Ухвала суду № 65894452, 10.04.2017, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Справа №678/100/15-к

Провадження №1-кп-678-7/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря Козка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Летичів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240180000354 від 01 серпня 2015 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Арсенюк В.М.,

потерпілий ОСОБА_2,

його представник ОСОБА_3,

потерпілі: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

їх представник ОСОБА_8,

потерпілий ОСОБА_9,

обвинувачений ОСОБА_1,

його захисник ОСОБА_10,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Арсенюком В.М. заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до двох місяців з підстав його закінчення 15 квітня 2017 року.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на тяжкість злочину, оскільки за вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки на теперішній час не визнає своєї вини, до вчинення ДТП постійно перебував в США і це дає підстави вважати, що перебуваючи на волі він намагатиметься втекти за кордон та уникнути кримінальної відповідальності. Означений ризик є основним, оскільки судом допитано свідків, потерпілих, експертів, досліджено майже усі матеріали кримінального провадження;

обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; оскільки після скоєння ДТП, з метою приховування слідів злочину - одягу, на якому могли міститись сліди вчинення ним кримінального правопорушення, відразу покинув місце події, а дядько обвинуваченого ОСОБА_11 на місці вчинення ДТП витирав кермо автомобіля Toyota Land CRUISER, що підтвердили свідки. Як досудовим розслідуванням, так і під час судового розгляду достовірно встановлено, що на момент ДТП обвинувачений перебував у одязі чорного кольору, однак в ході проведення обшуків за місцем його проживання зазначеного одягу знайдено не було.

Батько обвинуваченого ОСОБА_9, який є потерпілим, погрожував потерпілому ОСОБА_2 вбивством і на даний час проводиться досудове розслідування.

Зібрані слідством докази, а також покази допитаних свідків, свідчать про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Під час судового розгляду учасники процесу неодноразово бачили зухвалу поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_9, направлену на тиск та погрози потерпілих.

На даний час не встановлено обставин, які б свідчили, що вказані ризики зникли і вже не виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, тому прокурор просить задовольнити клопотання.

Потерпілий ОСОБА_2 і його представник адвокат ОСОБА_3, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора та вказали, що ті ризики, на які посилається прокурор, продовжують існувати й на даний час, вони не зникли. Поведінка обвинуваченого та його батька свідчать про тиск на потерпілих. Потерпілим внаслідок ДТП заподіяна непоправна шкода у звязку із смертю дітей, про цю шкоду зазначено у поданих суду на розгляд цивільних позовах, сума позовних вимог складає понад 2 млн. грн., тому зазначена обставина обовязково має бути врахована судом при вирішенні клопотання прокурора, як і тяжкість можливого покарання за вчинене.

Потерпілий ОСОБА_9 вказав, що при вирішенні клопотання прокурора покладається на розсуд суду, однак вважає, що прокурор у клопотанні посилається на недоведені в судовому засіданні факти витирання його братом керма в автомобілі, його син не був одягнутий у той одяг, який йому інкримінується стороною обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1, його захисник ОСОБА_10 вказали, що відсутні ті ризики, про які зазначено в клопотанні прокурора, таке будується на припущеннях, в сторони обвинувачення відсутні прямі докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, свідки під час допиту в суді давали інші свідчення, ніж ті, на які посилається прокурор в клопотанні, саме клопотання прокурора фактично є незмінним з 04 серпня 2015 року. Жоден свідок не вказав, що за кермом був саме ОСОБА_1, ряд свідків вказали, що водієм автомобіля був потерпілий ОСОБА_2

Наголошують, що позиція обвинуваченого є активною, він намагається довести свою невинуватість, бо не був за кермом автомобіля в момент ДТП. Основний доказ сторони обвинувачення комплексна експертиза, як і показання з цього приводу експертів, не є категоричною, а припускає можливість обвинуваченого бути за кермом авто. Але проведені під час розгляду справи в суді експертизи спростовують винуватість обвинуваченого і вказують на протилежне за кермом з двох осіб, які перебували в автомобілі, був не обвинувачений.

Обвинувачений не намагався і не намагається переховуватись, його паспорт для виїзду за кордон анульований; він не може знищити, сховати або спотворити докази по справі, бо такі зібрані слідством та знаходяться виключно у сторони обвинувачення в чому могли учасники процесу переконатись в названому судовому засіданні; можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків виключається, такі вже допитані судом. Посилання потерпілих на тиск є необґрунтованим, оскільки потерпілі самі чинять тиск на родину обвинуваченого, а емоційні вислови обвинуваченого жодним чином не можуть свідчити про вплив, оскільки й потерпілі аналогічним чином чинять відносно обвинуваченого, ображають його в судовому засіданні.

Просять врахувати, що обвинувачений тривалий час під вартою з серпня 2015 року і на даний час немає будь-якої реальної можливості переховуватись від суду та органів досудового розслідування, він бажає в суді довести свою невинуватість, тому будь-який інший запобіжний захід зможе запобігти вказаним прокурором ризикам.

В умовах ізоляції від суспільства для обвинуваченого не може бути надана належна медична допомога.

Заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою 04 серпня 2015 року в звязку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

В подальшому ухвалами слідчих суддів, а також ухвалами суду на стадії судового провадження обраний обвинуваченому запобіжний захід неодноразово продовжувався.

Судом вказані рішення обґрунтовувались наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і зазначалось, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.

Судом встановлено, що на час розгляду клопотання 10 квітня 2017 року не зменшились ризики, які передбачені пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих про що вони неодноразово звертали увагу суду в судовому засіданні, тому застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, такий злочин згідно ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України).

З обвинувального акта та досліджених судом доказів вбачається, що наслідком дорожньо-транспортної пригоди є загибель трьох осіб.

Наявність обвинувального акта в суді свідчить про те, що в органу досудового розслідування існують вагомі докази вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).

При цьому, суд на даній стадії судового процесу не надає будь-яку правову оцінку діям обвинуваченого, а враховує вказану обставину в сукупності з іншими та ще раз наголошує, що за результатами повного та всебічного зясування всіх обставин справи судом буде прийняте судове рішення в якому й буде надана оцінка наданим сторонами кримінального провадження письмовим доказам, показам потерпілих, свідків, експертів, а також показам обвинуваченого в разі згоди давати покази в судовому засіданні.

Згідно матеріалів справи обвинувачений офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, має постійне місце проживання, раніше не судимий (п.п. 3, 4, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Потерпілими заявлено цивільні позови, в тому числі й до обвинуваченого ОСОБА_1, а саме: потерпілий ОСОБА_2 просить стягнути 3020,11 грн., потерпілий ОСОБА_12 просить стягнути 695170,71 грн., потерпіла ОСОБА_4 просить стягнути 689779,87 грн., потерпіла ОСОБА_5 просить стягнути 496978,22 грн., потерпілий ОСОБА_6 просить стягнути 496346 грн., потерпіла ОСОБА_7 просить стягнути на користь сина ОСОБА_13 495128 грн. та щомісячні виплати в звязку з втратою годувальника в сумі 98801,28 грн. (п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Сукупність вказаних обставин (ст. 178 КПК України) свідчить про те, що продовження строку саме обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу є доцільним.

Доводи потерпілого ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_10 не спростовують аргументи прокурора про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.

Судом завершено дослідження письмових доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, допитано заявлених сторонами експертів, розпочато в названому судовому засіданні огляд речових доказів, але не закінчено такий через їх значну кількість.

Крім того, стороною захисту заявлено також клопотання, яке судом задоволено, про огляд безпосередньо транспортного засобу, який також є речовим доказом і знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Летичівського РВ УМВС України в Хмельницькій області, що також займе деякий час.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Згідно змісту обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Враховуючи зазначені обставини, суд продовжує строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 201, 331, 350, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Хмельницької області ОСОБА_14 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, а саме з 10 квітня 2017 року по 08 червня 2017 року без визначення розміру застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_15

Суддя Летичівського

районного суду ОСОБА_15

Ухвала набрала законної сили 10 квітня 2017 року Секретар суду