Рішення № 65881331, 03.04.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.2017 Справа № 920/210/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (м. Суми)

до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Шостка, Сумська область)

про стягнення 3578 грн. 41 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - Ігнатенко С.В., довіреність № 10-19/17-Д/68,

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 31.03.2017.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 3578 грн. 41 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 09.12.2016 договору № 251417 про постачання електричної енергії.

Представник позивача усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача усно зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки перевищення дійсно мало місце, однак відбулось в наслідок обставин непереборної сили. Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, а також не подав належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 між сторонами було укладено договір № 251417 про постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 до Договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно до п.п. 2.3.2-2.3.5 Договору відповідач зобов'язаний дотримуватись режимів споживання електричної енергії.

У відповідності до п. 4.2.2 Договору відповідач у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно Додатка 1 до Договору відповідачу на січень 2017 року було встановлено ліміт споживання електричної енергії у розмірі 800 кВт.

Згідно акта приймання-передавання електричної енергії за період з 11.12.2016 по 10.01.2017, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, за вищезазначений період відповідачем було спожито 2605 кВт.

Різниця фактично спожитої електричної енергії та договірної величини склала 1805 кВт, а тому повинна сплачуватись, відповідно до Договору, у двократному розмірі.

Позивач листом виставив відповідачу рахунок № 251417 від 11.01.2017 на суму 3578 грн. 41 коп., який був отриманий відповідачем.

Крім того, 13.03.2017 між сторонами було складено, підписано і скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків, де сторони самостійно визначили суму боргу в розмірі 3579 грн. 49 коп.

Оскільки відповідач борг не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Оскільки відповідачем був перевищений ліміт споживання, який встановлений Договором, то позивачем правомірно розраховано заборгованість в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини.

Борг відповідача перед позивачем в розмірі 3578 грн. 41 коп. встановлений судом, відповідач факт перевищення обсягів споживання не заперечує, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення представника відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки вони, всупереч ст.ст. 32-34 ГПК України, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41100, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. І. Сірка, м. Суми, 40035, код 23293513) 3578 грн. 41 коп. заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.04.2017.

Суддя О.Ю. Резніченко