Рішення № 65912738, 06.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.2017р. Справа №905/402/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування», м.Харків, код ЄДРПОУ 32868567

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602

про стягнення 216131,63 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 пров. юрисконс.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування», м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення 3% річних у сумі 17129 грн та інфляційних нарахувань 199002,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №473/Р від 01.04.2008р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості робіт, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування», рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2013р. по справі №5006/16/26/2012 вже було стягнуто з відповідача на користь позивача 277620,21 грн, в тому числі, суму основного боргу у розмірі 221000 грн.

Позивач у судові засідання 15.03.2017р., 06.04.2017р. не зявився, у клопотанні б/н від 14.03.2017р. розгляд справи просив здійснити без участі власного представника.

Відповідач у поясненнях №17/349 від 27.03.2017р. проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків за вересень 2016р. заперечив з посиланням на те, що сума заборгованості за договором №473/Р від 01.04.2008р. була погашена 16.09.2016р., тобто нарахування інфляційних в цей місяць є неправомірним.

Водночас, у заяві №17/325-560 від 21.03.2017р. Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» просило суд розстрочити виконання рішення відповідно до наступного графіку: до 30.04.2017р. 34784,21 грн, до 31.05.2017р. 34784,21 грн, до 30.06.2017р. 34784,21 грн, до 31.07.2017р. 34784,21 грн, до 31.08.2017р. 34784,21 грн, до 30.09.2017р. 34784,21 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобовязують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач, зокрема, у судове засідання, 06.04.2017р. не зявився, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

01.04.2008р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було підписано договір №473/Р, за приписами п.п.1.1, 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з реконструкції крану мостового г/п 10 т, прольотом 28,5 м, режимом роботи А5, інвентарний №32407 ЦМО, в обсязі, вказаному у Переліку виконуваних робіт (додаток №1 до договору). Характер та мета реконструкції крану згідно з п.1.2 договору відображаються в Технічному завданні на реконструкцію крану (додаток №2 до договору).

На виконання укладеного правочину, сторонами було підписано акт №Н-00000167 від 20.07.2009р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 740000 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2013р. по справі №5006/16/26/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення 300756,78 грн задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 277620,21 грн, у тому числі: суму основної заборгованості у розмірі 221000 грн, інфляційні витрати у розмірі 40001 грн, 3% річних у розмірі 16619,21 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 5552,40 грн.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суд дослідив обставини укладання договору №473/Р від 01.04.2008р.; наявність обставин виконання робіт відповідно до умов укладеного сторонами правочину, що підтверджується актом №Н-00000167 від 20.07.2009р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 740000 грн; наявність заборгованості за надані послуги в сумі 221000 грн (з урахуванням часткової сплати 30.04.2008р. 296000 грн, 18.05.2009р. 50000 грн, 11.06.2009р. 98000 грн, 03.11.2009р. 75000 грн); а також дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 24.07.2009р. по 24.01.2012р. в сумі 16619,21 грн, інфляційних з серпня 2009 року по січень 2012 року в сумі 40001 грн.

Відповідно до відомостей, які наявні у матеріалах справи, підтверджуються даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення від 16.01.2013р. по справі №5006/16/26/2012 переглядалось в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2013р. залишено без змін.

Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справи №5006/16/26/2012, як такі, що відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003р. Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

У п.7.1 вказаної постанови розяснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Виходячи з того, що відповідач за виконані роботи за договором №473/Р від 01.04.2008р. розрахувався лише 16.09.2016р. (банківські виписки відділення №2 Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» по рахунку №26007962506457 за 14.09.2016р. на суму 180435,34 грн, за 16.09.2016р. 85932,72 грн), позивач здійснив нарахування 3% річних за періоди, які не були предметом розгляду у справі №5006/16/26/2012, а саме з 13.02.2014р. по 13.09.2016р. в сумі 17129 грн, інфляційних збитків за період з 13.02.2014р. по 13.09.2016р. у розмірі 199002,63 грн та звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд встановив, що відсотки річних за визначений позивачем період є фактично більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 17129 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

За приписами п.3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

З огляду на визначений позивачем період, стягненню з відповідача підлягають інфляційні за період з жовтня 2014 року по серпень 2016 року, з урахуванням того, що у лютому 2014 року позивачем нарахування проведені не за повний місяць. Крім того, як зазначалось, за виконані роботи відповідач остаточно розрахувався 16.09.2016р., внаслідок чого інфляційні збитки у вересні 2016 року також не підлягали нарахуванню (неповний місяць).

За розрахунком суду, інфляційні збитки позивача за період з березня 2014 року по серпень 2016 року становлять 189115,56 грн.

Таким чином, зясувавши обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунків 3% річних, інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційної складової боргу підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 189115,56 грн, з одночасним задоволенням позову щодо стягнення 3% річних у визначеному позивачем розмірі.

Як було зазначено судом вище, у заяві №17/325-560 від 21.03.2017р. Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» просило суд розстрочити виконання рішення відповідно до наступного графіку: до 30.04.2017р. 34784,21 грн, до 31.05.2017р. 34784,21 грн, до 30.06.2017р. 34784,21 грн, до 31.07.2017р. 34784,21 грн, до 31.08.2017р. 34784,21 грн, до 30.09.2017р. 34784,21 грн.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

Підставою для вчинення вказаних дій є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, зменшення замовлень на вироблену продукцію, велику кредиторську заборгованість контрагентів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», відсутність прибутку, понесення значних збитків. Крім того, відповідачем зауважено, що негайне виконання судового рішення призведе до неможливості виконання Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» всіх своїх зобов?язань, у тому числі, і в сфері оподаткування. Одночасно, за твердженням заявника, беручи до уваги те, що підприємство вчиняє дії щодо стабілізації обсягів виробництва, стягнення дебіторської заборгованості, то розстрочка виконання судового рішення на 6 місяців дозволить підприємству продовжити господарську діяльність та погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування» зі сплати 3% річних та інфляційних нарахувань.

На підтвердження своєї заяви відповідачем представлено до матеріалів справи лист-відповідь відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області на запит №1113-9/16636-4346 від 15.07.2016р.; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015р.; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016р.; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015р.; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016р.; звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.12.2015р., 31.12.2016р.; довідку №17/249 від 02.03.2017р.; копії рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08.06.2016р. по справі АС №34г/2016, від 04.10.2016р. по справі АС №228г/2016, від 13.06.2016р. по справі АС №18ч/2016, від 12.01.2016р. по справі АС №643ч/2015, від 29.02.2016р. по справі АС №717ч/2015, від 22.03.2016р. по справі АС №776ч/2015, від 11.05.2016р. по справі АС №856ч/2015, від 23.11.2016р. по справі АС №308ч/2016, копію рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 31.10.2016р. по справі №41/2016, копію заяви №17/1215-2185 від 06.12.2016р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про видачу виконавчого документа по справі №41/2016, копії ухвал Арбітражного суду Челябінської області від 11.01.2017р. по справі №А76-31304/2016, від 08.02.2017р. по справі №А76-31304/2016, копії рішень Арбітражного суду м.Москви від 17.06.2016р. по справі №А40-75278/16-170-646, від 04.07.2016р. по справі №А40-104970/16-118-940, від 11.11.2016р. по справі №А40-115730-16-155-1008, копії виконавчих листів Арбітражного суду м.Москви від 17.06.2016р. по справі №А40-75278/16-170-646, від 04.07.2016р. по справі №А40-104970/16-118-940, від 11.11.2016р. по справі №А40-115730-16-155-1008; копію заяви №17/12-13 від 11.01.2017р., копію рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2016р. по справі №920/956/16; копію рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. по справі №905/3361/16; копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2016р. по справі №805/2304/16-а; копії позовних заяв №17/92-140 від 24.01.2017р., №17/1310-2392 від 23.12.2016р., №17/138 від 06.02.2017р. з доказами направлення (прийняття) до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, копію контракту №2200001486 від 15.11.2016р. на поставку продукції, за рахунок виконання якого стане можливим виконання рішення у справі.

Позивач заперечень щодо розстрочення виконання рішення не надав.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, з урахуванням того, що негайне виконання рішення є ускладненим, враховуючи, що основний борг за договором №473/Р від 01.04.2008р. є погашеним на теперішній час, а предметом розгляду у цій справі є відсотки річних та інфляційні збитки, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення відповідно до визначеного відповідачем графіку та з урахуванням стягнутих судом сум.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3241,97 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач сплатив судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування» не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (3,27 грн) в порядку норм ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення 3% річних у сумі 17129 грн та інфляційних нарахувань 199002,63 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування» (61082, м.Харків, просп.Московський, буд.144, кім.704/2, код ЄДРПОУ 32868567) 3% річних 17129 грн, інфляційні нарахування 189115,56 грн, а також судовий збір в сумі 3093,66 грн.

Розстрочити виконання рішення від 06.04.2017р. господарського суду Донецької області по справі №905/402/17 відповідно до наступного графіку: до 30.04.2017р. 34889,70 грн, до 31.05.2017р. 34889,70 грн, до 30.06.2017р. 34889,70 грн, до 31.07.2017р. 34889,70 грн, до 31.08.2017р. 34889,70 грн, до 30.09.2017р. 34889,72 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 06.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.04.1017р.

Суддя Ю.О.Паляниця