Ухвала суду № 65905152, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16076/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Росія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта Росія» (далі - Позивач, ТОВ «Шахта Росія») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Відповідач, Держгеонадра України) про:

- визнання протиправними дій;

- скасування припису від 23.09.2016 року №11 про усунення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2017 року позов задоволено частково - скасовано припис від 23.09.2016 року №11, винесений щодо ТОВ «Шахта Росія» про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки припинення підготовчих робіт стало наслідком форс-мажорних обставин, про що належним чином повідомлено Відповідача, кінцевий термін проходження гірничих виробок для Позивача не настав, а помилка у спеціальному дозволі не залежить від волі ТОВ «Шахта Росія», порушення вимог законодавства у сфері надрокористування відсутні, а тому оскаржуваний припис підлягає скасуванню. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог суд зазначив, що саме до повноважень Держгеонадра України належить видання обов'язкових до виконання приписів про усунення порушень.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що недотримання Позивачем вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року №5614, свідчить про обґрунтованість винесення Держгеонадрами України оскаржуваного припису, що не було враховано судом першої інстанції.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив суд її вимоги задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав її необґрунтованості.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Держгеонадрами України 25.07.2012 року видано Позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами №5614 (а.с. 130-131), а саме на видобування кам'яного вугілля і супутніх корисних копалин (далі - спеціальний дозвіл).

У вересні 2016 року працівниками Держгеонадр України на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 02.09.2016 року у справі №263/10960/16-к (а.с. 164-165), наказу від 06.09.2016 року №293 (а.с. 194) та направлення на проведення перевірки від 08.09.2016 року №16400/13/14-16 (а.с. 195) проведено позапланову перевірку ТОВ «Шахта Росія» з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).

У ході перевірки встановлено порушення:

- ст. 24 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 - з лютого 2014 року припинено проведення підготовчих гірничих виробок з метою підготовки запасів вугілля 2 південної лави північного похилу ІІ ступені пласта 11 до відпрацювання;

- ст. 24 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 - затримується виконання чинної Програми робіт, що є додатком до Угоди про умови користування надрами ТОВ «Шахта Росія», в частині проходження гірничих виробок;

- Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 - у бланку спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року №5614, наданого ТОВ «Шахта Росія», у графі «Відомість по власника» є технічна помилка, замість міста Новогродівка вказане місто Новгородівка.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 23.09.2016 року №11 (а.с. 195-200).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис №11 від 23.09.2016 року (а.с. 206), яким зобов'язано Позивача у строк до 14.10.2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати у письмовій формі до департаменту державного геологічного контролю Держгеонедр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. Крім того, наказом від 16.11.2016 року №429 зупинено Позивачу дію спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 207).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з приписів ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. п. 4, 5, 16 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року №1294, п. 1, 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 Положення про Державну службу геології та надр України, а також ряду норм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, суд першої інстанції прийшов до висновку, що маючи повноваження виносити приписи про усунення порушень, Відповідач не врахував, що припинення підготовчих робіт стало наслідком форс-мажорних обставин, про що належним чином повідомлено Держгеонадра Україин, кінцевий термін проходження гірничих виробок для Позивача не настав, а помилка у спеціальному дозволі не є порушенням, допущеним ТОВ «Шахта Росія», що, у свою чергу, свідчить, що оскаржуваний припис підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно ч. 1 ст. 18 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 24 Кодексу визначають, що користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до ст. 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

У частинах 1, 3 статті 61 Кодексу закріплено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174) Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Приписи ст. 62 Кодексу України про надра визначають, що орган державного геологічного контролю перевіряє, зокрема, виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення; виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень; дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами; своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

Орган державного геологічного контролю має право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органу державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.

Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року №1294 Порядок здійснення державного геологічного контролю (далі - Порядок №1294).

Згідно п. 16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Відповідача видавати обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, що свідчить про безпідставність позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення оскаржуваного припису.

Надаючи оцінку позиції суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування вищезгаданого припису, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (далі - Порядок №615), регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Відповідно до п. 10 Порядку №615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після їх підписання.

Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються органом з питань надання дозволу та підлягають публікації на його офіційному веб-сайті.

Як вбачається зі змісту виданого Позивачу спеціального дозволу, невід'ємною частиною даного дозволу є Угода про умови користування ділянкою надр від 25.07.2012 року №5614 у редакції від 11.04.2016 року (далі - Угода).

Згідно п. 3.1 Угоди умови користування надрами, види та строки виконання надрокористувачем робіт з метою видобування корисних копалин - вугілля кам'яного протягом строку дії дозволу визначається в програмі робіт з видобування корисних копалин, яка підписується сторонами і є додатком 2 та невід'ємною частиною цієї Угоди.

