Ухвала суду № 65905295, 05.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4179/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кобаля М.І., Кучми А.Ю., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника третьої особи-4 Джужи Р.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року у адміністративній справі № 826/4179/16 за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

16.03.2016р. до суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П., треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі - ПАТ "Дельта Банк"), про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.01.2015р., прийняті щодо реєстрації права власності на підставі іпотечних договорів від 24.05.2007р., 23.06.2006р. та 29.02.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача про державну реєстрацію права та їх обтяжень є протиправними, оскільки прийняті з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме відповідач не мав права реєструвати обтяження без вчинення нотаріальної дії та не перевірив факт наявності повідомлення іпотекодавців про відступлення прав за іпотечними договорами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича про державну реєстрацію та їх обтяжень від 08 січня 2015 року, індексний номер 18545017.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вчинялось жодної з перелічених у статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріальної дії зі спірним об'єктом нерухомого майна, отже, відповідач у межах спірних правовідносин не мав передбачених чинним законодавством підстав здійснювати функції державного реєстратора щодо цього майна.

Третя особа ПАТ "Дельта Банк" не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду прийнято із порушенням вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не прийнято до уваги договір між ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» від 08.12.2011р. купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно якого до АТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги за кредитними договорами, які були укладені раніше з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ПАТ «УкрСиббанк».

В судовому засіданні представник третьої особи ПАТ "Дельта Банк" підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.06.2006р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 (позичальник) був укладений договір про надання споживчого кредиту від 23 червня 2006 року №11013765000 на суму 172 500, доларів США (а.с.15).

24.05.2007 р. між тими же сторонами був укладений інший договір про надання споживчого кредиту від цієї дати №11158043000 на суму 50 000 доларів США (а.с.22).

29.02.2008 р. між тими же сторонами був укладений черговий договір про надання споживчого кредиту №11308242000 на суму 115 000 доларів США (а.с.32).

Крім того, з метою забезпечення зобов'язань за вказаними договорами про надання споживчих кредитів, між АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (іпотекодавці) укладались договори іпотеки нерухомого майна №13753В від 24.05.2007р. та 29.02.2008 р. щодо квартири АДРЕСА_1, які посвідчувались нотаріально (а.с.27, 39).

08.12.2011 р. між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ПАТ "УкрСиббанк" як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, до ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ "УкрСиббанк") від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 станом на 23.10.2015 р. (а.с.49), у розділі "актуальна інформація про державну реєстрацію права власності" зазначено наступна інформація про державну реєстрацію іпотеки:

- підстава виникнення іпотеки: договір від 24 травня 2007 року №1581; підстава внесення: рішення нотаріуса Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 січня 2015 року №18545017; відомості про суб'єктів: іпотекодавці - ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, іпотекодержатель - ПАТ "Дельта Банк"; номер запису про іпотеку 8348331;

- підстава виникнення іпотеки: договір від 23 червня 2006 року №3122; підстава внесення: рішення нотаріуса Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 січня 2015 року №18545017; відомості про суб'єктів: іпотекодавці - ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, іпотекодержатель - ПАТ "Дельта Банк"; номер запису про іпотеку 8348327;

- підстава виникнення іпотеки: договір від 29 лютого 2008 року №13753В; підстава внесення: рішення нотаріуса Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 січня 2015 року №18545017; відомості про суб'єктів: іпотекодавці - ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, іпотекодержатель - ПАТ "Дельта Банк"; номер запису про іпотеку 8348306.

Отже, вказане свідчить, що відповідно до рішення нотаріуса Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.01.2015 року №18545017 зареєстровано обтяження на спірний об'єкт нерухомого майна на користь ПАТ "Дельта Банк" на підставі трьох договорів іпотеки.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами, не є спірними, і апелянтом та відповідачем не спростована.

Рішення судом апеляційної інстанції прийнято на підставі наявних у матеріалах справи доказів, і колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем на вимогу суду першої і апеляційної інстанції не були надані матеріали реєстраційних справ, у тому числі оскаржувані рішення, отже, судом встановлено факт наявності оскаржуваного рішення на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.49).

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на день виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1952 в редакції на день прийняття відповідачем спірного рішення 18.01.2015р.) визначені правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст.2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно цієї ж статті, державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;

Частиною 5 ст. 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться у порядку встановленому ч. 1 ст. 15 Закону №1952, а саме:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 2 статті 9 Закону № 1952 визначені повноваження державного реєстратора, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8 -1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону №1952 передбачений перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 24 Закону України "Про іпотеку", відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

Статтею 25 вказаного Закону встановлено, що передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця. У передавальному написі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна. Передавальний напис підписується зазначеним у заставній іпотекодержателем, а якщо цей напис не перший - власником заставної, зазначеним у попередньому індосаменті. Індосант - юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою. У тексті передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здійснюється передача заставної. Написи на заставній, що забороняють її наступну передачу, є недійсними. У разі недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист, написи на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле, вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса. Окремі аркуші заставної не мають юридичної сили. Індосант зобов'язаний у п'ятиденний строк письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не припустити виконання основного зобов'язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов'язку індосантом передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків. Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, індосант зобов'язаний передати індосату копії документів, що підтверджують отримані платежі та реєстр отриманих платежів за заставною.

Стаття 26 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Передача заставної не вимагає державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку. Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, та дійсність заставної, але індосант, якщо інше не передбачене умовами індосаменту, не відповідає за виконання іпотекодавцем чи боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимог за заставною. За фактом передачі заставної індосант засвідчує індосату, що на момент передачі заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов'язання і він здійснив відповідно до умов заставної всі платежі, належні до сплати до дати передачі заставної, якщо індосат не був письмово повідомлений індосантом про інше. Індосант несе відповідальність перед індосатом за будь-які збитки, завдані внаслідок невиконання цієї умови. Боржник може відмовитись здійснювати платежі за заставною на користь індосата, який добросовісно набув заставну шляхом здійснення платежу індосанту і не знав про недостовірність відомостей, що містяться в заставній, або про недійсність заставної чи про інші заперечення боржника щодо здійснення платежів за заставною, тільки у разі належного виконання боржником основного зобов'язання або якщо заставна була видана під впливом обману, насильства, погрози чи зловмисної домовленості сторін. Інші обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні платежів за заставною. До отримання письмового повідомлення від індосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здійснювати платежі на користь індосанта. У цьому разі боржник не несе відповідальності перед індосатом за здійснення таких платежів індосанту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович - прийняв спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.01.2015р., але при цьому нотаріальні дії зі спірним об'єктом нерухомого майна ним не вчинялись.

Крім того, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази повідомлення ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (позивача та третіх осіб) про відступлення прав за іпотечними договорами до ПАТ "Дельта Банк", як то передбачено вимогами ст. 24 Закону України "Про іпотеку" у письмовій формі у п'ятиденний строк. Вказане апелянтом не спростовано.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач у межах спірних правовідносин не мав передбачених чинним законодавством підстав здійснювати функції державного реєстратора щодо цього майна, оскільки він нотаріальні дії зі спірним об'єктом нерухомого майна не вчиняв, внаслідок чого, позовні вимоги є обґрунтованими і судом першої інстанції вірно задоволені.

Наведені апелянтом доводи колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При прийнятті рішення у справі колегія суддів прийняла до уваги правову позицію ВАСУ при розгляді справи № К/800/44973/15.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року у адміністративній справі № 826/4179/16 за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправними та скасування рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Кобаль М.І.