Ухвала суду № 65905568, 28.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Київ К/800/23218/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФСна постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 рокуу справі №826/19812/15за позовом Приватного акціонерного товариства «Датагруп» (надалі - ПрАТ «Датагруп»)

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - Офіс)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ПрАТ «Датагруп» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу від 20.08.2015 року №0001854201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Датагруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків із ПП «Соуф Брок», ПП «Брок Лайн», ПП «Топ Трейдінг», ПП «Інстал Плюс», ПП «Едгал», ПП «Трейдброк», ПП «Віапласт», ПП «Білдінг Стаф», ПП «Віва Трейдінг», ПП «Буд-Системс», ПП «Інтеррайс», ПП «Аурум 999», ТОВ «Елтіс Груп», ТОВ «Манко Трейд», ТОВ «Лед-Тек», ПП «Оріон-Прайс», ТОВ «Аметіст-2011», ТОВ «Укрвторсплав», ТОВ «Улюс», ТОВ «Пріма-2014», ТОВ «Аскаль», ТОВ «Велюкс», ТОВ «Фарум-2014», ПП «Вікколл», ТОВ «Черномор-Курорт Юг», ПП «Салта Apг», ПП «Санта-Фе», ТОВ «Діжон PC», ПП «Ріола 2014», ПП «Катамарка», ПП «Верліна», ПП «Ларсан-2014», ПП «Орхус 5», ПП «Савой-Тур», ТОВ «Жакот», ТОВ «Пріорі С», ТОВ «Сайбері 12», ТОВ «Одрі 15», ТОВ «Данга Люкс», ТОВ «Айворі К», ПП «Люсіанна 2014», ПП «Естрета», ТОВ «Філлах», ТОВ «Ланже», ТОВ «Інсбург-АВ», ТОВ «Довіль 2014», ТОВ «Біарріцц», ТОВ «Аронт», ПП «Вайгар», ТОВ «Копперо», ТОВ «Ікаст», ТОВ «Трофорс», ПП «Антон-М», TOB «Норвей», TOB «Лофтус», TOB «Аргус Люкс», ПП «Крокус лтд», ТОВ «Еріда-2014», ТОВ «Лес-Ком», ТОВ «Тейя-2014», ТОВ «Ісовер Юг», ПП «Град-Тент», ТОВ «Прім'єра УКР», ТОВ «Іко-3», ТОВ «Ту Плюс», ТОВ «Грейпфрут Епл», ТОВ «Буромакс-Екстра», ТОВ «Кліп Груп», ПП «Мегаформ-Х», ПП «Гео Тріп», ПП «Еко Світ-Тріс», ТОВ «Леруж Плюс», ПП «Овіньйон М», ПП «Фармасі Тех», ПП «Реймс Експрес», ПП «Інтер Полі-Фарб» за період із 01.01.2014 року по 31.03.2015 року, за результатами якої складено акт від 06.08.2015 року №37/28-10-42-10/31720260.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних в ПП «Білдінг Стаф» послуг з технічного обслуговування ліній зв'язку та в ТОВ «Лед-Тек» послуг з технічного обслуговування обладнання (автоматичних телефонних станцій), з огляду на непідтвердження реального характеру здійснення господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на податкову інформацію, що надійшла від органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації контрагентів ПрАТ «Датагруп», де зазначено про неперебування цих осіб за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також відсутність у них майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Крім того, Офіс звертав увагу на недоліки представленої ПрАТ «Датагруп» первинної документації.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №0001854201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1027703,00 грн., у тому числі 685135,00 грн. за основним платежем та 342568,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що складені з недоліками первинні документи не можуть слугувати належними доказами реального характеру здійснених господарських операцій, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення прийнято органом державної фіскальної служби на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (робіт) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт реального здійснення відповідних господарських операцій та їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, реальність здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг у ПП «Білдінг Стаф» та ТОВ «Лед-Тек» засвідчується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями, актами звірки взаємних розрахунків, документами, що передавались виконавцям для здійснення робіт з технічного обслуговування (картограмами об'єктів, технічними даними, розрахунками, тарифами, бухгалтерськими довідками про перебування на балансі активів, щодо яких надавались послуги з обслуговування, тощо) та свідчать про господарський характер понесених ПрАТ «Датагруп» витрат.

Наведені документи підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій з придбання спірних послуг, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

При цьому, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, цілком об'єктивно відхилив посилання відповідача на недоліки поданих позивачем документів як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскілки певні недоліки первинних та розрахункових документів, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте, як у даній ситуації, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Не подано відповідачем й допустимих і належних доказів на підтвердження недобросовісності ПрАТ «Датагруп» як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач, а також ПП «Білдінг Стаф» та ТОВ «Лед-Тек» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

В свою чергу, за встановлених судом апеляційної інстанції в розглядуваній справі обставин доводи Офісу на обґрунтування фіктивного характеру проведених операцій щодо відсутності в постачальників ПрАТ «Датагруп» матеріальних та трудових ресурсів також не можна визнати об'єктивними, оскільки така відсутність не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагентів на праві оренди або лізингу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку про правомірність відображення ПрАТ «Датагруп» у податковому обліку господарських операцій з придбання в ПП «Білдінг Стаф» та ТОВ «Лед-Тек» послуг.

Отже, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун