Ухвала суду № 65883919, 04.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 р.Справа № 816/2017/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. по справі № 816/2017/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області треті особи Великобагачанський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

04 листопада 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи Великобагачанський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому, уточнивши позовні вимоги (а.с. 26-30), просив суд:

- визнати протиправними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Тетяни Юріївни щодо закінчення виконавчого провадження № 51456785;

- визнати протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Тетяни Юріївни від 19 жовтня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51456785.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач своїми діями по винесенню спірної постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання судового рішення боржником порушив його право на належне та повне виконання такого рішення суду, що набрало законної сили. У зв'язку з чим, така постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Постановою адміністративний ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Великобагачанський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 19 жовтня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51456785.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Третя особа, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 816/4710/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Полтавській області, тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління національної поліції в Полтавській області полковника поліції Бех О.В., Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Великобагачанського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції Бех О.В. від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_1 помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області у запас за пунктом 64 підпунктом "г" (через скорочення штатів).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області з 07.11.2015 року.

Зобов'язано Великобагачанський районний відділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по день поновлення на посаді. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Звернуто до негайного виконання постанову в частині поновлення на посаді /а.с.14-16,18-21/.

13 червня 2016 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по вказаній справі /а.с. 56/, який подано із заявою на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, на підставі останнім відкрито виконавче провадження № 51456785, про що винесено постанову від 21 червня 2016 року /а.с.58/.

Листом від 29 липня 2016 року № 21 Великобагачанський РВ УМВС України в Полтавській області повідомив відповідача про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 816/4710/15 в частині виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, на підтвердження чого долучено довідку про розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по 24 лютого 2016 року та платіжні доручення /а.с. 65-67/.

Постановою від 19 жовтня 2016 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з діями відповідача по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження та вважаючи за необхідне визнати протиправною та скасувати таку постанову, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом,іншими нормативно-правовими актами,прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягаютьт примусовому виконанню(далі - рішення).

В силу ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 49 Закону передбачено підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 жовтня 2016 року послугував лист боржника № 21 від 29.07.2016, яким повідомлено про виконання рішення суду та надано копії платіжних доручень від 29.06.2016 згідно яких стягувачу нараховано та проведено виплату коштів у розмірі 11022,82 грн.

Відповідачем у постанові про закінчення виконавчого провадження встановлено наступне: "Згідно довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виплачено кошти за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 24.02.2016 року, тобто до моменту прийняття судом рішення.

Проте, документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 51456785, зобов'язано Великобагачанський районний відділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по день поновлення на посаді.

Станом на дату винесення спірної постанови відповідачеві не було надано доказів на підтвердження поновлення на посаді позивача та проведення нарахування та виплати грошового забезпечення по дату такого поновлення.

Натомість на підтвердження виконання такого виконавчого документу Великобагачанським РВ УМВС України в Полтавській області надано довідку та платіжні доручення на підтвердження нарахування та виплати грошового зобов'язання позивачеві з 07 листопада 2015 року по 24 лютого 2016 року, що не є доказом належного виконання виконавчого документу в повному обсязі.

Адже, з копії Наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 686 о/с, вбачається що позивача, ОСОБА_1, поновлено на займаній посаді, лише 24 січня 2017 року. /а.с. 112/.

Відповідач, закінчуючи виконавче провадження з вказаних підстав, в оскаржуваній постанові зазначив, що згідно п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом" /а.с. 74/.

Так, судове рішення винесене судом з метою захисту порушеного права особи, повинно виконуватися в контексті його змісту, адже в іншому разі нівелюється значення та мета ухвалення цього рішення.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на положення КАС України та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для довільного тлумачення судових рішень, отже, в даному випадку, державним виконавцем неправомірно застосовано положення п.9 ч.1 ст. 39 та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зауважує, що державний виконавець, отримавши від боржника лист про виконання рішення суду лише в частині нарахування та виплати грошового забезпечення лише по 24 лютого 2016 року, не вирішив питання про проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 по дату такого поновлення включно - протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі повного виконання рішення суду.

Таким чином, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 жовтня 2016 року не встановлено належним чином факту виконання Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі № 816/4710/15, у повному обсязі згідно виконавчого документа, а саме поновлення позивача, ОСОБА_1, на посаді помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Запорожець Тетяни Юріївни від 19 жовтня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51456785 прийнята всупереч встановленому законом порядку, необґрунтована та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року по справі № 816/2017/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2017р. по справі № 816/2017/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.