Постанова № 65883794, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/7985/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоров П.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Рейди Богдана Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив поновити строк на подання скарги (адміністративного позову) на постанову у справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову серії ПС2 №898920 від 29 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ст..126 ч.1 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. , справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що жодних правопорушень про які йдеться у оскаржуваній постанові він не вчиняв, оскільки він не керував вказаним у постанові транспортним засобом та не перебував у ньому, а у вказаний у постанові час знаходився вдома, що виключає можливість вчинення ним будь-яких порушень правил дорожнього руху.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №898920 від 2 квітня 2016 року позивача притягнуто до відповідальності у вигляді накладення стягнення у сумі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без достатніх для цього підстав, відповідачем не доведено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, склад якого передбачено положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також відсутність доказів вчинення позивачем порушення п. 2.1а, 2.1б, 8.5 Правил дорожнього руху України, порушення ним вимог дорожньої розмітки 1.3.

Задовольняючи даний адміністративний позов та скасовуючи спірну постанову УПП суд першої інстанції виходив з того, що вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого неможливо встановити перетин подвійної суцільної лінії ОСОБА_2, неможливо встановити первинний напрямок автомобіля Інфініті, а також з відеозапису не видно, хто саме знаходився за кермом автомобіля. Аналогічне зафіксовано й постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2016 року, яка наявна у матеріалах даної справи та набрала законної сили.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

п. 2.1б реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

Частиною ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відеозаписом, який був належним чином досліджений колегією суддів, з відео регістратора патрульного автомобіля та нагрудної камери інспектора поліції зафіксовано, що рухаючись у правому ряді по вул. Люстдорфська дорога 55 патрульні поліції 1 роти 2 батальйону побачили, що автомобіль Інфініті QX 56, який рухався попереду відповідачів, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, в сторону вулиці Світанку, в зв'язку з чим включили сигнал сирени та декілька разів у гучно мовник наказали водієві здійснити зупинку. Непідкоряючись наказам поліцейських, водій автомобіля Інфініті QX 56 збільшив швидкість, продовжував рух до свого будинку після чого заїхав через автоматичні ворота у двір.

Після того, як автомобіль заїхав у двір, зі сторони водія до патрульних вийшов ОСОБА_2 Один із патрульних повідомив позивача, що ними було зафіксовано порушення правил дорожнього руху автомобілем, який щойно заїхав у двір та оголошено вимогу пред'явити посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль. ОСОБА_2 відмовився надавати документи працівникам поліції, сказав що порушення автомобілем Інфініті QX 56 правил перетину подвійної суцільної лінії їм "приснилось", вимагав у поліцейських надати докази порушення автомобілем Інфініті QX 56 ПДР, після чого, через тривалий час заявив, що автомобілем керувала його дружина.

Пунктом «а» п. 2.4 ПДР України, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в контексті даних спірних правовідносин ключовою обставиною, що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності є факт керування позивачем транспортного засобу.

Так, обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 зазначив, що він не керував автомобілем, тому не повинен був пред'являти документи. Крім того, вважає, що оскільки він знаходився поза межами автомобіля, то не мав статусу водія.

Однак такі твердження позивача суперечать доказам у справі, а саме:

- запереченнями, наданими інспектором 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України, з яких вбачається, що 29.04.2016 року ним було складено оскаржувану постанову, в якій зафіксовано, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом 29.04.2016 року о 14.10 в м. Одесі по вул. Люстдорська дорога 55е здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим скоїв адміністративне правопорушення.

- відеозаписами з місця події, які у своїй сукупності спростовують пояснення позивача, що за кермом була його дружина, оскільки з відеозапису видно, що дружина позивача, яка вийшла з будинку, не розуміла що трапилось, і на пояснення поліцейських про те, що її чоловік скоїв перетин двох суцільних смуг спитала, що за таке порушення може бути та не заперечувала факту, що за кермом знаходився не чоловік а вона сама. І вже після того, коли ОСОБА_2 сказав що автомобілем керувала дружина, вона підтвердила цей факт.

З урахуванням наявності протиріч у поясненнях позивача, з урахуванням інших матеріалів справи, судова колегія вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки таким чином позивач намагається уникнути відповідальності. Інших належних доказів на підтвердження обґрунтованості свого позову в ході розгляду справи позивачем надано не було.

В той же час, колегією суддів не було встановлено розбіжностей у інших доказах по справі, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову, як не було встановлено і особистої зацікавленості в даних спірних правовідносинах зазначених вище співробітників поліції, у зв`язку з чим їх доводи судова колегія вважає належними та допустимими доказами по справі, які у сукупності з іншими матеріалами справи доводять скоєння позивачем правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності спірною постановою.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2016 року, яка набрала законної сили, встановлено тотожність висновків, щодо оцінки відеозапису, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності та приймаючи до уваги положення ч.1 ст.71 КАС України, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було повною та достатньою мірою обґрунтовано власну правову позицію в задоволення вимог, натомість УПП надало відповідні докази, що свідчать про правомірність спірної постанови відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про скасування постанови серії ПС2 №898920 від 2 квітня 2016 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Рейди Богдана Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик