Ухвала суду № 65915180, 06.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 р. Справа № 814/846/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної поліції України, атестаційної комісії Південного регіону №5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, про визнання незаконним наказу, поновлення на службі в поліції, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної поліції України, атестаційної комісії Південного регіону №5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, про визнання незаконним наказу начальника ГУ НП в Миколаївській області від 28.03.2016 № 58 о/с про звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб ГУ НП в Миколаївській області, та поновлення позивача на службі з 28.03.2016 року, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає протиправним звільнення з органів поліції, виходячи з відсутності правових підстав для проведення атестації, порушенням процедури атестації, висновки атестаційної комісії щодо невідповідності його займаній посаді, та щодо того, що він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, нічим не обґрунтовані.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №58 о/с від 28.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано висновок атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, викладений у протоколі ОП № 15.00004453.0022040 від 09.03.2016 року.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб ГУ НП в Миколаївській області з поновленням спеціального звання старшого сержанта.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 14100,61 гривень, без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 3110,27 гривень.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб ГУ НП в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3110,27 гривень допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 24 листопада 2016 року скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 09.03.2011 року.

16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України Про Національну поліцію постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 6 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено на посаду поліцейського ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб ГУ НП в Миколаївській області, в порядку переатестування, присвоївши йому звання старший сержант поліції ( а.с. 20).

На виконання доручення Національної поліції України від 28.01.2016 року Головним управлінням в Миколаївській області було видано наказ № 52 від 01.02.2016 Про проведення атестування особового складу ГУНП України в Миколаївській області на підставі ст.57 Закону України Про Національну поліцію та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465.

Позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Наказом Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 19.02.2016 року № 113 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Миколаївській області", погодженим головою Національної поліції України ОСОБА_2, затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, Атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

Як слідує із розділів І - ІІІ атестаційного листа на ОСОБА_1, складеного начальником ІТТ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 11.02.2016 року, позивач за період проходження служби характеризується із позитивної сторони, згідно із висновком прямого керівника заступника начальника ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_4 "займаній посаді відповідає", позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 33 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 24 бали із 60 можливих) (а. с. 102).

З рішення атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, оформленого протоколом ОП № 15.00004453.0022040 від 09.03.2016 року, вбачається, що членами атестаційної комісії було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список (форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел, та особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами головування: за - 4, проти - 0 (а.с. 104). Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 09.03.2016 року та ознайомлено із ним позивача 11.03.2016 року.

Як вбачається з протоколу від 09.03.2016 р. №15.00004453.0022040 членами комісії під час проведення атестування позивача досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел, а також проведено співбесіду, на якій членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. У той же час, даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо- чи відеозапису співбесіди.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

28.03.16 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ № 58 о/с По особовому складу, яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.5 Закону України Про Національну поліцію - через службову невідповідність. Підстава протокол ОП№15.00004453.0022040 (арк.спр.19).

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно із пунктами 9, 13 розділу ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Як було зазначено вище, 07.11.15 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 6 о/с По особовому складу відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України Про Національну поліції, позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено на посаду поліцейського ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб ГУ НП в Миколаївській області, в порядку пере атестування.

Процедура «переатестування» Законом України №580-VIII не передбачена. Підстави, порядок та наслідки проведення такої процедури також не визначені у нормативно-правових актах, що прийняті на виконання зазначеного Закону.

За приписами частини першої статті 47, частини першої статті 58 вказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як передбачено частинами четвертою, п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Крім того, ст. 57 Закону України №580-VIII передбачає проведення атестування поліцейських - тобто громадян України, які відповідно до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону склали Присягу поліцейського, проходять службу на відповідних посадах у поліції і яким присвоєно спеціальне звання поліції.

Застосування процедури атестування щодо кандидатів на посаду поліцейського, у тому числі тих, які приймаються на службу в поліції відповідно до п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №580-VIII, не відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 58 вказаного Закону призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків ( ч.1) Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту ( ч.2).

Доказів того, що позивач був призначений на одну з посад, передбачених ч. 2 ст. 58 Закону України №580-VIII, відповідачі не надали.

Відтак, посилання у наказі начальника ГУНП у Миколаївській області №6 о/с По особовому складу від 07.11.15 на те, що позивач був призначений на посаду поліцейського ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб в порядку переатестування, не створює правових наслідків, а також не свідчить про прийняття його на службу на тимчасовій основі.

У апеляційній скарзі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області також міститься посилання на те, що відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України №580-VIII рішення керівника поліції про проведення атестування є самостійною підставою для проведення атестування.

Зазначені доводи апелянтів є необґрунтованими, адже вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений у ч. 2 ст. 57 вказаного Закону. Натомість ч. 4 ст. 57 Закону України №580-VIII визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

Таким чином, висновок апелянта про те, що рішення керівника поліції є самостійною підставою для проведення атестування ґрунтується на невірному розумінні положень ст. 57 Закону України №580-VIII.

