Ухвала суду № 65894243, 10.04.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4184/17-кГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 11-сс/789/77/17 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Галіян Л.Є.

Суддів - Ваврів І. З., Лекан І. Є.,

при секретарі ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, без постійного місця проживання, українець, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючий, неодружений, раніше не судимий,-

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 00 год. 00 хв. 27 травня 2017 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 про затосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою відмовлено.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави у сумі 33 000 грн. (тридцять три тисячі гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Балінта Василя Васильовича» у кримінальному провадженні №12015210010002549 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2017 року).

У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 27 травня 2017 року наступні обов'язки:

- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утриматися від спілкування із свідками, потерпілими та підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні.

Роз'яснено ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Як слідує з оскаржуваної ухвали слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, в межах кримінального провадження №12017210010001070 від 28.03.2017р., звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 28.03.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 березня 2017 року, близько 22.00 години у ОСОБА_3, який перебував за адресою: вул. Гайова, м. Тернопіль, спільно з ОСОБА_8, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 26 березня 2017 року близько 22.00 години, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_8 увійшли в двір будинку № 15 по вул. Гайовій в м. Тернополі. Після чого, підійшли до вікна з правої сторони будинку. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_8, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає і їх дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження віконної рами будинку № 15 по вул. Гайовій в м. Тернополі, проникли в приміщення будинку та намагались викрасти газову колонку, яка була вмонтована на стіні. Проте, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для завершення кримінального правопорушення до кінця, не закінчили його з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці скоєння кримінального правопорушення.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201721001001070 від 28 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням в житло.

28.03.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Задовольняючи клопотання СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків та постійного місця проживання, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати.

Свої доводи аргументує тим, що в інкримінованих статтях КК України - ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України відсутня така кваліфікуюча ознака, зазначена в підозрі, як вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки ч.3 ст. 15 визначає що таке незакінчений замах, ч.3 ст. 185 КК України характеризується способом вчинення крадіжки, не згадуючи при цьому кількість осіб.

Відзначає, що крадіжка характеризується матеріальним складом, який відповідає вартості майна, на яке спрямоване злочинне посягання. Суд не дослідив матеріальний склад злочину і не встановив взагалі його наявність, що б належним чином його можна було відрізнити від ст. 51 КуАП та ст. 162 КК України.

Наявність двох учасників не обов'язково свідчить про змоу між ними, а за відсутності кваліфікаційної ознаки - вчинене групою осіб за попередньою змовою, необхідно встановити вину кожного з них і відповідно належним чином кваліфікувати. Тим більше, що свідок ОСОБА_9 бачив, що тільки один чоловік тримав у руках котел, при цьому впізнання особи, яка скоїла злочин, слідством проведено не було.

Вважає, що судом не враховано, що у підозрюваного є постійне місце проживання, він перебуває у фактичних шлюбних відносинах із гр. ОСОБА_10 та має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_11 (01.03.2008 р.н.), позитивно характеризується по місцю проживання, що підтверджується відповідними довідками.

Крім того, ОСОБА_3 є особою молодого віку та раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, активно сприяв слідству та щиро розкаявся, тому є підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до тяжкого кримінального правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, у вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюються ще й інша особа, а отже існує ризик вільного їх спілкування з підозрюваним, що перешкоджатиме кримінальному провадженню. Крім того існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків з боку підозрюваного.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, ніде не працює, не має постійного місця проживання, а тільки місце реєстрації, враховуючи його репутацію та відсутність стійких соціальних зв'язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, що свідчить про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_12