Ухвала суду № 65886687, 10.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7760/15-ц 10.04.2017 10.04.2017 10.04.2017

Провадження №22-ц/784/876/17

Справа № 489/7760/15-ц

Провадження № 22-ц/784/876/17 Головуючий у 1 - й інстанції ОСОБА_1

Категорія 44 Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

10 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

- представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2017 року, ухвалене за позовом виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (далі КП «СКП «Гуртожиток»), про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

встановила:

21 грудня 2015 року виконком Миколаївської міської ради пред'явив до суду зазначений позов, який обґрунтував наступним.

Кімната № 156 в гуртожитку по провулку Кобера, 13 в м. Миколаєві належить до комунальної власності міста і перебуває на балансі КП «СКП «Гуртожиток».

З 1997 року в ній зареєстрований наймач ОСОБА_4

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 без поважних причин з 2005 року в кімнаті не проживав, мав заборгованість по квартирній платі в сумі 165 грн. 68 коп. та на положення ст. 71 ЖК України, позивач просив визнати його таким, що втратив право користування нею.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував, посилаючись на те, що не проживав в кімнаті через його підприємницьку діяльність у сфері комп'ютерних технологій та необхідність виконання роботи за межами м. Миколаєва. Крім того, вказував, що в кімнаті знаходилися його речі, іншого житла у нього немає, періодів не проживання в кімнаті в шість місяців не допускав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою № 156 в гуртожитку за адресою: пров. Кобера, 13 в м. Миколаєві. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов виконкому Миколаївської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт не проживання ОСОБА_4 в спірному жилому приміщенні протягом шести місяців.

-2-

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на законі та наявних доказах у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що кімната № 156 в будинку гуртожитку по вул. Кобера, 13 в м. Миколаєві, житловою площею 25, 40 кв.м., належить до комунальної власності м. Миколаєва та перебуває на балансі КП «СКП «Гуртожиток». Жиле приміщення не включене до числа службових та не приватизоване.

Відповідно до довідки форми № 3 в кімнаті з 24 червня 1997 року значився зареєстрованим ОСОБА_4 (а.с.4). Станом на 13 серпня 2015 року він мав заборгованість по оплаті квартирної плати в сумі 165 грн. 68 коп., яку 14 березня 2016 року погасив в сумі 300 грн.

З акту від 17 серпня 2015 року № 490, складеного представниками КП «СКП «Гуртожиток» та мешканцями кімнат гуртожитку № 160 - ОСОБА_6, № 157-159 - ОСОБА_7 та № 155 - ОСОБА_8 слідує, що з 2005 року в спірній кімнаті гуртожитку не проживають. Кімната постійно здається в оренду, на кухні робоче місце відсутнє (а.с. 7).

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач, або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться судом.

Таким чином, підставою для визнання наймача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є не тільки не проживання в спірному жилому приміщенні понад шість місяців, а і в разі відсутності поважних причин тривалого не проживання.

Так, суд першої інстанції посилаючись на покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитаних в судовому засіданні, які пояснили, що не бачили того, щоб відповідач проживав більше року в спірній кімнаті, він не має на кухні робочого місця, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ОСОБА_4 не проживав в кімнаті гуртожитку без поважних причин. На підтвердження вказаних фактів, суд обґрунтовано послався також на покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не змогли підтвердили періодичність проживання відповідача в спірному житловому приміщенні.

До того ж, покази цих свідків узгоджуються з поясненнями ОСОБА_4, який факт не проживання в спірному житловому приміщенні не заперечував.

При цьому, належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що його не проживання в кімнаті гуртожитку було перервним протягом шести місяців, та (або) з поважних причин, позивач суду не надав, хоча це згідно ст. 60 ЦПК України, є його обовязком. Надані відповідачем акт приймання-передачі до Договору № 14 суборенди нежитлового приміщення від 05 травня 2015 року, за умовами якого він прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 6 кв.м за адресою:м. Одеса, Військовий узвіз, 5/1 з компютерним обладнанням та договір № 16 - 13.09 про виконання робіт та надання послуг у галузі інформаційних технологій від 13 вересня 2016 року, за змістом якого домашня адреса відповідача зазначена м. Одеса, вул. Толбухіна, 10, правильність висновків суду не спростовують.

Саме по собі зазначення в особистих документах та інших документах даних про проживання відповідача за адресою спірного житла не є свідченням його користування цим житловим приміщенням. Зазначене також не дає підстав вважати, що строк тимчасової відсутності відповідача був продовженим.

-3-

Періодичне перебування відповідача в гуртожитку не свідчить про його повернення та проживання в житловому приміщенні кімнаті гуртожитку. Епізодична поява ОСОБА_4 в житловому приміщенні лише для виду з метою його утримання, на думку колегії суддів, не може розглядатися як повернення, що перериває перебіг шестимісячного строку.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, до розгляду спору в суді позивач не повертався в кімнату гуртожитку. Заяву про продовження строку тимчасової відсутності не подавав.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_4 втратив право на спірне житло, є вірним. При цьому порушення норм житлового законодавства, ст. 47 Конституції України та норм міжнародного права не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Отже, висновок суду ґрунтується на встановлених судом обставинах справи і вимог закону.

Таким чином, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід відхилити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача не підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

ОСОБА_12