Ухвала суду № 65889580, 11.04.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/1644/16-ц Провадження № 22-ц/795/726/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Наполов М. І. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2017 року у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_6, малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_6, про виселення з розташованої у будинку №2 по вулиці Князя Ігоря в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області квартири №34 та зняття з реєстрації,

- третя особа у справі - Служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області просить скасувати рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2017 року та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки норми ЖК УРСР не містять окремих положень про строки позовної давності. Апелянт зазначає, що норма ст.62 ЖК УРСР не має відношення до даного спору, оскільки договір найму житлового приміщення міська рада не укладала, на що суд першої інстанції уваги не звернув, незважаючи на вимоги ст.61 ЖК УРСР. Також апелянт звертає увагу суду на той факт, що про зняття з реєстрації та звільнення службового житла ОСОБА_8 міську раду не повідомляв. Про це стало відомо лише 27.07.2016 після звернення до органу реєстрації. ОСОБА_8 не виконав вимоги п.31 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР», затверджених ОСОБА_9 Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявилася. Про час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 01.04.2017 поштового відправлення. В письмових запереченнях від 03.04.2017 просила рішення суду залишити без змін.

Третя особа Служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради - належним чином була повідомлена про час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 01.04.2017 поштового відправлення, проте свого представника до суду не направила. В письмовій заяві від 03.04.2017 просила про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, судом не встановлено поважних причин пропущення позивачем строку позовної давності.

Такий висновок суду повністю відповідає матеріалам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Так, судом по справі встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області «Про надання службового житла» від 20 березня 2003 року №35 квартиру АДРЕСА_1, що належить міській раді, переведено в розряд службової і передано для обслуговування Н-Сіверському ТОВ «ЖЕК». Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та клопотання Новгород-Сіверської прокуратури дане житлове приміщення надано заступнику прокурора Новгород-Сіверського району Кривичу Ігорю Володимировичу на склад сімї 2 особи (а.с.4).

В травні 2010 року Новгород-Сіверська міська рада звернулася з позовом в якому просила виселити ОСОБА_8, ОСОБА_6 разом з усіма особами, які з ними проживають з квартири АДРЕСА_2, мотивуючи тим, що ОСОБА_8 переведений на роботу в прокуратуру Менського району. Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07.10.2010 в задоволенні позову відмовлено (а.с.17).

11 червня 2012 року ОСОБА_8 був звільнений з органів прокуратури Чернігівської області за власним бажанням (а.с.5). З 11.10.2012 ОСОБА_8 працював на посадах прокурора Купянської міжрайонної прокуратури Харківської області, прокурора прокуратури Балаклійського району Харківської області. З 15.12.2015 ОСОБА_8 працює на посаді прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (а.с.8).

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.09.2012 розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.6).

В березні 2013 року Новгород-Сіверська міська рада вдруге звернулася з позовом про виселення ОСОБА_8 і ОСОБА_6 зі службового жилого приміщення та зобовязання вчинити дії. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29.03.2013 провадження у справі було закрито на підставі ст.205 ЦПК України (а.с.19).

За відомостями Відділу державної реєстрації Новгород Сіверської міської ради Чернігівської області від 27.07.2016 ОСОБА_8 20.09.2013 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання (а.с.7).

Відповідно до довідки про склад сімї від 28.07.2016 в спірній квартирі АДРЕСА_4 зареєстрована ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Актом № 1 встановлення осіб, які проживають в службовій квартирі міської ради за адресою АДРЕСА_5 від 19 серпня 2016 року встановлено, що в спірній квартирі фактично проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.10).

Позов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про виселення з підстав, що передбачені ст.109,124,125 ЖК УРСР предявлений позивачем 07.10.2016.

До ухвалення рішення суду - 17.02.2017 - ОСОБА_6 подано заяву про застосування позовної давності (а.с.69).

Колегія суддів вважає, що строк позовної давності у даній справі слід рахувати з 21.09.2013 наступний день після зняття ОСОБА_8 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання, оскільки саме з цією подією позивач повязує новий позов про виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Житловий кодекс УРСР не містить окремих положень про строки позовної давності, проте, як передбачено статтею 62 цього Кодексу, при розгляді спорів, що випливають з договору найму жилого приміщення, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 при розгляді справи № 6-2913цс15.

З огляду на положення ст.360-7 ЦПК України, висновок ВСУ щодо застосування норми права є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень.

Оскільки право на звернення до суду із зазначеним позовом у Новгород-Сіверської міської ради виникло після зняття ОСОБА_8 з реєстрації у вересні 2013, то трирічний строк позовної давності закінчився 21.09.2016. Підстави для поновлення цього строку позивач не навів.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним у справі доказам, визначився з характером спірних правовідносин, вірно застосувавши зазначені вище положення закону, обґрунтовано відмовив в задоволені позову.

Доводи апелянта щодо відсутності договору найму житлового приміщення з відповідачем ОСОБА_6 і безпідставності застосування судом ст. 62 ЖК УРСР є безґрунтовними, оскільки, по-перше, відповідно до довідки про склад сімї від 28.07.2016 наймачем квартири є саме ОСОБА_6, а по-друге, відповідно до ч.2 ст. 123 ЖК УРСР, до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

Доводи щодо обізнаності позивача про своє порушене право з 2016 року є голослівними і такими, що спростовуються наявними у справі судовими рішеннями.

Оскільки суд дійшов висновку про застосування наслідків спливу позовної давності, посилання позивача в апеляційній скарзі на докази, які на його думку свідчать про безпідставність проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спірному житловому приміщення на правильність ухвалення рішення не впливає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані по справі докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що підстави для виселення відповідача із спірного приміщення відсутні.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області - відхилити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: