Постанова № 65884731, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р. Справа № 821/4/17

Категорія: 8.3.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

(у звязку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новокаховської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 30 червня 2016 року №28507-23 з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 гривень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року №28507-23 з транспортного податку у сумі 25 000 грн.

В апеляційній скарзі Новокаховської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Новокаховської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САР №882787 01 листопада 2013 року позивачем зареєстровано автомобіль марки Porsche, модель Panamera, 2012 року випуску.

30 червня 2016 року Новокаховською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №28507-23, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25 000 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що положення Податкового кодексу України щодо транспортного податку можуть застосовуватися не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2017 року. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не надано суду доказів обґрунтованості та правомірності прийнятого ним рішення щодо оцінки автомобіля, що потягло за собою прийняття неправомірного податкового повідомлення рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування позивачу спірним рішенням транспортного податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн. було здійснено відповідачем на підставі положень пп.267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIІI.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIІI, положення якого набрали чинність з 01 січня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

До 2016 року пп.267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, та передбачав, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Отже, оскільки як вбачається з технічного паспорту на автомобіль (а.с.7), належний позивачці автомобіль марки Porsche, модель Panamera, 2012 року випуску має об'єм двигуна 2967 куб. см., то цей автомобіль не був об'єктом оподаткування транспортним податком до прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIІI.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Такий висновок колегії суддів ґрунтується на положеннях статті 4 Податкового кодексу України, за змістом якої податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Отже, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що для застосування у 2016 році нового транспортного податку в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIІI, такий новий транспортний податок повинен був бути запроваджений Верховною Радою України до 01 липня 2015 року, а до 15 липня 2015 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.

Оскільки цих вимог дотримано не було, то враховуючи положення пп.4.1.9 ст. 4, п.10.2 ст. 10, пп.12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України колегія суддів вважає, що у 2016 році нарахування зобовязань з транспортного податку з фізичних осіб повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Отже, враховуючи те, що належний позивачу автомобіль у 2016 році не був об'єктом оподаткування транспортним податком на підставі п.267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, то спірним податковим повідомленням-рішенням №28507-23 позивачу неправомірно нарахована сума цього податку в розмірі 25 000 грн.

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на те, що за Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIІІ новий податок не вводився, а лише вносились зміни до діючого транспортного податку, оскільки введені цим законом зміни повністю змінюють об'єкт оподаткування цим податком, а саме - замість легкових автомобілів до 5 років і з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. об'єктом оподаткування транспортним податком за цим законом стала нова категорія легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року в частині підстав для задоволення адміністративного позову.

Разом з цим, зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає вимоги Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо віднесення судових витрат на рахунок позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Новокаховської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1