Постанова № 65882273, 04.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 922/2656/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

позивача - Поддашкіна О.Ю. за довіреністю від 26.12.2016,

1-го відповідача - Кузнецова Н.А. за довіреністю №3-243110/832 від 13.02.2017,

2-го відповідача - Легка І.В. за довіреністю від 03.01.2017.

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Босенко К.В., дов. №360 від 02.06.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ (вх. №335 Х/2-8) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", м. Київ" (вх. №407 Х/2-8 )

на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Актив-Оіл", м. Харків

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, в особі Філії "Слобожанське регіональне управління"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., м. Харків

про визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочинів та визнання права власності,-

встановила:

У серпні 2016 позивач - ТОВ компанія "Актив Оіл" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 10.01.2017, просив суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою м. Харків, Проспект Ландау Льва (колишня пр. П'ятдесятиріччя СРСР), 22-Б, загальною площею 33,8 кв.м., Стаціонарної АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, 148, загальною площею 72,1 кв.м. посвідчений на виконання скасованого рішення Дзержинського районного Суду м. Харкова у цивільній справі № 638/21598/14 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Галиною Іванівною 29.12.2014 року реєстровий № 2552, укладений між ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанського Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, загальною площею 31,7кв.м посвідчений на виконання скасованого рішення Дзержинського районного Суду м. Харкова у цивільній справі № 638/21598/14 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Галиною Іванівною 30.12.2014 року реєстровий № 2554, укладений між ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанське Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

3. Застосувати наслідки недійсності правочинів та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Актив-Оіл" право власності на наступне нерухоме майно:

- Стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, 148, загальною площею 72,1 кв.м., що складається з наступних будівель та споруд: літ. "Б-1" - будівля стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м., літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК, літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслопіймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ. "С" зливне обладнання, літ. "Т" зливне обладнання;

- Нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, загальною площею 31,7 кв.м.

- Нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП) що знаходиться за адресою: м. Харків, Проспект Ландау Льва (колишня пр. П'ятдесятиріччя СРСР), 22-Б, загальною площею 33,8 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 (суддя Суслова В. В.) позов задоволено.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою м. Харків, Проспект Ландау Льва (колишня пр. П'ятдесятиріччя СРСР), 22-Б, загальною площею 33,8 кв.м., Стаціонарної АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, 148, загальною площею 72,1 кв.м. посвідчений на виконання скасованого рішення Дзержинського районного Суду м. Харкова у цивільній справі № 638/21598/14 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Галиною Іванівною 29.12.2014 року реєстровий № 2552, укладений між ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанського Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, загальною площею 31,7кв.м посвідчений на виконання скасованого рішення Дзержинського районного Суду м. Харкова у цивільній справі № 638/21598/14 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Галиною Іванівною 30.12.2014 року реєстровий № 2554, укладений між ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанське Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Застосовано наслідки недійсності правочинів та визнано за ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (м. Харків, вул. Сумська, 126, "Літ. 5-А", код 31436558) право власності на наступне нерухоме майно:

- Стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, 148, загальною площею 72,1 кв.м., що складається з наступних будівель та споруд: літ. "Б-1" - будівля стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м., літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК, літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслопіймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ. "С" зливне обладнання, літ. "Т" зливне обладнання;

- нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, загальною площею 31,7 кв.м.;

- нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП) що знаходиться за адресою: м. Харків, Проспект Ландау Льва (колишня пр. П'ятдесятиріччя СРСР), 22-Б, загальною площею 33,8 кв.м.

Стягнуто з ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (м. Харків, вул. Сумська, 126, "Літ. 5-А", код 31436558) судовий збір в розмірі 5938,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, ЄДРПОУ 38003925) на користь ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (м. Харків, вул. Сумська, 126, "Літ. 5-А", код 31436558) судовий збір в розмірі 5938,00 грн.

Перший відповідач із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зауважував на тому, що справу розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки згідно даних ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідачів, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", є м. Київ. Також вважає, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" про зупинення провадження у справі до розгляду Комінтернівським районним судом справи №641/3649/15-ц за позовом ОСОБА_7 до ТОВ Компанія "Актив-Оіл", приватного нотаріуса Малахової Г.І., АТ "Банк Фінанси та Кредит", ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" про визнання недійсними іпотечних договорів та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки результати розгляду вказаної справи можуть вплинути на оцінку доказів у господарській справі №922/2656/16. Крім того, посилається на безпідставне застосування до спірних правовідносин приписів ст. ст. 16, 216, 330,388, 392,575 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки вважає, що позивач є заінтересованою особою, а не стороною оспорюваного правочину, а тому, суд не мав права поновлювати порушене право позивача у вигляді застосування наслідків недійсного правочину.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 по справі №922/2656/16 апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.02.2017.

03.02.2017 до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 звернувся другий відповідач - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", який, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Компанія "Актив Оіл" відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" судові витрати, сплачені заявником за подання апеляційної скарги. До того ж, в апеляційній скарзі та окремому клопотанні, наданому до матеріалів апеляційної скарги, заявник просив за наслідками розгляду апеляційної скарги та в разі її повного або часткового задоволення, направити прокурору та/або органу досудового слідства, а також до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомлення про вчинення суддею господарського суду Харківської області ОСОБА_9. ознак злочину, передбачених ст. 375 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про пов'язаність предмету спору у справі №641/3649/15-ц, що розглядається у Комінтернівському районному суді м. Харкова та існуванні ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.05.2015 року про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ», яке визнає з собою ТОВ Компанія «Актив-Оіл» у господарській справі №922/2656/16. Як зазначає скаржник, господарський суд Харківської області на вищевказані факти уваги не звернув та в порушенням норм процесуального права не зупинив провадження у справі №922/2656/16. Також, посилається на те, що застосувавши наслідки недійсності правочину у вигляді визнання права власності за позивачем, суд не звернув уваги на той факт, що гроші за оскаржуваними відплатними Договорами купівлі-продажу було перераховано в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ «Компанія «Актив-Оіл» перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Тобто кінцевим вигодонабувачем за оспорюваним Договорами купівлі-продажу є ТОВ «Компанія «Актив-Оіл». ТОВ «Компанія «Актив-Оіл» знав про те, що дані оспорювані договори купівлі-продажу були відплатними, що ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» оплатив усі суми, визначені цими Договорами, оскільки ТОВ «Компанія «Актив-Оіл» має виключне право доступу до своїх рахунків у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» як власник цих рахунків. Крім того, скаржник вважав, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 115, 216 ЦК України, оскільки вважав, що такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. При цьому, зазначав, що спірний договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Зазначає, що приписами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" визначено порядок реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві та відповідні наслідки недотримання іпотекодержателем цього порядку, а саме: відповідальність останнього за відшкодування завданих збитків.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.02.2017 задоволено клопотання ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та відновлено заявнику строк на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу прийнято до розгляду та об'єднано для спільного розгляду з апеляційною скаргою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

13.02.2017 другим відповідачем через канцелярію суду надані додаткові письмові пояснення (вх. №1551), які разом із додатковими документами (платіжними дорученнями №11 від 06.01.2015, 312 від 06.01.2015) долучені до матеріалів справи.

20.02.2017 представником позивача до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційні скарги, в якому ТОВ Компанія "Актив-Оіл" спростовує наведені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" доводи, заперечує повністю вимоги, викладені в апеляційних скаргах, вважає рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 законним та прийнятим за умов повного дотримання норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення. Наданий відзив разом із додатковими документами долучено до матеріалів справи. Зокрема, заперечуючи проти доводів апеляційних скарги, зазначає, що переоформлення за скасованим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова права власності на нерухоме майно з ТОВ Компанія «Актив-Оіл» на 2-го відповідача здійснене, по-перше: всупереч вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», по-друге: з істотним порушенням ст. 42 Закону та прав власника, по-третє: за істотно нижчими, ніж звичайні, цінами на об'єкти АЗС та АГЗС. Також вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не суперечить вимогам ст. 16, 216 ЦК України, а посилання 2-го відповідача на неможливість визнання договорів недійсними з підстав їх невідповідності вимогам ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» є необґрунтованими, оскільки приписи наведеної статті не містять заборону захисту порушеного права шляхом визнання правочину недійсним з підстав та з наслідками передбаченим Законом, а поновити порушене право позивача, зокрема щодо переважного права викупу, в інший спосіб, не уявляється за можливе. Також зауважував на тому, що позиція 2-го відповідача спростовується рішенням Апеляційного Суду Харківської області від 20.05.2015, яким встановлено, що правових та фактичних підстав реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» не існує. Крім цього, зауважує на тому, що з 17.09. 2015 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних. Оскаржувані договори укладені менш ніж за один рік до вказаної події, без повідомлення власника, з істотними порушенням вимог статті 38 ЗУ «Про іпотеку» та на невигідних зокрема для банка умовах (заборгованість 4.287.357,31 грн., вартість майна за оскаржуваними договорами 1407000 грн., тобто на 2.880.357,31 грн. менше). Також, вважав, що позиція відповідачів, висловлена в апеляційних скаргах, спростовується приписами ст. 321 ЦК України в силу якої особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Такі підстави у даному випадку, з урахуванням не виконання та істотного порушення вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» згідно приписів частини 1 статті 42 ЗУ «Про іпотеку» були відсутні.

20.03.2017 ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" через відділ документального забезпечення суду надані письмові пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.02.2017 розгляд справи було відкладено на 21.03.2017.

В судовому засіданні 21.03.2017 було оголошено перерву до 04.04.2017 року.

В судовому засіданні 04.04.2017 представники сторін підтримали свою позицію. Представники 1-го та 2-го відповідачів просили скасувати рішення господарського суду у даній справі, представник позивача наполягав на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, просив залишити його без змін, апеляційні скарги без задоволення. Представник третьої особи підтримав апеляційні скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, а також зазначив, що дії приватного нотаріуса по реєстрації оскаржуваних договорів повністю відповідають вимогам законодавства .

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та апеляційної скарги ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2007 між ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" в особі Філії Слобожанське регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Фінанси та Кредит" (Кредитор) та ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (Позичальник) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № 17-01-07, в рахунок якого позичальником отримано кошти в розмірі 3350000,00 грн. із кінцевим строком погашення до 29.09.2008 року.

Додатковою угодою № 8 від 30.12.2008р. сторони зменшили ліміт грошових коштів та змінили графік повернення кредитних коштів, а саме в строк до 24.11.2009р.

Також, 07.12.2007 між сторонами був укладений кредитний договір відновлювальної кредитної лінії № 79-01-07, у відповідності до умов якого позичальником отримано в рахунок кредитної лінії грошові кошти на загальну суму 2000000,00 грн. з кінцевим строком погашення до 04.12.2009 року.

Додатковою угодою № 7 від 30.12.2008 сторони змінили графік повернення кредитних коштів та визначили кінцевий строк погашення кредиту - до 05.11.2010.

В забезпечення повернення кредитних ресурсів за Кредитним договором № 17-01-07 від 30.03.2007 та Кредитним договором № 79-01-07 від 07.12.2007 між Іпотекодавцем (ТОВ Компанія "Актив-Оіл") та Іпотекодержателем (ПАТ "Банк Фінанси та Кредит") було укладено іпотечний договір № 79I/1207 від 07.12.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (іпотекодавець) передало банку (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою : Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, буд. 148, та складається з будівель та споруд : літ. "Б-1" будівля стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м; літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК, літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслопіймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ "С" зливне обладнання, літ "Т" зливне обладнання, узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 2 962 087,60 грн.; (а.с. 36 т. 4)

У відповідності до п. 3 договору, узгоджена Сторонами вартість предмету іпотеки становить 2962087,60 грн.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №837689, виданого Нововодолазькою селищною радою 28.09.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради №686 від 27.09.2007. (п. 4 договору)

В забезпечення виконання ТОВ Компанія "Актив-Оіл" зобов'язань перед банком за кредитним договором № 17-01-07 від 30.03.2007 р., між ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (Іпотекодавцем або Боржником) ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" (Банк) було укладено наступні договори :

- іпотечний договір № 23І/0307 від 30.03.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (іпотекодавець) передає банку (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться в будинку під номером 7-А, розташованому по вул. Свистуна в місті Харкові, площею 31,7 кв.м., узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 2 777 973,00 грн.; (а.с. 178 т. 4 )

- іпотечний договір №22I/0307 від 30.03.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (іпотекодавець) передає банку (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться в будинку під номером 22-Б, розташованому по проспекту П'ятдесятиріччя СРСР в місті Харкові, площею 33,8 кв.м., узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 1 058 029,00 грн. (а.с.57 т. 4)

В забезпечення повернення кредитних ресурсів за Кредитним договором № 79-01-07 від 07.12.2007 сторонами було укладено:

- іпотечний договір № 77І/1207 від 07.12.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (іпотекодавець) передає банку (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться в будинку 7-А, розташованому по вул. Свистуна в місті Харкові, площею 31,7 кв.м., узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 2 777 973,00 грн.; (а.с. 49 т. 4)

- іпотечний договір № 78І/1207 від 07.12.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ Компанія "Актив-Оіл" (іпотекодавець) передає банку (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю під номером 22-Б, розташованому по проспекту П'ятдесятиріччя СРСР в місті Харкові, площею 33,8 кв.м., узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 1 058 029,00 грн. (а.с. 47 т. 4)

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010 по справі № 35/157-09, яке в подальшому було змінено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011, було частково задоволено зустрічний позов ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та, між іншого, звернуто стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Актив-Оіл" (61000 м. Харків, вул. Сумська, буд.126, літ. "5-А", код 31436558; р/р 26000116372980 в філії банка "Фінанси та кредит", м. Харків, МФО 350697) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, п/р № 39000010001980, код філії 06717756, МФО 350697) станом на 31.03.2010 р. в загальному розмірі 4287357,31 грн., в т.ч. за кредитним договором № 17-01-07 від 30.03.2007 р. в розмірі 1 757 944,77 грн., за кредитним договором № 79-01-07 від 07.12.2007 2 529 412,54 грн. на предмети іпотеки, а саме :

- стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою : Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, буд. 148, яка складається з будівель та споруд : літ. "Б-1" будівля стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м; літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК, літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслопіймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ "С" зливне обладнання, літ "Т" зливне обладнання, за початковою ціною 143000,00грн.

- нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться в будинку 7-А, розташованому по вул. Свистуна в місті Харкові, площею 31,7 кв.м., за початковою ціною 310000,00 грн.

- нежитлову будівлю під номером 22-Б, розташованому по проспекту П'ятдесятиріччя СРСР в місті Харкові, площею 33,8 кв.м., за початковою ціною 155000,00 грн., які належать Компанії "Актив-Оіл" (61000 м. Харків, вул. Сумська, буд.126, літ. "5-А", код 31436558) на праві власності, шляхом надання права продажу Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, п/р № 39000010001980, код філії 06717756, МФО 350697) з застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

З метою збереження, предмет іпотеки до реалізації було передано в управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2013р. у справі №35/157-09, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014, частково задоволено заяву ТОВ Компанія "Актив-Оіл" про відстрочення виконання рішення суду від 21.02.2011 та відстрочено до 15.05.2014 виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. по справі № 35/157-09 про звернення стягнення заборгованості ТОВ Компанії "Актив-Оіл" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на предмети іпотеки.

22.06.2012 АТ "Банк Фінанси та Кредит" в особі філії «Слобожанське РУ» було направлено повідомлення №10020/1598/1 від 22.06.2012, яким банк повідомляв ТОВ Компанія "Актив-Оіл" про свій намір реалізувати предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленою статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Також, повідомляв, що протягом 30 днів з моменту одержання письмового повідомлення, боржник має право виконати основне зобов'язання чи його частину, виконання якої прострочено, а також відшкодувати банку будь-які витрати та збитки, завдані як іпотекодержателю. Таке виконання, в силу приписів ст. 38 Закону України «Про іпотеку», є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки.

10.07.2014 ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Малахової Г.І. для нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу іпотечного майна.

Постановою від 14.07.2014 року Приватний нотаріус ХМНО Малахова Г.І. відмовила ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у посвідченні договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" та у здійсненні реєстрації права власності на наступне нерухоме майно:

Стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт Нова Водолага, вул. Харківська, 148, яка складається з будівель та споруд: літ. "Б-1" будівля ,стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м., літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК,літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслоприймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ. "С" зливне обладнання, літ. "Т" зливне обладнання, нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП) за адресою м. Харків, вул. Свистуна, 7-А площею 31,7кв.м., нежитлової будівлі за адресою м. Харків, пр.. П'ятдесятиріччя СРСР, 22-Б, площею 33,8кв.м.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 по цивільній справі № 638/21598/14-ц позовні вимоги ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено, постанову приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу від 14.07.2014 про відмову у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України "Про іпотеку" та у здійсненні реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно скасовано.

Зобов'язано Приватного Нотаріуса Харківського міського нотаріального округу здійснити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України " Про іпотеку" та здійснити реєстрації права власності за покупцем товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" на наступне майно:

- Стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт Нова Водолага, вул. Харківська, 148 , яка складається з будівель та споруд: літ. "Б-1" будівля ,стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м., літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК,літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслоприймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ. "С" зливне обладнання, літ. "Т" зливне обладнання за початковою ціною 143 000,00 грн.;

- Нежитлової будівлі літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП) за адресою м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, площею 31,7кв.м. за початковою ціною 310 000,00 грн.;

- Нежитлової будівлі за адресою м. Харків, пр.. П'ятдесятиріччя СРСР, 22-Б, площею 33,8кв.м. за початковою ціною 155 000,00 грн. на підставі звернення АТ " Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії " Слобожанське РУ"АТ " Банк " Фінанси та Кредит" від 10.07. 2014 року та наданих до нього документів: Оригінал Іпотечного договору № 771/1207 від 7.12.2007 року; Оригінал Іпотечного договору № 781/1207 від 7.12.2007 року; Оригінал Іпотечного договору № 791/1207 від 7.12.2007 року; Оригінал Іпотечного договору № 221/0307 від 30.03.2007р.; Оригінал Іпотечного договору № 231/0307 від 30.03.2007р; Рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010р.; Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р.; Повідомлення № 10020/1598/1 від 22.06.2012 р.; Звіту з оцінки майна.

29.12.2014 між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанського Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (продавець, іпотекодержатель за іпотечними договорами №22І/0307, №78І/1207 №79І/1207 з усіма змінами та доповненнями), та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу. (а.с. 3 т. 4)

Відповідно до п. 1.1. договору, згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010, справа №35/157-09 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, справа №35/157-09 та у відповідності зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», продавець (іпотекодержатель) передав, а покупець - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" прийняв наступне майно:

- Нежитлову будівлю літ «А-1» (стаціонарний АГЗП), загальною площею 33,8 кв.м. , що розташована за адресою: м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя СРСР, 22-Б, надалі за текстом майно 1;

- Стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що розташована за адресою Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт Нова Водолага, вул. Харківська, 148 , складається з наступних будівель та споруд:

1. літ. "Б-1" будівля ,стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м.,

2. літ. "В" навіс,

3. літ. "Г" колонка ПРК,

4. літ. "Д" колонка ПРК,

5. літ. "Е" колонка ПРК,

6. літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива,

7. літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива,

8. літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива,

9. літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива,

10. літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива,

11. літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива,

12. літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива,

13. літ. "П" бензомаслоприймач,

14. літ. "Р" резервуар накопичувач,

15. літ. "С" зливне обладнання,

16. літ. "Т" зливне обладнання, надалі за текстом майно -2 .

У відповідності до п. 1.3. договору, згідно рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010, справа №35/157-09 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, справа №35/157-09 та у відповідності зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та п. 10 Іпотечних договорів , продавець, він же іпотекодердатель, має право для задоволення своїх вимог звернути стягнення на майно, шляхом його продажу від свого імені на підставі іпотечного договору.

У відповідності до п. п. 1.4. договору, іпотекодавець особисто повідомлений про намір іпотекодержателя про укласти договір купівлі продажу предмета іпотеки з дотриманням вимог ст.. 38 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується повідомленням про продаж предмета іпотеки в порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку» за вих. №10020/1598/1 від 22.06.2012, яке отримано особисто іпотекодавцем 17.07.2012 року.

У відповідності до умов п. 2.1. договору, продаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 690 000,00 грн., з яких вартість майна 1 становить 366000,00 грн., вартість майна 2 складає 324000,00 грн. , які покупець сплатить продавцю в строк до 15.01.2015 року.

Ринкова вартість майна 1 становить 169000,00 грн. без урахування ПДВ, ринкова вартість майна 2 становить 149000,00 грн. без ПДВ, згідно Звіту про оцінку майна, дата оцінки 14.07.2014, виданого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 (сертифікат №15636/13, виданий 25.11.2013 ФДМ України). (п. 2.2. договору)

Також, між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Слобожанського Регіонального департаменту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (продавець, іпотекодержатель за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. 30.03.2007 за реєстровим номером №1128 з усіма змінами та доповненнями та іпотечним договором за реєстровим №4680 з усіма змінами та доповненнями) та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 30.12.2014. (а.с. 142 т. 4)

Відповідно до п. 1.1. договору, згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010, справа №35/157-09 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, справа №35/157-09 та у відповідності зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», продавець (іпотекодержатель) передав, а покупець - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" прийняв наступне майно:

- Нежитлову будівлю літ. "А-1"(стаціонарний АГЗП), загальною площею 31,7кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 7-А, надалі за текстом майно.

У відповідності до п. 1.3. договору, згідно рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2010, справа №35/157-09 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, справа №35/157-09 та у відповідності зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та п. 10 Іпотечних договорів , продавець, він же іпотекодердатель, має право для задоволення своїх вимог звернути стягнення на майно, шляхом його продажу від свого імені на підставі іпотечного договору.

У відповідності до п. п. 1.4. договору, іпотекодавець особисто повідомлений про намір іпотекодержателя укласти договір купівлі продажу предмета іпотеки з дотриманням вимог ст.. 38 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується повідомленням про продаж предмета іпотеки в порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку» за ви х. №10020/1598/1 від 22.06.2012, яке отримано особисто іпотекодавцем 17.07.2012 року.

Ринкова вартість майна становить 331000,00 грн. без ПДВ, згідно Звіту про оцінку майна, дата оцінки 14.07.2014, виданого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 (сертифікат №15636/13, виданий 25.11.2013 ФДМ України). (п. 2.1., п. 2.2. договору)

Укладення вказаних договорів між ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" стало підставою звернення ТОВ Компанія "Актив-Оіл" до суду з позовом.

Вважаючи, що договори купівлі-продажу від 29.12.2014 та від 30.12.2014 не відповідають приписам Цивільного кодексу та Закону України «Про іпотеку», позивач просив суд визнати їх недійсними.

Як на підставу заявлених вимог позивач посилався на те, що під час укладення оскаржуваних договорів, відповідачами були суттєво порушені вимоги статті 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодавець - ТОВ Компанія "Актив-Оіл" не був належним чином повідомлений іпотекодержателем - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" про намір здійснити продаж майна, що належало ТОВ Компанія "Актив-Оіл" та було передано в іпотеку позивачу в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами. Позивач зазначав, що повідомлення про продаж предмета іпотеки було направлено банком на стару адресу позивача, а саме, м. Харків, вул. Блюхера,15-Б, кв. 10, в той час, як місцезнаходженням ТОВ Компанія "Актив-Оіл" є м. Харків, вул.. Сумська, 126, літ «-А», про що ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" був обізнаний. Крім того, зазначав, що неповідомлення позивача у встановленому законом порядку про намір укласти договори купівлі-продажу призвело до порушення його переважного права на купівлю нерухомості, як то визначено приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та прав власника, передбачених ст. 42 Закону. Крім того, на думку позивача продаж майна відбулася за цінами істотно нижчими, ніж звичайні, на об'єкти АЗС та АГЗС. Наведені обставини позивач вважав такими, що свідчать про суттєве порушення відповідачами під час укладення спірних договорів вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Вказані обставини позивач вважав такими, що свідчать про наявність правових підстав для визнання вказаних договорів недійсними в порядку ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав доведеним, що порушення вимог Закону України "Про іпотеку" (ст. 38), які були допущені під час підписання, укладення та нотаріального посвідчення оскаржуваних правочинів не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим, дійшов висновку про наявність підстав для визнання їх недійсним із застосуванням правових наслідків, що передбачені ст. 216 ЦК України.

Повторно переглядаючи справу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарського договору).

Відповідно до пунктів 1, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на цих підставах вирішувати справи. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК, згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

У відповідності до приписів Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а, отже, іпотека не може існувати самостійно без зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

У відповідності до умов договору про відкриття кредитної лінії №17-01-07 від 30.03.2007, ТОВ Компанії "Актив-Оіл" були отримані кредитні кошти в розмірі 3350000,00 грн. із строком погашення до 24.11.2009 року, строком виконання договору про відкриття кредитної лінії №79-01-17 від 07.12.2007 в розмірі 2000000,00 грн. є 05.11.2010.

Вимогами ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Дослідженням укладених між ТОВ Компанії "Актив-Оіл" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" договорів іпотеки (з урахуванням їх змін та доповнень) встановлено, що пунктом 8.4.3. сторони визначили право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання-1 та /або основного зобов'язання-2, забезпечених іпотекою за цим договором , вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином.

Також, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки відповідно до умов цього договору (п. 8.4.7. договору).

У відповідності до п. 10 договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

За вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя:

П. 11.1 договору - за рішенням суду;

П. 11.2. договору - у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може буьти оскаржено іпотекодавцем виключно в судовому порядку.

У відповідності до п. 11.3. договору, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п. п. 11.3.1. та 11.3.2 цього пункту договору:

- задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку , встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

За змістом п. 13 договору, при частковому виконанні основного зобов'язання іпотекодавцем (боржником), іпотека зберігається у первісному обсязі.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, окрім іншого, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" визначено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає таке право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Так, встановлені по справі обставини свідчать, що рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010 по справі № 35/157-09, зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 звернуто стягнення заборгованості ТОВ Компанія "Актив-Оіл" на користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4) станом на 31.03.2010 р. в загальному розмірі 4287357,31 грн., в т.ч. за кредитним договором № 17-01-07 від 30.03.2007 р. в розмірі 1 757 944,77 грн., за кредитним договором № 79-01-07 від 07.12.2007 2 529 412,54 грн. на предмети іпотеки, а саме :

- стаціонарну АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, що знаходиться за адресою : Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Харківська, буд. 148, яка складається з будівель та споруд : літ. "Б-1" будівля стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів, АГЗП, площею 72,1 кв.м; літ. "В" навіс, літ. "Г" колонка ПРК, літ. "Д" колонка ПРК, літ. "Е" колонка ПРК, літ. "Ж" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "З" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "К" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Л" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "М" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "Н" підземний резервуар для зберігання палива, літ. "О" підземний резервуар для аварійного зливу палива, літ. "П" бензомаслопіймач, літ. "Р" резервуар накопичувач, літ "С" зливне обладнання, літ "Т" зливне обладнання, за початковою ціною 143000,00грн.

- нежитлову будівлю літ. "А-1" (стаціонарний АГЗП), що знаходиться в будинку 7-А, розташованому по вул. Свистуна в місті Харкові, площею 31,7 кв.м., за початковою ціною 310000,00 грн.

- нежитлову будівлю під номером 22-Б, розташованому по проспекту П'ятдесятиріччя СРСР в місті Харкові, площею 33,8 кв.м., за початковою ціною 155000,00 грн., які належать ТОВ Компанії "Актив-Оіл" на праві власності, шляхом надання права продажу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань за кредитними договорами, перший відповідач на підставі рішення суду набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на майно іпотекодавця - ТОВ Компанії "Актив-Оіл", шляхом його реалізації в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» тобто право на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі з укладенням договору купівлі-продажу.

29.12.2014 та 30.12.2014 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" були укладені спірні договори, які позивач просив визнати недійсними.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України .

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що спірні договори купівлі-продажу, укладені між іпотекодержателем - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" підлягають визнанню недійсними з огляду, зокрема, на недотримання банком вимог законодавства про іпотеку, а саме частини 1 статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про свій намір укласти договори купівлі-продажу предмету іпотеки.

Заперечуючи проти задоволення позову, перший відповідач наголошував на тому, що банк у передбаченому частиною 1 статті 38 Закону України «Про іпотеку» порядку повідомляв позивача про свій намір здійснити продаж іпотечного майна, що підтверджував наданим до матеріалів справи повідомленням про продаж предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» №10020/1598/1 від 22.06.2012 року (а.с. 77 т. 4).

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Таким чином, Законом України "Про іпотеку" (ст. ст. 37, 38, 39) передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі з укладенням договору купівлі-продажу.

В той же час, вимоги даної статті кореспондуються з обов'язком іпотекодержателя за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця про свій намір укласти такий договір.

Зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення №10020/1598/1 від 22.06.2012 вбачається, що на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», позивачу було направлено повідомлення, яким банк повідомляв про свій намір реалізувати предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а також повідомляв боржника, що протягом 30 днів з моменту одержання письмового повідомлення іпотекодавець (позичальник) має право до дня продажу предмета іпотеки виконати основне зобов'язання чи ту його частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки. Вказане повідомлення про продаж предмета іпотеки було направлено банком на адресу: м. Харків, вул. Блюхера,15-Б, кв. 10.

Водночас, згідно наявного в матеріалах справи Статуту ТОВ Компанія "Актив-Оіл", дата реєстрації 14.10.2008 року, місцезнаходженням ТОВ Компанія "Актив Оіл" є м. Харків, вул. Сумська, буд. 126, літ. " 5-А". Крім того, вищезазначена адреса Компанії "Актив-Оіл" зазначена і в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Компанії "Актив-Оіл" (а.с. а.с. 108-115 т. 1).

Вказані обставини свідчать про недотримання банком вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» щодо належного повідомлення боржника про намір реалізації предмету іпотеки.

Частиною 2 ст. ст. 38 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Таким чином, колегія суддів констатує, що приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» чітко визначено правові підстави невиконання іпотекодержателем умов щодо належного виконання свого обов'язку про направлення повідомлення про свій намір реалізувати майно, що знаходиться в іпотеці, а саме, відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Інших наслідків відповідальності іпотекодержателя приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» не встановлено .

Ст. 38 Закону України "Про іпотеку" встановлено такий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, як надання іпотекодержателю права на продаж предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі покупцеві.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За приписами ст. 5 вказаного Закону суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Оціночна вартість нерухомого майна (об'єкта нерухомості) зазначається у висновку про вартість об'єкта оцінки, який є складовою частиною звіту про оцінку. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати проведення оцінки, зазначається у такому звіті.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов п. 2.1. договору від 29.12.2014, продаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 690 000,00 грн., з яких вартість майна 1 становить 366000,00 грн., вартість майна 2 складає 324000,00 грн. , які покупець сплатить продавцю в строк до 15.01.2015 року.

Ринкова вартість майна 1 становить 169000,00 грн. без урахування ПДВ, ринкова вартість майна 2 становить 149000,00 грн. без ПДВ, згідно Звіту про оцінку майна, дата оцінки 14.07.2014, виданого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 (сертифікат №15636/13, виданий 25.11.2013 ФДМ України). (п. 2.2. договору)

У відповідності до п. 2.1. договору від 30.12.2014 продаж майна за домовленістю сторін вчинено за ціною 717000,00 грн., які покупець сплатить продавцю в строк до 15.01.2015 року.

Ринкова вартість майна становить 331000,00 грн. без ПДВ, згідно Звіту про оцінку майна, дата оцінки 14.07.2014, виданого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 (сертифікат №15636/13, виданий 25.11.2013 ФДМ України). (п. 2.1., п. 2.2. договору)

Укладення спірних договорів відбулось 29.12.2014 та 30.12.2014, тобто в термін дії звіту про оцінку майна.

Реалізацію нерухомого майна було здійснено за ціною значно більшою, ніж початкова ціна продажу, встановлена постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 у справі №35/157-09, про що міститься посилання в спірних договорах, а також за ціною, що перевищує ринкову вартість, яка зазначена у Звітах експерта про оцінку майна.

Дослідженням питання щодо фактичного надходження до банку коштів у якості оплати за спірними договорами встановлено, що платіжними дорученнями №11 від 06.01.2015 на суму 717000,00 грн. та №12 від 06.01.2015 на суму 690000,00 грн., ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" здійснено перерахування коштів до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в якості оплати за майно згідно договору купівлі продажу від 29.12.2014 та договору купівлі продажу від 30.12.2014 року. (а.с.207-208 т. 6).

В судовому засіданні 21.03.2017 колегією суддів було оглянуто надані до суду другим відповідачем оригінали платіжних доручень №11 від 06.01.2015 на суму 717000,00 грн. та №12 від 06.01.2015 на суму 690000,00 грн., якими ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" підтверджував оплатність укладених договорів. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи. (т. 6 а.с. 207-208)

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана, відповідно до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, довести інший розмір початкової ціни предмета іпотеки, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення судової експертизи (відповідна правова позиція наведена у листі Верховного Суду України від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна").

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача самостійно до експертної установи або до суду з клопотанням про призначення по справі судової експертизи з метою довести інший розмір ціни предмета іпотеки.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правовим наслідком невиконання встановленого порядку визначення та погодження ціни іпотечного майна згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" є відповідальність іпотекодержателя у вигляді відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього, а тому посилання позивача на факт продажу предмету іпотеки за заниженою ціною не може бути підставою для визнання договорів недійсними з цих підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 11.01.2017 у справі №909/85/14.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів ст. 38 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими ст. 42 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України "Про іпотеку" боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Таким чином, законодавцем передбачено право боржника виконати свої грошові зобов'язання, що в такому випадку передбачає припинення реалізації предмета іпотеки.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2013р. у справі №35/157-09, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014, частково задоволено заяву ТОВ Компанія "Актив-Оіл" про відстрочення виконання рішення суду від 21.02.2011 та відстрочено до 15.05.2014 виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. по справі № 35/157-09 про звернення стягнення заборгованості ТОВ Компанії "Актив-Оіл" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на предмети іпотеки.

Судові рішення мотивовані тим, що відстрочка виконання рішення надасть можливість боржнику прийняти заходи для налагодження фінансово-господарської діяльності, що матиме наслідком повного виконання зобов'язання перед банком так і погашення податкового боргу. ( а.с. 65 т. 2)

В той же час, будь-яких належних доказів, що свідчать про здійснення позивачем заходів, направлених на погашення заборгованості за укладеними між банком та ТОВ Компанія "Актив-Оіл" кредитними договорами, або погашення заборгованості після отримання першим відповідачем права звернення стягнення на заборгованість ТОВ Компанія "Актив-Оіл" шляхом продажу спірного майна на підставі судового рішення від 21.02.2011, позивачем не надано, суму заборгованості за укладеними кредитними договорами не сплачено.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що з моменту прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 21.02.2011 р. по справі № 35/157-09, якою банку було надано право продажу майна боржника, що знаходилось в іпотеці, а також під час розстрочки виконання вищезазначеної постанови, наданої ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2013р., боржником будь-які дії, направлені на погашення заборгованості не вчинялися, заборгованість за кредитними договорами перед банком не погашалась.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що дослідженням наданих третьою особою документів встановлено відсутність у довіреності, наданої ПАТ "Банк Фінанси та кредит" на ім'я директора Слобожанського регіонального департаменту ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" Юрченко М.Ю. повноважень особи, що підписала оскаржувані договори купівлі-продажу нерухомого майна на відчуження нерухомості.

Колегія суддів вважає такий висновок необгрунтованим, оскільки, як вбачається з довіреності від 12.08.20014, наданої ПАТ "Банк Фінанси та кредит" на ім'я директора Слобожанського регіонального департаменту ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" Юрченко М.Ю., до повноважень останньої віднесено, зокрема, укладати та підписувати, змінювати та розривати від імені банку договори застави, іпотеки, в яких банк є заставодержателем, іпотекодержателем, інші договори у забезпечення виконання зобов'язань , за якими банк виступає кредитором ( т.4 а.с.98).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу приписів статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. №11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Схвалення банком спірних правочинів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №11 від 06.01.2015 на суму 717000,00 грн. та №12 від 06.01.2015 на суму 690000,00 грн., які свідчать що вони отримані банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" саме за укладеними сторонами договорами купівлі-продажу від 29.12.2014 та від 30.12.2014, а також позиція належного представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" під час розгляду даної справи.

Серед інших доводів, на які посилався позивач як на підставу визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.12.2014 та від 30.12.2014 зазначено, що спірні договори купівлі-продажу посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 по цивільній справі № 638/21598/14-ц, яке в подальшому апеляційним судом Харківської області 20.05.2015 по справі № 638/21598/14-ц скасовано та у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії Слобожанське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про скасування постанови приватного нотаріуса від 14.07.2014 про відмову у посвідченні договору та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

З урахуванням наведених вимог колегія суддів зазначає, що при підготовці до посвідчення правочину про відчуження та заставу майна нотаріус діє відповідно до п. п. 2.7, 2.8 та 2.15 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22.02.2012, яким встановлено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов'язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір.

Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до витягу і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Особи, які виявили бажання придбати предмет іпотеки (відмовитися від права купівлі), повинні в тридцятиденний строк з дня одержання повідомлення щодо наміру продажу письмово повідомити іпотекодержателя або нотаріуса про свій намір. Особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки в іпотекодержателя з дня отримання іпотекодержателем повідомлення про згоду на купівлю предмета іпотеки.

Якщо в установлений строк відповідь на повідомлення від осіб, які мають право переважної купівлі предмета іпотеки, не надійшла, нотаріус вправі посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій іншій особі на розсуд іпотекодержателя. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Встановлено, що спірні договори купівлі-продажу посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник приватного нотаріуса Малахової Г.І. підтвердив, що надані учасниками правочинів від 29.12.2014 та від 30.12.2014 документи відповідали вимогам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України до документів, що подаються нотаріусу при вчиненні правочину про відчуження та заставу майна, а тому підстави для відмови у реєстрації спірних договорів у нотаріуса біли відсутні.

При цьому, колегія суддів вважає, що у даному випадку посилання позивача на той факт, що реєстрація спірних договорів була проведена приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 по цивільній справі № 638/21598/14-ц, яке в подальшому було скасоване, не впливає на правову оцінку з'ясування питання щодо відповідності чи невідповідності спірних договорів приписам частини першої-третьої, п'ятої та шостої ст. 203, ст. 205, ст. 215 ЦК України.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

За ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, наведеними нормами встановлено виключний перелік підстав, за яких оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи вищенаведені правові норми, а також встановлені по справі обставини з урахуванням правових норм, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2014 та від 30.12.2014 відповідають загальним вимогам, встановленим чинним законодавством України до укладення договорів та жодна з підстав для визнання недійсними правочинів, передбачена приписами ст. 203-205, ст. 215 ЦК України за цими договорами судом апеляційної інстанції не встановлена, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" визначено наслідки, з якими законодавець пов'язує настання для іпотекодержателя певних правових наслідків в разі недотримання обов'язку повідомлення іпотекодержателя про реалізацію предмета іпотеки, а саме, відшкодування іпотекодержателем іпотекодавцю завданих збитків.

В той же час, будь-яких інших наслідків, таких, зокрема, як визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених з добросовісним набувачем, наведеною нормою не визначено, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту права, захист якого ним було визначено у спосіб визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Аналогічна правова позиція з приводу врегулювання спірних правовідносин викладена у постанові ВГСУ від 13.07.2016 по справі №910/26420/15 та постанові ВСУ від 27.10.2016 по справі №910/26420/15.

Що стосується доводів позивача, що неповідомлення позивача у встановленому законом порядку про намір укласти договори купівлі-продажу призвело до порушення його переважного права на купівлю нерухомості, як то визначено приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку», і поновити порушене право позивача щодо переважного права викупу, в інший спосіб, ніж визнання правочину недійсним з підстав та з наслідками передбаченим Законом, не уявляється за можливе, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність переважного права на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя, передбаченого ч.2 ст.38 Закону України «Про іпотеку» полягає у наданні можливості, особам, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, в тому числі іпотекодавцю, придбання предмету іпотеки переважно перед аналогічними можливостями інших, тобто третіх осіб.

Із переважним правом осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки на придбання предмета іпотеки безпосередньо пов'язується закріплений ч.1 ст..38 Закону України «Про іпотеку» обов'язок іпотекодержателя повідомити усіх носіїв переважного права про намір реалізувати предмет іпотеки.

Приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» чітко визначено правові підстави невиконання іпотекодержателем умов щодо належного виконання свого обов'язку про направлення повідомлення про свій намір реалізувати майно, що знаходиться в іпотеці, а саме, відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Інших наслідків відповідальності іпотекодержателя приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що за встановленою судом апеляційної інстанції відсутністю підстав для визнання недійсними оскаржуваних правочинів , з підстав, передбачених приписами ст. 203-205, ст. 215 ЦК України, захист права позивача щодо переважного права купівлі іпотечного майна може здійснюватися шляхом пред'явлення до суду позову про переведення на нього прав та обов'язків покупця за вказаними договорами.

Інші вимоги позивача про визнання права власності на майно, що є предметом купівлі - продажу за договорами від 29.12.2014 та від 30.12.2014 є похідними від основних вимог про визнання вказаних договорів недійсними, а тому підстави для задоволення позову в частині визнання права власності відсутні.

Стосовно доводів апеляційної скарги ПАТ "Банк Фінанси та кредит" про зупинення провадження у справі до розгляду Комінтернівським районним судом м. Харкова справи №641/3649/15-ц за позовом ОСОБА_7 до ТОВ компанії "Актив-Оіл", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального кругу Малахової Г.І., ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" про визнання недійсними іпотечних договорів, договорів купівлі-продажу та визнання права власності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у його задоволенні, оскільки розгляд цивільної справи № 641/3649/15-ц не може бути перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України істотних обставин у господарській справі № 922/2656/16.

В судовому засіданні 04.04.2017 представник ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" зазначив, що відмовляється від вимог апеляційної скарги в частині зупинення провадження у справі до розгляду Комінтернівським районним судом м. Харкова справи №641/3649/15-ц.

Також представник ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" в судовому засіданні зазначив про відмову від викладених в апеляційній скарзі та окремому клопотанні від 03.02.2016 (а.с. 200 т. 6), вимог про направлення за результатами розгляду апеляційної скарги прокурору та/або органу досудового слідства, а також до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомлення про вчинення суддею господарського суду Харківської області ОСОБА_9. ознак злочину, передбачених ст. 375 Кримінального кодексу України.

Стосовно доводів апеляційної скарги ПАТ "Банк Фінанси та кредит" про порушення судом першої вимог статті 15 ГПК України щодо визначення правил територіальної підсудності та передачі справи за підсудністю до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідачів, колегія суддів зазначає, що вимогами ст. 16 ГПК України встановлена правило виключної підсудності справи. Зокрема, частиною 3 ст. 16 ГПК встановлено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Враховуючи вимоги, викладені позивачем в заяві про зміну позовних вимог від 08.09.2016, а саме, визнання права власності на спірне нерухоме майно, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаних клопотань.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх обставин справи та їм не було надано належну правову оцінку виходячи з приписів законодавства, що регулює правовідносини сторін у даному господарському спорі.

За таких обставин, апеляційні скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" підлягають задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 99, п.2 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та апеляційну скаргу ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2017 по справі №922/2656/16 скасувати

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ Компанії "Актив-Оіл" відмовити.

Стягнути з ТОВ Компанії "Актив-Оіл" (м. Харків, вул. Сумська, 126, "Літ. 5-А", код 31436558) на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) 14579,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ТОВ Компанії "Актив-Оіл" (м. Харків, вул. Сумська, 126, "Літ. 5-А", код 31436558) на користь ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, ЄДРПОУ 38003925) 14 251,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О. В.