Ухвала суду № 65915149, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 513/1110/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бучацька А.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнеги С.Є.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому просив визнати протиправним розпорядження відповідача від 26 вересня 2016 року №124208 щодо нездійснення йому перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком; зобовязати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком з 25 серпня 2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії та зобовязати здійснити виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в Саратському районі та отримує пенсію за віком з 25.08.2016 року відповідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Первинне призначення пенсії йому було здійснено відповідачем 24 серпня 2002 року на підставі особистої заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ. 15 серпня 2005 року нарахування та виплату зазначеної пенсії було припинено на підставі ч. 2 ст. 7 Закону 1788-ХІІ у звязку з працевлаштуванням на роботу на посаду директора школи. Після досягнення пенсійного віку 25 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. 25 серпня 2016 року його було переведено на пенсію за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 липня 2016 року з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2007 рік - 1197,91 гривня. Загальний стаж було враховано по 31 липня 2016 року та склав 39 років 10 місяців 1 день, а розмір пенсії з 25 серпня 2016 року 1111,17 гривень. Згідно довідки №1304, виданої відповідачем, станом на 12 вересня 2016 року розмір пенсії позивача складає 1167,14 гривень.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач неодноразово звертався до відповідача, проте перерахунок пенсії йому не було проведено. Зі змісту листів Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі від 29 вересня 2016 року №3074/03 та 29 вересня 2016 року №3073/03 позивач довідався, що перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2015 рік відповідачем проведено не було, а його вимоги залишились поза увагою відповідача.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 26 вересня 2016 року №124208 щодо нездійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2, починаючи з 25 серпня 2016 року, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком, призначену йому відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, починаючи з 25 серпня 2016 року. Допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місць.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 повністю.

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі та отримує пенсію за віком з 25 серпня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV. Первинне призначення пенсії йому було здійснено відповідачем 24 серпня 2002 року на підставі особистої заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ. При призначенні пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.01.1997 року по 31.12.2001 року з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 1997 рік 126,68 гривень. Загальний стаж було враховано по 23.08.2002 року та склав 28 років 10 місяців 10 днів, з яких стаж працівника освіти 25 років 9 днів. Розмір пенсії з 24.08.2002 року склав 141,90 гривню. З 15 серпня 2005 року на підставі ч. 2 ст. 7 Закону №1788-ХІІ виплата призначеної позивачу пенсії за вислугу років була припинена на підставі ч. 2 ст. 7 Закону 1788-ХІІ у звязку з працевлаштуванням на роботу на посаду директора школи.

Після досягнення пенсійного віку 25 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

25 серпня 2016 року позивача було переведено на пенсію за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 липня 2016 року з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2007 рік - 1197,91 гривня. Загальний стаж було враховано по 31 липня 2016 року та склав 39 років 10 місяців 1 день, а розмір пенсії з 25 серпня 2016 року 1111,17 гривень. Тобто було враховано заробіток за періоди страхового стажу, зазначеного в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-1У (далі Закон №1058-1У), із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік (а.с. 12-19).

15 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (а.с. 22).

Листами №3073/03 та №3074/03 від 29 вересня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час проведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (а.с. 21, 23).

Суд першої інстанції, задовольняючи позові вимоги, виходив з того, що позивачу не було здійснено перерахунок пенсії, не здійснювався перехід з одного виду пенсії на інший за нормами Закону №1058, а позивачу вперше призначено новий вид пенсії, тому відповідач повинен був виходити з положення ч. 2 ст. 40 Закону №1058 - при визначенні розміру пенсії врахувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно п. «е» ст. 55 Закону України №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Закону України №1058-ІV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України №1058- ІV для обчислення пенсії, також враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України №1058- ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 3 ст. 45 Закону України №1058- ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Таким чином, частиною 3 ст. 45 Закону України №1058- ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший.

В даному випадку з 15 серпня 2005 року на підставі ч. 2 ст. 7 Закону №1788-ХІІ виплата призначеної позивачу пенсії за вислугу років була припинена.

Отже, 25 серпня 2016 року мало місце призначення позивачу пенсії за віком, а не переведення його з одного виду пенсії на інший. Крім того, тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону №1058- ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону №1058- ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сфері економічного розвитку, статистики.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач при обчисленні ОСОБА_2 пенсії за віком в серпні 2016 року безпідставно використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не врахувавши при цьому, що позивач з 15 серпня 2005 року не отримує пенсію за вислугу років. Таким чином, при обчисленні йому пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

До того ж, оскільки позивач не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тому у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2005 рік.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який зазначив про необґрунтованість посилання відповідача на наявність підстав для переведення позивача з одного виду пенсії на інший та правильність нарахування йому пенсії за віком.

В даному випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а.

З огляду на наведені обставини, безпідставними є також посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», оскільки у вказаній постанові мова йде виключно про пенсії, призначені до травня 2012 року, а позивачу пенсія за віком була призначена в серпні 2016 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому, відповідач при обчисленні йому пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №1058- ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині перерахунку призначеної пенсії підлягають задоволенню з 25 серпня 2016 року, тобто з дня звернення позивача до відповідача з такою вимогою.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача не є правомірними і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Саратського районного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов