБА_1 сільської ради та затвердження відповідного Акту від 30 жовтня 2014 року оспорюваним розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 10 листопада 2014 року №658 (т.1 а.с.40, 42), заподіяні ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» ОСОБА_1 сільською радою відшкодовані не були. Ця обставина позивачем не оспорюється.

Суд враховує, що за змістом ч.1 ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, судом встановлено, що, ухвалюючи оскаржуване розпорядження №658 від 10.11.2014 року ОСОБА_2 районна державна адміністрація в особі свого голови діяла на підставі та у межах повноважень, і у спосіб, передбачений чинним законодавством, в тому числі, з урахуванням тієї обставини, що заподіяні землекористувачу ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» збитки внаслідок вилучення земельної ділянки не були відшкодовані ОСОБА_1 сільською радою, яка прийняла відповідне рішення про вилучення земельної ділянки і на яку покладено відповідний обовязок по їх відшкодуванню.

Посилання позивача на рішення господарських судів в господарській справі за позовом ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» до ОСОБА_1 сільської ради про відшкодування збитків суд вважає безпідставним, оскільки оскаржуване позивачем розпорядження ОСОБА_2 РДА не було предметом судового розгляду у вказаній господарській справі, а визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, визначається в Порядку, затвердженому вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, тобто в позасудовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області слід залишити без задоволення, та що відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 94, 128,157, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «ОСОБА_2 лісове господарство» про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її проголошення, для осіб, які не були присутні при оголошенні протягом пяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя І. В. Муранова-Лесів