Пунктом 5.3 Угоди закріплено, що при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди надрокористувач зобов'язаний, зокрема, проводити та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт.

При цьому, у п. 9.1 Угоди зафіксовано, що невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією Угодою є виправданим і не спричиняє відповідальності у тому разі, якщо таке невиконання чи неналежне виконання викликані обставинами непереборної сили (надзвичайна або невідворотна за даних умов непереборна подія, випадок).

Обставинами непереборної сили вважаться такі події: війна, воєнні дії, повстання, мобілізація, страйк, епідемія, пожежа, вибухи, природні катастрофи та інші події, що не залежать від волі сторін (п. 9.2 Угоди).

Згідно п. 9.3 Угоди у разі виникнення обставин непереборної сили сторона, для якої виникли такі обставини, зобов'язана протягом 7 днів з моменту їхнього виникнення, повідомити іншу сторону про такі обставини та надати документи, що підтверджують їх настання. У випадку несвоєчасного повідомлення сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, позбавляється права посилатися на їх дію.

Системний аналіз наведених положень Угоди дає підстави для висновку, що за надрокористувачем закріплений обов'язок здійснювати фінансування та проведення робіт у терміни та у межах, передбачених у Програмі робіт. Водночас, невиконання таких зобов'язань надрокористувачем не тягне за собою негативних наслідків для нього у випадку невчинення таких дій внаслідок обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 17.06.2014 року №73 (а.с. 171-174), до якого було додано, зокрема, лист Донецької торгово-промислової палати від 10.06.2014 року №1000/12-12/03 (а.с. 166-170), в якому було зафіксовано, що невиконання зобов'язань за Угодою мало місце у період дії антитерористичної операції на території Донецької області за наявності фактів збройних зіткнень на вказаній території, блокування органів влади, збройного захоплення території аеропорту, що, за своїм характером, не залежало від волевиявлення ТОВ «Шахта Росія», інших сторін та третіх осіб, обставини є форс-мажорними для ТОВ «Шахта Росія». При цьому, існування вказаного висновку Донецької ТПП було відображено й в акті перевірки від 23.09.2016 року №11.

За таких обставин, як було вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки спеціальний дозвіл виданий на територію у межах поля діючої шахти ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», яке розташоване в Красноармійському районі Донецької області, Позивачем було належним чином повідомлено Відповідача про існування форс-мажорних обставин, твердження Держгеонадра України про безпідставне припинення з лютого 2014 року проведення підготовчих гірничих виробок з метою підготовки запасів вугілля 2 південної лави північного І похилу ІІ ступені пласта 11 до відпрацювання, є безпідставним, а висновок щодо порушення у цій частині вимог ст. 24 Кодексу України про надра та Порядку №615 - необґрунтованим.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва правильно звернув увагу, що згідно Програми робіт з видобування корисних копалин вугілля пластів 11 (а.с. 142), що є додатком 2 до Угоди, продовжено підготовку родовища до розробки проходження гірничих виробок до 3 кварталу 2016 року - 4 кварталу 2017 року. Тобто, на момент перевірки кінцевий термін підготовки родовища до розробки проходження гірничих виробок не настав, що свідчить про помилковість висновків Відповідача щодо порушень Позивачем ст. 24 Кодексу України про надра та Порядку №615 в частині затримки виконання чинної Програми робіт, що є додатком до Угоди про умови користування надрами ТОВ «Шахта Росія», в частині проходження гірничих виробок.

Оцінюючи твердження суду першої інстанції про те, що наявність технічної помилки у спеціальному дозволі не може бути порушенням, допущеним Позивачем, з огляду на суб'єкта видачі такого дозволу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пп. пп. 9-11 п. 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Відповідно до п. 12 Порядку №615 в редакції, яка була чинна на момент видачі Позивачу спеціального дозволу, дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в Держгеонадрах.

У дозволі зазначаються: реєстраційний номер і дата видачі; підстави для надання дозволу; вид користування надрами; відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання; вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827, її запаси на час надання дозволу; найменування органу, який затвердив (апробував) запаси корисної копалини, дата складення і номер протоколу (для дозволів на видобування корисних копалин); мета користування надрами; джерело фінансування робіт; особливі умови; відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта); відомості про погодження надання дозволу; строк дії дозволу.

Таким чином, оскільки суб'єктом видачі спеціального дозволу є Держгеонадра України, допущення технічної помилки при цього заповненні та видачі не може охоплюватися обсягом відповідальності надрокористувача, про що вірно зазначив суд першої інстанції, вказуючи на безпідставність твердження Відповідача про порушення ТОВ «Шахта Росія» Порядку №615 в указаній частині.

Оскільки доводів, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції, Апелянтом наведено не було, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Росія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, скасування припису - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.