Крім того, щодо посилання апелянта на чинну Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Із наведеного положення випливає, що суд має право самостійно оцінити, чи відповідає підзаконний нормативний акт, що регулює спірні відносини, законові, який також поширює свою дію на ці відносини.

Згідно із пунктом 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженоїнаказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до пункту 3 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктами 3, 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) вказаної Інструкції передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

За приписами пункту 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктом 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 врегульована мета проведення атестування поліцейських, тоді як підстави для атестування поліцейських визначені частиною другою статті 57 вказаного Закону та пунктом 3 розділу І (Загальні положення) зазначеної Інструкції.

Враховуючи, що розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, тому на таких осіб поширюються загальні вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення атестування поліцейських.

Разом з тим, у вказаному наказі Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 01.02.2016 року № 52 не зазначені підстави, які передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", для атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача.

Пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу вказаної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Як вбачається з рішення атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, оформленого протоколом ОП №15.00004453.0022040 від 09.03.2016 року за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за - 4, проти - 0.

Разом з тим, у протоколі ОП № ОП №15. 00004453.0022040 від 09.03.2016 року взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1

Щодо доводів апеляційної скарги, що позивач не набрав мінімального балу за тестами, встановленого п.10 розділу IV Інструкції № 1465, колегія суддів зазначає, що рівень теоретичних знань та професійних якостей не є єдиним критерієм, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, які повинна враховувати атестаційна комісія при прийнятті рішення стосовно поліцейського. Визначені вказаним пунктом Інструкції критерії атестаційна комісія повинна враховувати в їх сукупності та взаємозв'язку. Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, у призначенні на вищу посаду, однак самі по собі результати тестування не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю.

Всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, відповідачі не подали суду доказів, на підставі яких атестаційна комісія № 5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області прийняла рішення відносно позивача про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Крім того, у вказаному протоколі атестаційної комісії також не відображено, з яких мотивів виходила атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне прийняти рішення про необхідність його звільнення зі служби в поліції, а не про необхідність його переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов вірного висновку про те, що рішення атестаційної комісії прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки у цьому рішенні, оформленого відповідним протоколом, не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення, у ньому не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийнято рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1, а наявними у справі письмовими доказами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Це означає, що, даючи оцінку діям, наказам та висновку (рішенню) атестаційної комісії ГУНП в Миколаївській області, суд в тому числі перевіряє їх обґрунтованість.

Це узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція). Одним із аспектів права на суд є право на доступ до суду. При цьому «тільки інституція яка має повну юрисдикцію, включаючи право скасовувати оскаржені рішення з будь-яких підстав, як з питань факту, так і питань права, відповідає поняттю «суд» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції» (п. 118 рішення від 12 липня 2005 року у справі «Молдован та інші проти Румунії». «Повна юрисдикція» означає, що суд має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення від 28 червня 1990 року у справі Обермейєр проти Австрії; п. 155 рішення від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії».

ЄСПЛ визнав такою, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції практику національних судів, коли вони, вважаючи себе зв'язаними висновками адміністративних органів щодо обставин справи, взагалі відмовлялися контролювати оцінку фактів, які були покладені в основу дискреційного адміністративного рішення і які мали вирішальне значення при прийнятті цього рішення, (п, 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»; п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телеквіжн лтд. проти Кіпру». Таким чином, повна відмова національного суду переглянути оцінку, яку адміністративний орган дав доказам у справі при прийнятті дискреційного рішення, вважається порушенням права особи на доступ до суду, шо гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

З урахування вищезазначеного, колегія суддів також вважає обґрунтованим рішення суду щодо необхідності вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод, та інтересів позивача та скасувати висновок атестаційної комісії № 5 ГУ НП України в Миколаївській області.

У звязку з цим, колегія суддів вважає за необхідне поновити позивачу місячний строк на оскарження висновку атестаційної комісії № 5, оскільки тільки дослідженням певних подій за їх алгоритмом, які призвели до звільнення позивача, можливо повно та всебічно встановити обставини справи та надати відповідну правову оцінку, що і було зроблено судом першої інстанції.

Крім того, враховуючи, що оскаржуваний наказ ГУНП в Одеській області від 28.03.2016 року № 58 о/с в частині звільнення позивача був прийнятий саме на підставі вказаного висновку атестаційної комісії, який судом визнаний протиправним, тому також підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Одеській області від 28.03.2016 року № 58 о/с в частині звільнення ОСОБА_5, та поновлення позивача на посаді.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі у даній справі не довели правомірності оскаржуваних дій щодо проведення атестації позивача, рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної поліції України, атестаційної комісії Південного регіону №5 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, про визнання незаконним наказу, поновлення на службі в поліції, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: